Класифікація джерел небезпеки, небезпечних та шкідливих факторів
Небезпека - це негативна властивість матерії, яка проявляється у здатності її завдавати шкоди певним елементам Всесвіту, потенційне джерело шкоди. Якщо йдеться про небезпеку для людини, то це явища, процеси, об'єкти, властивості, здатні за певних умов завдавати шкоди здоров'ю чи життю людини чи системам, які забезпечують життєдіяльність людей.
Кожна людина відчуває небезпеку інтуїтивно й розуміє значення її по-своєму. Згідно з висновками експертів ООН, більшість людей пов'язують відчуття небезпеки з буденними проблемами й повсякчасними клопотами, а не пов'язують його з побоюванням глобальних катастроф чи міжнародних конфліктів. Захист житла, робочого місця, статку, здоров'я, довкілля - основні проблеми безпечного самопочуття людини. Відчуття небезпеки має також глибоко індивідуальний відтінок, який головним чином залежить від:
а) рівня соціального й духовного розвитку особистості;
б) ситуації й суспільного устрою, які позитивно чи негативно впливають на світосприйняття громадянина.
При ідентифікації небезпек необхідно виходити з принципу "все впливає попри все", тобто джерелом небезпеки може бути все живе й неживе, а підлягати небезпеці також може все живе й неживе.
Джерелами (носіями) небезпек є:
- природні процеси та явища;
- елементи техногенного середовища;
- людські дії, що криють у собі загрозу небезпеки.
Небезпеки існують у просторі й часі й реалізуються у вигляді потоків енергії, речовини та інформації. Небезпеки не діють вибірково, а виникнувши, негативно впливають на все матеріальне довкілля. Причинами, через які окремі об'єкти не страждають від певних небезпек чи ж самі страждають більше, а інші менше, є властивості самих об'єктів.
Перелік можливих небезпек налічує понад 150 найменувань. Щоб проаналізувати, узагальнити та розробити заходи щодо запобігання негативним наслідкам необхідно класифікувати небезпеки, джерела, що породжують їх, та чинники, які безпосередньо призводять до негативного впливу на людину.
Природні джерела небезпеки - це природні об'єкти, явища природи та стихійні лиха, які становлять загрозу для життя чи здоровий ' я людини (землетруси, зсуви, селі, вулкани, повені, снігові лавини, шторми, урагани, зливи, град, тумани, ожеледі, блискавки, астероїди, сонячне та космічне випромінювання, небезпечні рослини, тварини, риби, комахи, грибки, бактерії, віруси, заразні хвороби тварин та рослин).
Техногенні джерела небезпеки - це передусім небезпеки, пов'язані з використанням транспортних засобів, із експлуатацією підіймально-транспортного обладнання, використанням горючих, легкозаймистих і вибухонебезпечних речовин та матеріалів, із використанням процесів, що відбуваються при підвищених температурах та підвищеному тиску, з використанням електричної енергії, хімічних речовин, різних видів випромінювання (іонізуючого, електромагнітного, акустичного). Джерелами техногенних небезпек є відповідні об'єкти, пов'язані із впливом на людину об'єктів матеріально-культурного середовища.
До соціальних джерел небезпек належать небезпеки, спричинені низьким духовним та культурним рівнем: бродяжництво, проституція, п'янство, алкоголізм, злочинність тощо. Джерелами цих небезпек є незадовільний матеріальний стан, незадовільні умови проживання, страйки, повстання, революції, конфліктні ситуації на міжнаціональному, етнічному, расового чи релігійному грунті.
Джерелами політичних небезпек є конфлікти на міжнаціональному та міждержавному рівнях, духовне гноблення, політичний тероризм, ідеологічні, міжпартійні, міжконфесійні та збройні конфлікти, війни.
І усе ж таки більшість джерел небезпек комбіновані. Ось лише невелика їхня частка:
- природно-техногенні небезпеки - смог, кислотні дощі, пилові бурі, зменшення родючості грунтів, виникнення пустель та інші явища, породжені людською діяльністю;
- природно-соціальні небезпеки - химерні етноси, наркоманія, епідемії інфекційних захворювань, венеричні захворювання, СНІД та ін.;
- соціально-техногенні небезпеки - професійна захворюваність, професійний травматизм, психічні відхилення та захворювання, спричинені виробничою діяльністю, масові психічні відхилення та захворювання, зумовлені впливом на свідомість і підсвідомість засобами масової інформації та спеціальними технічними засобами, токсикоманія.
Коли говорять про такі джерела небезпеки, як професійна захворюваність, професійний травматизм тощо, то мають на увазі не захворювання однієї особини, конкретний вид хвороби, травму чи нещасний випадок, а явище в певній галузі, регіоні, країні, який призводить до зменшення продуктивного потенціалу суспільства, соціальної напруженості, підвищення загальної захворюваності населення, а інколи й до соціальних конфліктів, які, у свою чергу, є носіями різного роду небезпечних та шкідливих факторів.
Слід чітко усвідомлювати, що наявність джерела небезпеки ще не свідчить проте, що людині чи групі людей обов'язково винна бути заподіяна якась шкода чи пошкодження. Існування джерела небезпеки свідчить передусім про існування чи можливість утворення конкретної небезпечної ситуації, за якої може бути заподіяна шкода. До матеріальних збитків, ушкодження, здоров'я, смерті чи іншої шкоди призводить конкретний вражаючий фактор.
Під вражаючими розуміють такі чинники життєвого середовища, які за певних умов завдають шкоди як людям, так і системам життєзабезпечення людей, призводять до матеріальних збитків. За своїм походженням вражаючі фактори можуть бути фізичні, зокрема енергетичні, хімічні, біологічні, соціальні та психофізіологічні.
Залежно від наслідків впливу конкретних вражаючих факторів на організм людини виклади поділяються на шкідливі та небезпечні.
Шкідливими прийнято називати такі чинники життєвого середовища, які призводять до погіршення самопочуття, зниження працездатності, захворюваності й навіть до смерті як наслідка захворювання.
Небезпечними називають такі чинники життєвого середовища, які призводять до травм, опіків, обморожень, інших ушкоджень організму чи окремих його органів і навіть до раптової смерті.
Хоча поділ вражаючих факторів на небезпечні та шкідливі досить умовний, бо інколи неможливо віднести який-небудь чинник до тієї чи іншої групи, він ефективно використовується в охороні праці для організації розслідування та обліку нещасних випадків та професійних захворювань, налагоджування роботи, спрямованої на розроблення заходів і засобів захисту працівників, профілактику травматизму та захворюваності на виробництві.
За характером та природою впливу всі небезпечні та шкідливі фактори поділяють на чотири групи: фізичні, хімічні, біологічні та психофілогічні.
Фізичні:
- підвищена швидкість руху повітря;
- підвищена чи знижена вологість;
- підвищений чи знижений атмосферний тиск;
- недостатня освітленість;
- конструкції, що руйнуються;
- підвищений рівень статичної електрики та ін.
Хімічні:
- хімічні елементи, речовини та сполуки, які перебувають у різному агрегатному стані (твердому, газоподібному, рідкому);
- які різними шляхами проникають в організм людини (через органи дихання, через шлунково-кишковий тракт, через шкірні покрови та слизові оболонки);
- які за характером дії виділяють такі речовини (токсичні, наркотичні, подразнювальні, задушливі, сенсибілізуючі, канцерогенні, мутагенні, такі, що впливають на репродуктивну функцію).
Біологічні:
- макроорганізми (рослини та тварини);
- мікроорганізми (бактерії, віруси, рикетсії, спірохети, грибки, найпростіші).
Психофізіологічні
- фізичні перевантаження (статичні, динамічні);
- нервово-психічні перевантаження (розумові перевантаження, перевантаження аналізаторів, монотонність роботи, емоційні перевантаження).
Небезпечні та шкідливі фактори дуже часто бувають прихованими, неявними чи ж такими, котрі важко виявити чи розпізнати. Це стосується будь-яких небезпечних та шкідливих факторів та джерел небезпеки, які породжують їх.
Сонячне випромінювання, яке необхідне для існування майже всіх живих організмів на Землі, в тому числі й людини, може бути причиною захворювання шкіри. Приваблива дитяча іграшка може виділяти шкідливі речовини, а пасажир, який мирно куняє в кріслі салону літака, може виявитися терористом. У кожному з цих випадків, як і в усіх інших, коли джерело небезпеки більш очевидне, наприклад, вибухівка, зброя, автомобіль, діючий вулкан, будинок, що руйнується, ми говоримо про наявність джерела небезпеки. Але й це ще не завжди означає наявність небезпечної ситуації, тобто події, за якої створюється реальна можливість прояву небезпеки або ж небезпека проявляється.
Слід також знати, що одне джерело небезпеки може призводити до різного роду небезпечних ситуацій, які породжують різні вражаючі фактори. У свою чергу, вражаючі фактори можуть спричинювати утворення нових небезпечних ситуацій чи навіть джерел небезпеки.
Сучасне життєве середовище, навіть побутове, не кажучи вже про виробниче, містить багато джерел небезпек. Це й електрична мережа та електроапаратура, система водопостачання, медикаменти, отруйні та пожежонебезпечні речовини тощо. А щоб виникла реальна небезпечна ситуація, необхідна причина чи умова своєрідний "пусковий механізм", при якому потенційна небезпека переходить у реальну. Логічним процесом розвитку небезпеки, реалізації потенційної загрози є тріада "джерело небезпеки - причина (умова) - небезпечна ситуація".
17. Визначення обов'язкових видів страхування Законом України "Про страхування"
18. Класифікація за статусом страхувальника
19. Класифікація страхування за спеціалізацією страховика
20. Поняття про ризик
21. Основні характеристики ризику
22. Визначення страхового ризику та його ознаки
23. Класифікація ризиків у різних видах страхування
24. Методи оцінювання ризику
25. Управління ризиком у страхуванні