Багульник болотный
Родина вересові
У заболочених і сирих соснових, рідше дубово-соснових лісах, на сфагнових болотах Полісся, Прикарпаття, Карпат, разом з буяхами, чорницею, кущики багна часто утворюють значні привабливі зарості Багно - невисокий (90-125 см заввишки) гіллястий кущик з неопадними на зиму листками. Листки чергові, шкірясті, коротко-черешкові, інійні або довгасто-лінійні із загорнутими донизу краями. Зверху вони темно-зелені, блискучі, голі, а зісподу -іржаво-повстисті. Квітки правильні, білі або жовтувато-білі, запашні, зібрані у верхівкові щитковидні суцвіття. Вони мають подвійну оцвітину з маленькою п'ятизубчастою чашечкою та 5 вільними пелюстками Іичинок десять, маточка одна. Цвіте у травні - червні, запилюється комахами. Плід - рудувато-повстиста коробочка Усі частини рослини отруйні, із сильним одурманюючим запахом, який відлякує тварин. Рослину здавна використовують як лікарську, ефіроолійну та інсектицидну. У медицині застосовують препарати з висушених пагонів з листками та квітками. Багно потребує охорони.
Бекманія звичайна
Бекмания обыкновенная
Родима злакові
Майже по всій території України на вологих і болотистих луках, біля водойм зростає цей злак, що високо цінується для годівлі худоби як в сіні, так і на пасовищах. Бекманія - багаторічна висока (до 1,5 м заввишки) кореневищна рослина з прямим, голим, біля основи бульбовидно потовщеним стеблом. Листки чергові, плоскі, по краю жорсткі, з довгим перетинчастим язичком. Квітки невиразні в округлих світло-зелених, двоквіткових колосках. Верхівкове суцвіття - колосовидна китиця - складається з багатьох коротких колосовидних гілочок, на яких колоски розташовані однобічно двома зближеними рядками. Цвіте в червні - серпні, запилюється вітром. Плід - довгаста тригранна зернівка. Бекманія за своїми кормовими якостями наближується до таких висококалорійних трав як тимофіївка та кит-ник лучний.
Біловус стиснутий, мичка
Белоус торчащий
Родина злакові
На вогких суходільних луках, галявинах, у вологих соснових та дубово-соснових лісах Полісся й Лісостепу, на полонинах Карпат України часто зростає цей щільнодернистий злак, що утворює яскраві суцільні килими. Біловус - невисока (25-50 см заввишки) багаторічна рослина з міцним кореневищем, від якого відростають численні, тісно скупчені пагони та густа щіточка вузеньких листків. Листки всі прикореневі, щетиноподібні, сірувато-зелені, шорсткуваті, вздовж складені. Стебла прямостоячі, голі, гладенькі, без вузлів. Після відцвітання вони, як і листки, біліють, що й зумовлює назву рослини. Квітки дрібні, невиразні - в квіткових колосках, що зібрані в однобічний тоненький складний колос, забарвлений у фіолетовий колір. Цвіте у травні - червні, запилюється вітром. Плід - лінійна зернівка. Біловус має тверді сухі листки й стебла і, як рослина дуже низької кормової якості, тваринами не поїдається. Біловус використовують в озелененні вогких місць парків, лісопарків і, зокрема, для створення декоративних газонів навіть на малородючих ґрунтах.
Білозір болотний
Белозор болотный
Родина білозерові
На вологих луках, по болотах, берегах водойм Полісся, рідше Лісостепу України зростає невисока, струнка, дуже граціозна рослина - білозір болотний. Це - багаторічна, гола рослина з товстим вертикальним коренем. Стебло (8-40 см заввишки) прямостояче, розгалужене, ребристе, з одним глибокосерцевидним стеблообгортним листком. Прикореневих листків багато. Вони яйцевидні, довгочерешкові, з серцевидною основою. Квітки поодинокі з приємним запахом, правильні, досить великі, з подвійною роздільнопелюстковою оцвітиною. Пелюсток та чашолистків по п'ять. Пелюстки білі, з жовтувато-коричневими або зеленими жилками. П'ять тичинок з пиляками чергуються з п'ятьма багатороздільними безплідними тичинками (так званими стамінодіями), частки яких закінчуються залозками. Маточка одна з чотирма приймочками. Цвіте у липні - серпні, запилюється комахами. Плід - коробочка, що розкривається чотирма стулками. Медоносна, вітамінозна та декоративна рослина.
Біловус стиснутий, мичка
Білозір болотний
Бобівник трилистий
Буяхи, лохина
Валеріана лікарська
Верба
Вербозілля лучне
Вероніка струмкова
Вільха клейка, або чорна