Страхування - Базилевич В.Д. - Розділ 33. СТРАХУВАННЯ У МІЖНАРОДНІЙ ТОРГОВЕЛЬНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

33.1. Зміст та роль страхування у міжнародній торговельній діяльності.

33.2. Страхування міжнародних товароперевезень.

33.3. Роль держави в організації страхування міжнародних торговельних операцій.

33.1. Зміст та роль страхування у міжнародній торговельній діяльності

Страхування зовнішньоторговельних операцій - це міжнародні економічні відносини щодо захисту майнових інтересів суб'єктів господарювання у разі настання певних подій (страхових випадків) за рахунок грошових коштів, які формуються на основі сплати страхових внесків (премій).

Страхування зовнішньоторговельних операцій включає страхування майна та страхування відповідальності. Основні види ризиків, які супроводжують здійснення міжнародної торговельної угоди, представлені на рис. 33.1.

Відповідальність з організації страхування може бути поділена між експортером та імпортером або здійснюватися лише однією зі сторін. Такий розподіл відповідальності повинен чітко зазначатися у зовнішньоторговельному контракті. Якщо сторони не визначають чіткий розподіл обов'язків зі страхування у контракті, вони можуть скористатися прийнятими у міжнародній торговельній практиці строками

Рис. 33.1. Основні види ризиків при здійсненні міжнародної торговельної угоди

ІНКОТЕРМС-2000 (INCOTERMS-2000 - International Commercial Terms 2000) для визначення розподілу відповідальності за ризики між сторонами угоди. В деяких випадках експортери можуть займатись організацією отримання страхових та транспортних послуг, але оплачувати їх буде імпортер. Так, зокрема, у Великій Британії, завдяки відносно нижчим тарифам на транспорт та страхування міжнародних перевезень, експортери займаються організацією доставки на прохання та за рахунок імпортера.

Як і в інших видах страхування, страхування зовнішньоторговельних операцій здійснюється добровільно. Проте сам характер угод про товарні поставки, підрядних контрактів та ін., як правило, враховує страхування як обов'язкову передумову дії договору. Залежно від змісту базисних умов поставки, які визначаються на основі ІНКОТЕРМС-2000 (табл. 33.1) витрати зі страхування може здійснювати будь-яка зі сторін угоди. Вона обирає страхову компанію та умови страхування, орієнтуючись на власні інтереси та враховуючи кон'юнктуру страхового ринку. Так, у випадку здійснення товарних поставок на умовах EXW, FCA, FAS, FOB, CFR, СРТ - страхування здійснюється імпортером (тобто покупцем), а за реалізації контракту на умовах CIF, СІР, DAF, DES, DEQ, DDU експортер (продавець) оплачує страхування, що враховується п вартості контракту.

Водночас самостійна організація транспортування та страхування вантажів має численні переваги для кожної з сторін, зокрема:

для експортера:

o покращення конкурентних позицій відносно постачальників, які не пропонують таких послуг;

o більший контроль за ризиками, оскільки експортер самостійно обирає та пропонує імпортеру страховиків та види страхування, які повинні мати відповідне покриття, щоб забезпечити повну оплату експортеру всіх його витрат;

o контроль за ризиком того, що товари не будуть прийняті у порту вивантаження або на території імпортера, тобто вся відповідальність повертається до експортера;

для імпортера:

o можливість більшого контролю за витратами, оскільки в цьому випадку імпортер точно знає за що і скільки він платить;

o експортер може не завжди надавати повну, точну і правдиву інформацію імпортеру про страхування;

o імпортер може отримати такі типи страхового покриття:

- відкрите, яке буде охоплювати все зовнішньоторговельні операції,

- одноразове, яке стосується однієї торговельної операції,

Таблиця 33.1. ІНКОТЕРМС-2000

- додаткове покриття продавця, яке охоплює види ризиків пошкодження та втрати вантажу, що не були охоплені договором страхування.

Основними джерелами інформації про стан ринку щодо страхування зовнішньоторговельних перевезень є:

o брокери зі страхування вантажів (cargo insurance broker), які надають можливість укласти договір страхування, що найповніше відповідав би потребам клієнта;

o банки, які можуть пропонувати страхування вантажів як складову пакета фінансовних послуг;

o транспортно-експедиторські компанії. Експортер також повинен розглядати такий вид ризику,

коли товар, що постачається імпортеру, може завдати шкоди третій стороні. Відразу зауважимо, що кількість таких випадків у міжнародній торгівлі є незначною. Такі ризики зазвичай покриваються страхуванням відповідальності товаровиробника. Основними видами ризиків, які необхідно застрахувати експортеру в такому випадку, є:

o ризик безпеки товару;

o ризики існування виробничих дефектів;

o витрати від псування;

o витрати на розв'язання суперечок (у тому числі в судовому порядку);

o медичні витрати;

o ризик низької якості товару, ризик того, що експортований товар не буде відповідати вимогам безпеки, які діють у галузі імпортера.

Ризик неплатежу є одним з найголовніших у зовнішній торгівлі. Причинами його виникнення можуть бути як стан імпортера, так і економічні та політичні причини в країні імпортера. Одним із найбільш поширених інструментів зі страхування ризику неплатежу є страхування експортних кредитів. У більшості випадків страхування експортних кредитів покриває 95 % вартості збитків у випадку неплатежу за поставлені товари або послуги та їх умови відповідають потребам страхувальника. Причому експортні кредити на поставку товарів широкого вжитку або сировини, якщо постачаються на умовах готівкового або кредитного розрахунку, строком не більшим ніж два роки, страхуються приватними страховими компаніями, а поставки капітальних товарів та послуг, умови оплати за якими передбачають надання кредиту на строк не менше двох років, будуть страхуватися за участю державних органів.

Іншим заходом страхування неоплати є вимога експортера про видачу облігації (на вимогу) або банківської гарантії.

Страхування зовнішньоторговельних операцій є невід'ємною частиною нормального перебігу подій за реалізації міжнародної торговельної угоди. Корені страхування міжнародних торговельних операцій сягають ще періоду становлення міжнародної торгівлі, зокрема середньовіччя, коли купці шукали захисту від можливої шкоди їх підприємствам. Такий захист та гарантія відображалися у створенні кас взаємодопомоги.

На сьогодні страхування у зовнішній торгівлі можна вважати фінансовим стабілізатором, що дає змогу комерсанту компенсувати свої збитки, яких він зазнає через непередбачу-вані випадкові події, які шкодять бізнесу, отримати захист від випадкових (але не від невідворотних) збитків, що виникають під час перевезення вантажів, більш вільно ризикувати своїм капіталом, переносячи фінансову відповідальність у випадку збитків на страховика, збільшити масштаби своїх операцій. Забезпечуючи страховий захист свого бізнесу, підприємець звільняється від необхідності формування резервів (запасів) на випадок непере дбачу ваних обставин.

Невід'ємною складовою страхування міжнародних торговельних операцій є страхування вантажоперевезень. Тривала міжнародна практика та національний досвід визначили чітку класифікацію страхування вантажів як одного з видів майнового страхування у зовнішньоторговельній діяльності (табл. 33.2).

У договорі страхування страхувальник та страховик визначають об'єкти страхування, які становлять страховий інтерес. Страховим інтересом страхувальника, тобто предметом його договору про страхування зі страховиком є вантаж, плата за перевезення та очікуваний прибуток.

Страхові випадки в страхуванні міжнародних торгових перевезень поділяються на дві категорії. До першої категорії відносять результати стихійних лих, виявів природних сил: землетрусу, повені, урагану, зсуву та ін. Всі ці ризики, які є наслідком дій природних сил, належать до категорії непередба-чуваних обставин. У більшості випадків страховик відповідає за їх наслідки. Винятком є фізико-хімічні процеси: усушка, утруска, ін. До другої категорії належать результати діяль

Таблиця 33.2. Класифікація вантажоперевезень у зовнішньоторговельній діяльності

ності людини. Вони визначаються як ризик, що виникає через третіх осіб, іншими словами, тих, хто здійснює перевезення вантажів, а також осіб, які не мають стосунку до перевезення вантажів (наприклад злодії).