Страхування в запитаннях та відповідях - Долгошея Н.О. - 105. Механізм здійснення квотно-ексцедентного договору

Договір ексцедентного перестрахування має ряд відмінностей від договору квотного перестрахування. Ексцедентне перестрахування може привести до повного вирівнювання тієї частини страхового портфеля, що залишилася як особиста участь цедента в покритті ризику.

Приступаючи до висновку договору зксцедентного перестрахування, сторонни визначають розмір максимальної власної участі страховика в покритті визначених груп ризику. Для цього вдаються до аналізу статистичних даних і проведення актуарних розрахунків. Максимум власної участі страховика називається ексцедентом.

Перевищення страхових сум за встановлений рівень (лінію) власної участі страховика в покритті ризику передається в перестрахування одному чи декільком перестрахувальникам. Таке перевищення страхових сум ризику, переданих у перестрахування, називається надбанням ексцедента.

Договір ексцедентного перестрахування визначає максимальний рівень у кожній групі ризиків, що перестрахувальник зобов'язаний прийняти в покриття. Максимум участі перестрахувальника в покритті ризику називається кратністю власної участі цедента. Якщо, наприклад, максимум участі перестрахувальника дорівнює 9 часткам власної участі цедента, то, говорячи мовою страхової термінології, договір перестрахування передбачає покриття 9 часткою (ліній), чи 9 перестрахувальних максимумів.

У ексцедентного перестрахування виключаються будь-які ризики, страхова сума яких дорівнює встановленій для данного портфеля частці власної участі страховика. І навпаки, ризики, страхова сума яких перевищує власну участь страховика, вважаються перестрахованими. Відсоток перестрахування буде тим більший, чим вища страхова сума для даного ризику. У разі ексцедентного перестрахування пропонується гірше співвідношення ціни та якості, оскільки обираються менші утримання на ведення справи.

Але сегмент комерційної нерухомості - саме той, де постає найвищий ризик "високої частоти середніх та великих вимог".

Цей ризик має вплив на вимоги до капіталу.

Крім того, ексцедентне перестрахування працює нібито "за повноваженнями" перестрахування катастроф, оскільки воно зменшує обсяг перестрахування катастроф.

Тому підхід на основі фінансових показників не повністю переконливий.

105. Механізм здійснення квотно-ексцедентного договору

Договір змішаного перестрахування - квотно-ексцедентний - застосовується на практиці порівняно рідко. Він являє собою поєднання двох перерахованих вище видів перестрахувальних договорів. Портфель цього виду страхування перестраховується квотно, а перевищення сум страхування ризиків понад установлену квоту (норми) підлягає перестрахуванню на принципах ексцедентного договору.

У разі якщо обсяги страхових платежів, що передаються в перестрахування нерезидентам, перевищують 50 % їхнього загального розміру, отриманого з початку календарного року, перестрахувальник подає до Уповноваженого органу декларацію за звітний період за формою, встановленою Кабінетом Міністрів України.

У декларації страховик (перестрахувальник) зобов'язаний вказати інформацію про ризики та об'єкти страхування, які перестраховуються у нерезидентів, дані про нерезидентів - перестраховиків та про перестраховиків брокерів, іншу інформацію, визначену Кабінетом Міністрів України.

Уповноважений орган може проводити тематичні перевірки страховиків на підставі аналізу поданих декларацій.

106. Умови використання непропорційного перестраховування

Непропорційне перестрахування застосовується в різних видах страхування, але найчастіше - за договорами страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів за збитки, спричинені третім особам у результаті ДТП. Непропорційне перестрахування поділяється на договір ексцедента збитку і договір ексцедента збитковості.

За договором ексцедента збитку механізм перестрахування вступає в дію тоді, коли остаточна сума збитку за застрахованим ризиком перевищує обумовлену в договорі суму (пріоритет, франшизу) в разі настання страхового випадку. Перестрахування на базі ексцедента збитку полягає в тому, що страховик бере участь у компенсації частини страхової виплати, яка здійснюється страховиком тільки тоді, коли такий збиток у разі настання одного страхового випадку перевищить обумовлену договором страхування суму. Зазвичай такий договір укладається відносно всіх договорів одного виду страхування, укладених прямим страховиком.

За договором ексцедента збитковості покриваються не окремі ризики (збитки), а збитковість за всім портфелем договорів, які має цедент заданим видом страхування. Перестраховик бере участь у відшкодуванні збитків у тих випадках, коли збитковість за певний строк перевищує обумовлений договором перестрахування відсоток.

Практика страхового підприємництва свідчить, що депо створюється переважно при укладанні пропорційних договорів перестрахування. Це зумовлюється тим, що при проведенні перестрахування на базі договору ексцедента збитку та календарного року немає резерву премій, а це не дає економічних підстав для створення й утримання депо незароблених премій. У свою чергу, премія за договором ексце-дента збитку розраховується відповідно до страхового покриття і не враховує депо. Щодо перестрахування великих страхових ризиків, то кожен з них у випадку реалізації покривається перестраховиком, згідно з договором, відразу після надання відповідних документів і не потребує попереднього створення запасів коштів у цедента.

Розрахунки між сторонами договору охоплюють підсумкові фінансові результати цедента (або лише відшкодування за виключно великими збитками), а не лише окремі договори страхування і збитки, як це буває під час укладання договорів пропорційного перестрахування.

Одним із варіантів непропорційного перестрахування є пере-страхувальне перевищення збитків, коли страховик намагається не вирівнювати окремі ризики певного виду, а переслідує мету забезпечити фінансову рівновагу страхових операцій в цілому, яка може бути порушена припиненням збитку в особливо великих розмірах з деяких ризиків страхового портфеля.

За зазначеними умовами договору, перестраховик бере зобов'язання покрити ту частину збитку, яка вища від встановленої суми власної участі цедента, але нижча від зафіксованої в договорі суми, що дорівнює верхній межі відповідальності перестраховика. Взяті таким чином зобов'язання стосуються всіх збитків, які були зумовлені одним стихійним лихом, що складає страховим ризиком.

Якщо в результаті настання страхового випадку буде завданий збиток багатьом страхувальникам, то він розглядатиметься виключно як груповий збиток. Зобов'язання страховика встановлюються відносно групового збитку.

Власна участь цедента у покритті збитку називається пріоритетом, або франшизою, а верхня максимальна межа відповідальності перестраховика за наслідки одного стихійного лиха, яке спричинило збиток, -лімітом перестрахувального покриття.