Географія - Гілецький Й. Р. - Паливно-енергетична система світу

Паливно-енергетична система світу

Світове споживання первинних енергоресурсів збільшилося з 1 млрд т у 1900 р. до понад 14 млрд т умовного палива у 2005 р.

У XIX ст. та до середини XX ст. основним видом палива для промисловості (металургії, теплової електроенергетики), транспорту (паровозів, пароплавів) було вугілля. Тобто панував так званий вугільний етап використання енергетичних ресурсів. У 1950—1960-ті рр. на зміну вугільному прийшов нафтогазовий етап споживання палива та енергії. У споживанні енергоресурсів у 2000— 2005 рр. провідне місце продовжує посідати нафта (38 % світового споживання енергоресурсів). Стабільно другу позицію посідає вугілля (28 %), третю — газ (24 %). Решта (понад 10 %) припадає на ГЕС, АЕС та альтернативні джерела енергії.

Сучасна структура енергоспоживання різних груп країн змінюється по-різному. У розвинутих країнах частка нафти в загальному споживанні первинних енергоресурсів зростала до 1980 р., а потім почала дещо знижуватися (близько 45 % наприкінці 1990-х рр.). Частка вугілля знизилася з 74 % у 1950 р. до 26 % у 1995 р., а газу зросла за цей період до 23 % у 1995 р. Це пояснюється тим, що природний газ дешевший за нафту і менше забруднює довкілля, атому ширше використовується на ТЕС.

У країнах, що розвиваються, провідну роль у споживанні енергоресурсів зберігає вугілля, а друге місце посідає нафта. Частка енергії, виробленої ГЕС, АЕС та іншими джерелами, зросла майже до 5 %.

Вугільна промисловість світу

Світовий видобуток вугілля із середини 1970-х рр. у зв'язку з подорожчанням нафти почав знову зростати. З початку 1990-х рр. відновилася тенденція до зниження з майже 5 млрд т до 4,4 млрдт у 2005 р.

Вугілля видобувається зараз у 60 країнах світу. До найбільших вуглевидобувних країн належать— Китай (понад 1100 млн т), США (понад 900 млн т), Німеччина (більше як 260 млн т), Росія та Індія (понад 240 млн т).

У зв'язку з виснаженням легкодоступних родовищ вугілля і подорожчанням його видобутку -шахтним способом відбувається скорочення видобутку кам'яного вугілля в Україні, Росії, Великій Британії, Німеччині, Франції. Рентабельним залишається лише видобуток вугілля відкритим способом. Саме цим обумовлено швидке зростання обсягів видобутку вугілля в Австралії, Південній Африці.

Близько 65 % видобутого вугілля витрачається на виробництво електроенергії, а інша частина переважно використовується у металургії. На експорт щорічно надходить 8—9 % світового видобутку. Найбільшими у світі експортерами вугілля є Австралія, США, Канада, Польща, Казахстан, а імпортерами — Японія, Південна Корея, Італія. Німеччина і Велика Британія з експортерів вугілля перетворилися на імпортерів (довізне з Південної Африки вугілля тут коштує втричі дешевше від видобутого на місці).

Нафтова промисловість світу

Нафтова промисловість із середини XX ст. посідає провідне місце у світовому паливно-енергетичному комплексі. На країни-члени ОПЕК припадає понад 40% світового видобутку нафти. Особливо багатий на неї Близький і Середній

Схід, передусім, басейн Перської затоки, де розташовані найбільші у світі нафтові родовища.

Основна частина потужностей нафтопереробної промисловості зосереджена в розвинутих країнах, у тому числі в США — 21 %, Західній Європі — 20 %, Японії — 6 %. Територіальний розрив між найважливішими районами видобутку і переробки нафти обумовлює величезні масштаби експортних морських перевезень. Близько половини усієї нафти вивозиться з районів видобутку до інших країн, в основному морським шляхом. Провідну роль у міжнародній торгівлі нафтою відіграє ОПЕК (57 % світового експорту). Головні напрямки міжнародних морських вантажопотоків починаються з країн Перської затоки і йдуть до Японії, США, Західної Європи. Потоки нафти трубопроводами направляються з Канади до США, із Росії — до Центральної та Західної Європи.

В останні десятиліття нафтопереробна промисловість переміщається до країн, що розвиваються (їхня частка у нафтопереробці зросла з 25 % наприкінці 1960-х рр. до 40 % наприкінці 1990-х рр.). Відповідно почалося скорочення потужностей галузі, перш за все, у Західній Європі.