Географія - Гілецький Й. Р. - ЗОВНІШНІ ЕКОНОМІЧНІ ЗВ'ЯЗКИ

Основні форми економічного співробітництва

Міжнародні економічні зв'язки (для кожної конкретної країни вони виступають як зовнішні) здійснюють у формі міжнародної торгівлі, міжнародної спеціалізації та кооперування, вкладення капіталів, обміну робочою силою, науково-технічною інформацією, послугами.

Головний офіс Міжнародного агенства з атомної енергії

Міжнародна торгівля — одна з найдавніших форм економічних зв'язків між країнами, яка полягає у вивозі одних товарів за межі держави (експорт) та ввезенні інших із закордону (імпорт). Обсяги її, як правило, визначають зовнішньоторговим обігом, тобто сумою експорту та імпорту, виражених у грошовій формі.

Цей показник відбиває ступінь участі країни у міжнародному поділі праці. Поки що провідні позиції за цим показником утримують США, Японія, Німеччина.

У структурі міжнародного товарообігу відбуваються у наш час великі зміни. Так, частка продовольства і сировини в ньому зараз дуже знизилася. Постіндустріальні країни різко підвищили продуктивність сільськогосподарського виробництва, що зменшило їхню потребу в імпорті продовольства. Підвищення попиту на енергоносії сприяло збільшенню в міжнародній торгівлі питомої ваги мінерального палива. У цілому на сировину, продовольство та мінеральне паливо припадає майже четверта частина світового експорту.

Продукція обробної промисловості посіла провідне місце у міжнародній торгівлі — понад 3/5. Особливо важливе місце у ній належить продукції машинобудівної промисловості (47 %).

У рамках світового господарства склалося декілька основних географічних напрямків міжнародної торгівлі, кожному з яких притаманні свої специфічні особливості. Так, найбільшу за обсягами торгівлю здійснюють між собою розвинуті країни, частка яких у світовому товарообігу складає близько 40 %. Характерною рисою їхнього взаємного товарообігу є висока питома вага готових промислових виробів.

Зростає частка в міжнародній торгівлі країн з перехідною економікою та країн, що розвиваються.

Міжнародна спеціалізація і кооперування здійснюється між підприємствами різних країн. Найхарактерніші вони для машинобудування при спільному виробництві деталей, вузлів, готової продукції.

Вкладення капіталів (інвестиції) полягає у наданні коштів або матеріальних ресурсів підприємцями однієї країни для будівництва, переобладнання господарських об'єктів іншої, створення спільних підприємств (СП).

Обмін робочою силою відбувається у результаті виїзду громадян на роботу до інших країн.

Все більшого значення у наш час набуває обмін науково-технічною інформацією, тобто найновішими досягненнями у науці, техніці, технології.

Важливу роль в економіці країн відіграють міжнародні послуги, серед яких найпоширеніші транспортні, надання фінансових кредитів, обмін туристськими групами та ін. В їх структурі поступово знижується частка транспортних послуг, а продовжує зростати частка міжнародного туризму.

Міжнародний туризм та його різновиди

Туризм — це форма активного відпочинку поза місцем постійного проживання з пізнавальними цілями, яка містить елементи спорту.

Євро - стабільна грошова одиниця

Нотр-Дам у Парижі приваблює туристів з усіх країн світу

Пляжі Гавайських островів

Сьогодні це — одна з найдинамічніших галузей послуг у світі. Виділяють такі види туризму: пізнавальний (екскурсійний — ознайомлення з пам'ятками природи та культури); рекреаційний — з метою оздоровлення і відпочинку; діловий — відвідування об'єктів з професійним інтересом; спортивний — участь у спортивних заходах та ін. За напрямком переміщення розрізняють внутрішній (у межах своєї держави) та міжнародний туризм. Кількість міжнародних туристів постійно зростає і на 2005 р. становила 765 млн осіб. Туризм забезпечує роботою у всіх країнах світу понад 100 млн працюючих.

Головний район міжнародного туризму — Європа, на її частку припадає майже 5,5 % усіх туристів світу. Районами туристської спеціалізації стали передусім приміські території Південної Європи. Найпривабливішими для туристів є Лазуровий берег Франції (від Тулона до Монако), узбережні території Півдня Італії, Півдня і Сходу Іспанії, Канарські острови, Мальта, узбережжя Адріатики, причорноморські береги Болгарії (Золоті Піски), Румунії, Південного узбережжя Криму.

Серед інших регіонів світу популярними зонами відпочинку є узбережжя морів і океанів, що омивають береги США, Мексики, Бразилії, Гаванські, Багамські і Бермудські острови. Відомі курортні місцевості є в Марокко, Тунісі, Єгипті, Ізраїлі, Туреччині, Таїланді, Індії, Непалі, Китаї, Японії.

Дедалі більшого значення набувають гірські території, що приваблюють своїми ландшафтами, чистим повітрям, засніженими вершинами (Альпійські хребти Швейцарії, Австрії, Франції, Італії; Карпати, Динари, Скандинавські гори, Кордильєри).

Найбільше міжнародних туристів прибуває з високорозвинутих країн Європи, особливо Німеччини, Великої Британії, США, Канади, Японії та ін.

Основні форми економічного співробітництва
Міжнародний туризм та його різновиди
МІЖНАРОДНИЙ ГЕОГРАФІЧНИЙ ПОДІЛ ПРАЦІ
Міжнародний географічний поділ праці та його особливості
Спеціалізація і кооперування, інтеграція країн світу
ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЛЮДСТВА
Виникнення і суть глобальних проблем людства
Найважливіші проблеми сучасності
Проблема війни і миру
Демографічна проблема
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru