Географія - Гілецький Й. Р. - Сільське господарство

Паливно-енергетичний комплекс набув значного розвитку, але через досить високу енергоємність виробництва (у 4 рази вища, ніж у Японії) не повністю задовольняє потреби країни. Вугільна промисловість зосереджена у Північному та Північно-Західному Китаї (80 %). Нафтовидобувна промисловість забезпечує 1/5 паливно-енергетичного балансу. Нафтові родовища є у багатьох провінціях, але найбільші родовища розташовані у малорозвинутих районах країни. Нафтопереробка зосереджена у Нівнічно-Східному районі. Газ в енергобалансі становить поки що близько 2 %. Видобувають його, в основному, у південній частині країни.

Електроенергетика складається з теплової (80 %) та гідроенергетики (20 %). Будується декілька АЕС. Найпотужніша енергосистема на базі ТЕС розташована на північному сході країни. Найбільші ГЕС збудовані на річках Хуанхе, Сунгарі, на притоках Янцзи та цілий комплекс у верхній течії головної річки. На річці Янци готується до пуску найпотужніша у світі ГЕС.

Металургійна промисловість є у всіх районах (крім Тибету), але 90 % виробництва чавуну, сталі і прокату концентрується на північному сході. Найбільші металургійні комбінати — Аньшанський, Шанхайський, Пекінський та ін. Технічний рівень виробництва низький. 70 % металургійних підприємств не мають очисних споруд. У Китаї не вистачає високосортних видів прокату та сталі, які купують (1/4 від потреби) за кордоном.

Кольорова металургія зосереджена у провінціях Південного Китаю. Із 60 видів мінеральних ресурсів, які видобуваються у Китаї, 50, а саме руди кольорових металів, експортуються. Найбільшим попитом на світовому ринку користується олово, сурма, ртуть, вольфрамовий і молібденовий концентрати.

Розвинуте різногалузеве машинобудування. Країна практично повністю забезпечує себе устаткуванням для чорної металургії, коксохімічної промисловості, локомотивами, верстатами, ковальсько-пресовим обладнанням, багатьма видами двигунів, електрохімічним обладнанням та іншою продукцією. Найбільші центри — Шанхай (1/5 всієї продукції), Шеньян, Тяньцзинь, Харбін, Пекін, Лоян, Далянь. Верстатобудування (друге місце у світі за верстатним парком) зосереджено на північному сході держави. У Китаї виготовляють Пасажирські і військові літаки, ракети, штучні супутники Землі й космічне обладнання. Новітні наукоємні виробництва зосереджені у вільних економічних зонах, де виготовляють комплектуючі для комп'ютерної техніки та ін.

Лісопереробна промисловість дає 70 млн м3 деревини щорічно. За виробництвом паперу і картону Китай посідає четверте місце у світі після США, Японії та Канади.

Легка та харчова промисловість є провідними галузями промисловості, їх підприємства розташовані в Східному, Північному, Центральному та Південному Китаї. На північному сході зосереджені підприємства цукрової, м'ясомолочної промисловості, на північному заході — переробка продукції тваринництва, бавовни, на південному заході — харчова промисловість. Основні центри — Шанхай, Тяньцзінь, Циндао, Пекін, Гуанчжоу.

У Китаї важливою залишається роль ремісничого виробництва.

Сільське господарство

У структурі сільськогосподарського виробництва переважає рослинництво. Для Китаю характерним є дрібне землеволодіння (менше 1 га на людину). Обробляється 10 % площі, пасовища становлять 43 % сільськогосподарських угідь.

Основу зернового господарства становлять рис і пшениця. Рис — головна продовольча культура Китаю (перше місце у світі за виробництвом). Вирощують його переважно в субтропічному і тропічному поясах з достатнім зволоженням, збираючи щороку в середньому понад 200 млн т за середньої врожайності 56 ц/га (в Китаї на окремих ділянках вона найвища у світі — 75—80 ц/га). Основні райони рисосіяння — на південь від річки Хуанхе, де вирощують по два врожаї на рік. Культивують також пшеницю (перше місце у світі), кукурудзу (друге місце), гаолян (сорго), чумизу. їх використовують у продовольчих, харчових цілях. Найважливіші зернові райони — провінції центрально-східної частини країни.

Велике значення для економіки країн регіону має виробництво технічних культур, найважливішими серед яких є бавовник, цукрова тростина та цукровий буряк. Олійні культури представлені рапсом, арахісом, соєю. Традиційною культурою в регіоні є чай, батьківщиною якого є Китай. Основні райони вирощування — провінції південно-східної частини країни. Традиційною галуззю Китаю є вирощування лікарських рослин. Високорозвиненими є овочівництво і садівництво.

Серед галузей тваринництва найшвидше розвиваються свинарство і птахівництво. За поголів'ям свиней і курей Китай посідає перше місце у світі. Велика рогата худоба використовується переважно як тяглова сила, крім того в Китаї немає традиції споживання коров'ячого молока, саме тому поголів'я великої рогатої худоби не дуже велике. На півдні незамінною, твариною в сільському господарстві є буйволи. Поголів'я овець становить близько 120 млн, кіз — 100 млн. Степи, напівпустелі і гори північного

заходу країни — головні райони розвитку вівчарства. Традиційними галузями тваринництва є бджолярство і шовківництво.

Китай посідає третє місце у світі з вилову риби і морепродуктів. Розвинене рибництво, штучне розведення молюсків в узбережних лагунах і прісноводних водоймах. Річки Янцзи і Хуанхе вважають найпродуктивнішими на рибу річками світу.

Транспорт

Значні зовнішні й внутрішні перевезення забезпечують добре розвинуті види транспорту. Однак транспортна мережа країни розвинена нерівномірно, що пов'язано з регіональними відмінностями в густоті населення і розвитку господарства. Найкраще транспортна інфраструктура розвинена в північно-східній частині Китаю, а найгірше в Тибетському, Синцзян-Уйгурському автономних районах. Особливо велике значення мають морський і залізничний, останніми роками швидко зростають вантажні й пасажирські перевезення авто- та авіатранспортом. Побудовано нові залізничні магістралі: Пекін — Сянган, Пекін — Улан-Батор, Ля-ньюиьган — Дружба (Казахстан), які є частинами євразійських трансконтинентальних залізниць. Найважливіші автошляхи'з'єднують східні і західні райони Китаю, ведуть до сусідніх країн.

Судноплавство здійснюється по річках системи Янцзи. У країні понад 100 аеропортів з постійними рейсами. Китай активно розвиває космічну галузь. Космодроми розташовані у провінціях Ганьсу і Сичуань.

Зовнішньоекономічні зв'язки

Експорт Китаю швидкими темпами зростає, мало поступається йому й імпорт товарів. В експорті: 1/3 становить текстиль і текстильні вироби, соя, чай, тютюн, шовк-сирець, металорізальні верстати, озброєння, телекомунікаційне обладнання і електротехнічні товари, пластмаси і медикаменти. В імпорті переважають машини і металовироби, нафта, хімікати, сталь, залізна руда, бавовна, олія, зерно.

Основні торгові партнери: Японія, Тайвань, США.