Страхування - Плиса В. Й. - 7.3. Обов'язкове страхування медичних працівників та інших осіб на випадок інфікування вірусом імунодефіциту людини під час виконання ними професійних обов'язків, а також на випадок настання у зв'язку з цим інвалідності або смерті від захворювань, зумовлених розвитком ВІЛ-інфекції

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про запобігання захворюванню на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та соціальний захист населення" працівники, зайняті наданням медичної допомоги населенню, проведенням лабораторних і наукових досліджень з проблем ВІЛ-інфекції, виробництвом біологічних препаратів для діагностики, лікування і профілактики ВІЛ-інфекції та СНІДу, підлягають обов'язковому страхуванню на випадок інфікування вірусом імунодефіциту людини під час виконання ними професійних обов'язків, а також на випадок настання у зв'язку з цим інвалідності або смерті від захворювань, зумовлених розвитком ВІЛ-інфекції.

Це страхування здійснюється за рахунок власника (уповноваженого ним органу) закладу охорони здоров'я, науково-дослідних установ та виробника біологічних препаратів для діагностики, лікування і профілактики ВІЛ-інфекції та СНІДу.

Обов'язкове страхування працівників бюджетних установ і організацій здійснюють за рахунок коштів, передбачених на цю мету в кошторисах на їх утримання.

Госпрозрахункові установи й організації, госпрозрахункові підрозділи бюджетних установ і організацій, підприємства здійснюють обов'язкове страхування працівників з віднесенням зазначених витрат на валові витрати.

Страховиками з цього виду обов'язкового страхування є: а) для працівників, страхові внески за яких сплачуються за рахунок бюджетних коштів, — Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" та інші юридичні особи, які займаються страховою діяльністю і одержали в установленому порядку ліцензію Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг та у статутному фонді яких є частка державного майна;

б) для інших працівників — юридичні особи, які займаються страховою діяльністю й одержали в установленому порядку ліцензію Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг. Страхувальниками працівників є МОЗ України, МОЗ Автономної Республіки Крим, управління охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, до сфери управління яких належать установи та заклади охорони здоров'я, науково-дослідні установи та підприємства, які уклали зі страховиками договори обов'язкового страхування. Страховими випадками є:

1) смерть працівника від захворювань, зумовлених розвитком ВІЛ-інфекції внаслідок інфікування вірусом імунодефіциту людини під час виконання ним професійних обов'язків;

2) визнання працівника інвалідом унаслідок інфікування вірусом імунодефіциту людини під час виконання ним професійних обов'язків;

3) тимчасова втрата працездатності працівником унаслідок інфікування вірусом імунодефіциту людини під час виконання ним професійних обов'язків;

4) інфікування працівника вірусом імунодефіциту людини під час виконання ним професійних обов'язків.

Страхові платежі страхувальник вносить один раз на рік у термін, передбачений договором страхування. Страхові платежі вносять у розмірі 0,01 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожного застрахованого працівника.

Загальну суму страхових платежів визначає страхувальник з урахуванням фактичної чисельності працюючих осіб, посади яких віднесеш до категорії медичних працівників та інших осіб, які підлягають обов'язковому страхуванню на випадок інфікування вірусом імунодефіциту людини під час виконання ними професійних обов'язків, станом на 31 грудня попереднього року.

Страховики виплачують страхові суми:

а) у разі смерті працівника від захворювань, зумовлених розвитком ВІЛ-інфекції внаслідок інфікування вірусом імунодефіциту людини під час виконання ним професійних обов'язків, — у розмірі десятирічної заробітної плати померлого за останньою займаною ним посадою;

б) у разі визнання працівника інвалідом унаслідок інфікування вірусом імунодефіциту людини під час виконання ним професійних обов'язків:

в) у разі тимчасової втрати працездатності працівником унаслідок інфікування вірусом імунодефіциту людини під час виконання ним службових обов'язків — за кожну добу 0,3 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, але не більш як 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за весь час тимчасової втрати працездатності протягом дії договору обов'язкового страхування;

г) у разі інфікування працівника вірусом імунодефіциту людини під час виконання ним професійних обов'язків — у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Страхові суми виплачують з урахуванням рівня неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на день виплати.

Вимогу про виплату страхової суми застрахований працівник (спадкоємець) може пред'явити страховику протягом трьох років від дня настання страхового випадку.

Виплату страхової суми застрахованому працівнику (спадкоємцю) здійснює страховик на підставі:

— заяви працівника (спадкоємця);

— витягу з журналу реєстрації аварій при наданні медичної допомоги ВІЛ-інфікованим та роботі з ВІЛ-інфікованим матеріалом, який ведеться у порядку, затвердженому МОЗ України;

— довідки про обстеження на антитіла до вірусу імунодефіциту людини, проведене протягом п'яти днів після аварії, з негативним результатом;

— довідки про обстеження на антитіла до вірусу імунодефіциту людини, проведене протягом перших трьох місяців після аварії, з позитивним результатом;

— довідки про термін тимчасової непрацездатності або довідки спеціалізованої установи про встановлення інвалідності, а у разі смерті працівника від захворювань, зумовлених розвитком ВІЛ-інфекції внаслідок інфікування вірусом імунодефіциту людини під час виконання ним професійних обов'язків, — медичної довідки із зазначенням причини смерті, копії свідоцтва про смерть та документа про право-наступництво.

Страхову суму виплачують не пізніше 10-ти днів з дня подання відповідних документів через касу страховика або перераховують на розрахунковий рахунок, зазначений застрахованим (спадкоємцем) у заяві. її виплачують незалежно від виплат державного соціального страхування, соціального забезпечення та у порядку відшкодування збитків.

Виплату страхової суми в разі смерті чи настання інвалідності застрахованого працівника проводять з вирахуванням раніше виплачуваних страхових сум.

Облік надходження страхових платежів і виплат страхових сум з обов'язкового страхування медичних працівників здійснює страховик окремо від обліку надходжень і виплат за іншими видами страхування.

Норматив витрат на ведення справ страховика визначається згідно із законодавством.

Установи та заклади охорони здоров'я повинні постійно інформувати працівників про порядок обов'язкового страхування медичних працівників та інших осіб на випадок інфікування вірусом імунодефіциту людини під час виконання ними професійних обов'язків, а також на випадок настання у зв'язку з цим інвалідності або смерті від захворювань, зумовлених розвитком ВІЛ-інфекції, та про порядок одержання застрахованими (спадкоємцями) страхових сум у разі настання страхового випадку.

Не використані протягом року на страхові виплати страхові платежі, джерелом яких є бюджетні кошти, зараховують як платежі наступного року з урахуванням нормативу на ведення справи.