Анхуза гмелина
Родина Шорстколисті
Незважаючи на нещадну спеку, в піщаному степу зеленіють трави, розцвічені барвистими квітками. Серед них - висока, жорсткощетиниста рослина, з великим розложистим суцвіттям надзвичайно привабливих яскраво-синіх квіток. Це типовий представник рослинності піщаних степів - воловик Гмеліна. Стебло його вкрите довгасто-ланцетними листками, 30-70 см заввишки, на верхівці розгалужене. Верхівкові галузки закінчуються густими завійками, які утворюють волотисте суцвіття. Чашечка п'ятироздільна, віночок з довгенькою трубочкою та з увігнутим чашовидним 5-лопатевим відгином. Зів віночка закритий порівняно великими зімкненими м'ясистими, бородавчастими або ворсинчастими білими лусками. Під лусками містяться тичинки, прирослі нитками до віночка, і маточка. На дні віночка захований нектар. Щоб дістати його, бджолі доводиться хоботком розсунути тичинки. При цьому вона неодмінно вимажеться пилком і, перелетівши на іншу квітку, запилить її. Плід - з 3-4 яйцевидних сітчасто-зморшкуватих горішків. Причорноморський вид, що звичайно поширений і у степовій зоні й на півдні Лісостепу. Росте на піщаних степах, відкритих і борових пісках. Дуже рідко - у північніших районах.
Волошка несправжньошкіряста
Василек ложнокожистьій
Родина Айстрові (Складноцвіті)
Високе стебло підносить над травами букет рожево-пурпурових кошиків. Обгортка їх складається з широкотрикутних, торочкуватих, темно-бурих придатків. Кошики невеликі, 15-18 мм у діаметрі, але дуже яскраві, зібрані в майже щитковидне суцвіття. Рослина має здерев'яніле вертикальне кореневище. Стебла поодинокі або їх кілька, 60100 см заввишки, іноді вищі, вгорі розгалужені, з черговими, темно-зеленими шорстко-опушеними, перисто-або двічі перисто розсіченими листками. Цвіте з липня по вересень. Крайові квітки збільшені, лійковидні, без маточок і тичинок (безплідні), внутрішні - трубчасті, двостатеві. Великі крайові квітки лише прикрашають кошик, роблять його добре помітним для комах, які запилюють квітки. Пиляки трубчастих квіток зростаються в трубочку навколо стовпчика, і пилок, достигаючи, висипається в цю трубочку. Звичайна рослина степових і лісостепових районів. Росте в степах, на степових і трав'янистих схилах. Часто зустрічається в гірській частині Криму на степових ділянках схилів. Зрідка - навіть у південних районах Полісся.
Волошка талієва
Василек талиева
Родина Айстрові (Складноцвіті)
Коли йдеться про волошки, в уяві відразу виникають ультрамаринові квітки на фоні золотого колосся. Але волошок з синіми квітками з великого роду, що тільки на Україні налічує 63 види, не так вже й багато. Більшість волошок мають рожево-пурпурові квітки, є волошки білі й навіть жовті. На степах і відслоненнях росте надзвичайно декоративна висока волошка з перисторозсі-ченими темно-зеленими листками і лимонно-жовтими великими кошиками. Це волошка Талієва, названа так на честь видатного українського ботаніка. Рослина з довгим коренем, що вростає в Ґрунт на глибину понад метр, і високим, до 1 мм заввишки, вгорі часто розгалуженим стеблом. Кошики до 3 см у діаметрі, майже кулясті. Зовнішні та середні листочки черепичастої обгортки жовтуваті, шкірясті, з країв плівчасті, без придатків. Внутрішні - з яйцевидними прозорими придатками. Плід - сім'янка 6-8 мм завдовжки, з чубком, який довший за неї. Цвіте в червні й липні. Росте в степах, на степових схилах, але більше тяжіє до кам'янисто-степових місцезростань. Поширена в лівобережних лісостепових районах і південних степах, включаючи степову частину Криму.
Волошка талієва
В 'язіль барвистий
Гадючник шестипелюстковий
Гармала звичайна
Гвоздика бліда
Гіацинтик блідий
Глід обманливий
Гоніолімон татарський
Горицвіт весняний