Маркетинг туризму - Правик Ю.М. - Тести до модуля 2

1."Образ" послуги, що формується в потенційного клієнта {гарантія якості послуги), — це:

а) продукт;

б) ціна;

в) спосіб доведення туристичного продукту до споживача;

г) просування продукту.

2. Ступінь довіри потенційного споживача до "образу" послуги (звернення клієнта саме в цю компанію) комплексу зовнішнього маркетингу туристичної компанії — це:

а) продукт;

б) ціна;

в) спосіб доведення туристичного продукту до споживача;

г) просування продукту.

3. Сукупність можливих способів доведення до споживача позитивної інформації про "образ" послуги комплексу зовнішнього маркетингу туристичної компанії — це:

а) продукт;

б) ціна;

в) спосіб доведення туристичного продукту до споживача;

г) просування продукту.

4. Маркетинг організацій сфери послуг, який припускає, що сприйняття споживачем якості послуг значною мірою залежить від якості взаємодії покупця і продавця — це:

а) двосторонній маркетинг;

б) внутрішній маркетинг;

в) "4Р";

г) "7Р".

5. Недоліком у стратегії конкурентного розвитку (за М. Портером) — лідерства в мінімізації витрат є:

а) зниження вартості послуг;

б) встановлення тісних контактів зі споживачами;

в) прибуток навіть за наявності сильної конкурентної боротьби;

г) достовірність ще більшого здешевлення послуг конкурентами.

6. Недоліком у стратегії конкурентного розвитку (за М. Портером) — диференціації послуг є:

а) зниження чутливості споживача до ціни;

б) високі вхідні бар'єри на ринок завдяки лояльності споживачів;

в) можливість забезпечення довготривалих конкурентних переваг;

г) формування позитивного іміджу туристичної фірми — новатора;

д) значний ціновий розрив порівняно з лідером у витратах.

7. Недоліком у стратегії конкурентного розвитку (за М. Портером) — фокусування ринкового сегмента є:

а) можливість реалізації в межах такого стратегічного напряму стратегії зниження витрат або диференціації;

б) комплексне обслуговування споживачів;

в) необхідність в обслуговуванні великого сегмента для відшкодування витрат.

8. Стратегія проникнення на туристичний ринок передбачає встановлення:

а) невисоких цін на туристичні пакети;

б) середньоринкових цін на туристичні пакети;

в) цін на туристичні пакети на рівні, адекватному цінності туристичного пакета.

9. Стратегія підтримки присутності на туристичному ринку передбачає встановлення:

а) невисоких цін на туристичні пакети;

б) середньоринкових цін на туристичні пакети;

в) цін на туристичні пакети на рівні, адекватному цінності туристичного пакета.

10. Стратегія розвитку на туристичному ринку передбачає встановлення:

а) невисоких цін на туристичні пакети;

б) середньоринкових цін на туристичні пакети;

в) цін на туристичні пакети на рівні, адекватному цінності туристичного пакета.

11. Важливий стратегічний напрям, який закріплює позиції туристичної фірми за рахунок встановлення високих вхідних бар'єрів на ринок, — це:

а) диференціація туристичних послуг;

б) підтримка присутності (позиціювання) на туристичному ринку;

в) розвиток і прогнозування стратегічної спрямованості на туристичному ринку.

12. Одним з основоположних чинників розвитку туризму є:

а) комплексне вивчення ринку;

б) проведення маркетингових досліджень;

в) комплексне вивчення ринку і проведення маркетингових досліджень;

г) інноваційність у розробці рекламних турів та їх просуванні.

13. Для стратегічної бізнес-одиниці, коли старий ринок не насичений та є можливість збільшити його обсяг, туристична компанія відкриває "цільовий люк", шукає нові шляхи розвитку на старому ринку, застосовує стратегію:

а) глибокого проникнення на ринок;

б) розвитку ринку та розширення меж;

в) стратегію диверсифікації або активної експансії.

14. Коли туристична фірма виходить зі старими послугами на нові ринки, застосовують стратегію:

а) глибокого проникнення на ринок;

б) розвитку ринку та розширення меж;

в) стратегію диверсифікації або активної експансії.

15. Під час впровадження нових послуг для нових ринків застосовують стратегію:

а) глибокого проникнення на ринок;

б) розвитку ринку та розширення меж;

в) стратегію диверсифікації або активної експансії.

16. Наповнення номенклатури послугами, які з технічними або маркетинговими позиціями схожі на наявні продукти компанії, — це:

а) горизонтальна диверсифікація;

б) вертикальна диверсифікація;

в) конгломератна диверсифікація.

17. Наповнення номенклатури послугами, які не пов'язані безпосередньо зі старим асортиментом, але можуть зацікавити клієнтів туристичної компанії, — це:

а) горизонтальна диверсифікація;

б) вертикальна диверсифікація;

в) конгломератна диверсифікація.

18. Поповнення асортименту послугами, які не належать до застосованих туристичною компанією технологій, її послуг, що нині надаються, або наявних цільових ринків, — це:

а) горизонтальна диверсифікація;

б) вертикальна диверсифікація;

в) конгломератна диверсифікація.

19. Під час відкриття організації в країні з високим рівнем конкурентоспроможності або підвищенні конкурентоспроможності своєї країни, розвитку міжнародної співпраці та інтеграції застосовують такий зовнішній чинник конкурентоспроможності, як:

а) національна система стандартизації та сертифікації;

б) рівень конкурентоспроможності країни;

в) рівень конкурентоспроможності регіону;

г) відкритість суспільства і ринків;

д) науковий рівень управління економікою країни, області, регіону тощо.

20. Для розвитку міжнародної співпраці й інтеграції, міжнародної вільної конкуренції застосовують такий зовнішній чинник конкурентоспроможності, як:

а) національна система стандартизації та сертифікації;

б) рівень конкурентоспроможності країни;

в) рівень конкурентоспроможності регіону;

г) відкритість суспільства і ринків;

д) науковий рівень управління економікою країни, області, регіону тощо.

21. Під час активізації роботи у сфері міжнародного туризму, посилення контролю дотримання міжнародних стандартів та угод, правового забезпечення гармонізації за міжнародною системою застосовують такий зовнішній чинник конкуренто спроможності:

а) національна система стандартизації та сертифікації;

б) рівень конкурентоспроможності країни;

в) рівень конкурентоспроможності регіону;

г) відкритість суспільства і ринків;

д) науковий рівень управління економікою країни, області, регіону тощо.

22. Під час розробки заходів щодо підвищення конкурентоспроможності регіону або виходу з нього в інший, більш конкурентоспроможний, застосовують такий зовнішній чинник конкурентоспроможності:

а) національна система стандартизації та сертифікації;

б) рівень конкурентоспроможності країни;

в) рівень конкурентоспроможності регіону;

г) відвертість суспільства і ринків;

д) науковий рівень управління економікою країни, області, регіону тощо.

23. Під час застосування економічних законів функціонування ринкових відносин, законів організації у статистиці, підходів до управління різноманітними об'єктами, методів управління на всіх рівнях ієрархії застосовують такий зовнішній чинник конкурентоспроможності:

а) національна система стандартизації та сертифікації;

б) рівень конкурентоспроможності країни;

в) рівень конкурентоспроможності регіону;

г) відвертість суспільства і ринків;

д) науковий рівень управління економікою країни, області, регіону тощо.

24. Під час створення єдиних національних інформаційних центрів за галузями народного господарства, які відповідають новітнім вимогам науки і техніки, застосовують такий зовнішній чинник конкурентоспроможності:

а) національна система стандартизації та сертифікації;

б) рівень конкурентоспроможності країни;

в) рівень конкурентоспроможності регіону;

г) відвертість суспільства і ринків;

д) науковий рівень управління економікою країни, області, регіону тощо.

25. Для збереження навколишнього природного середовища, підвищення якості середовища проживання застосовують такий зовнішній чинник конкурентоспроможності:

а) національна система стандартизації та сертифікації;

б) рівень конкурентоспроможності країни;

в) рівень конкурентоспроможності регіону;

г) відкритість суспільства і ринків;

д) науковий рівень управління економікою країни, області, регіону тощо.

26. Для здійснення проектування організації на основі принципів раціоналізації структур і процесів, використовуючи методи моделювання, застосовують такий зовнішній чинник конкурентоспроможності:

а) національна система стандартизації та сертифікації;

б) рівень конкурентоспроможності країни;

в) рівень конкурентоспроможності регіону;

г) відвертість суспільства і ринків;

д) науковий рівень управління економікою країни, області, регіону тощо.

27. Віддача об'єкта, інтегральний показник, який розраховується на підставі окремих об'єктивних показників якості об'єкта, що задовольняють ту або іншу конкретну потребу, — це:

а) корисний ефект;

б) сукупні витрати впродовж життєвого циклу;

в) постійні витрати.

28. Витрати, які обов'язково потрібно зробити, щоб одержати від об'єкта відповідний корисний ефект, — це:

а) корисний ефект;

б) сукупні витрати впродовж життєвого циклу;

в) постійні витрати.

28. Функціональна конкуренція в туризмі:

а) є конкуренцією між організованими і неорганізованими формами проведення дозвілля;

б) виявляється в конкуренції між туристичними продуктами, призначеними для задоволення певної мети;

в) є конкуренцією між туристичними фірмами, які реалізують на ринку подібний за властивостями товар або послугу;

г) є наслідком зростання кількості туристичних підприємств, які до того ж мають схожі можливості і недостатньо диференційований туристичний продукт, що ускладнює споживчу поведінку.

30. Видова конкуренція:

а) є конкуренцією між організованими і неорганізованими формами проведення дозвілля;

б) виявляється в конкуренції між туристичними продуктами, призначеними для задоволення певної мети;

в) є конкуренцією між туристичними фірмами, які реалізують на ринку подібний за властивостями товар або послугу;

г)є наслідком зростання кількості туристичних підприємств, які до того ж мають схожі можливості і недостатньо диференційований туристичний продукт, що ускладнює споживчу поведінку.

31. Наочна конкуренція в туризмі:

а) є конкуренцією між організованими і неорганізованими формами проведення дозвілля;

б) виявляється в конкуренції між туристичними продуктами, призначеними для задоволення певної мети;

в) є конкуренцією між туристичними фірмами, які реалізують на ринку подібний за властивостями товар або послугу;

г) є наслідком зростання кількості туристичних підприємств, які до того ж мають схожі можливості і недостатньо диференційований туристичний продукт, що ускладнює, споживчу поведінку.

32. Посилена конкуренція на туристичному ринку:

а) є конкуренцією між організованими і неорганізованими формами проведення дозвілля;

б) виявляється в конкуренції між туристичними продуктами, призначеними для задоволення певної мети;

в) є конкуренцією між туристичними фірмами, які реалізують на ринку подібний за властивостями товар або послугу;

г) є наслідком зростання кількості туристичних підприємств, які до того ж мають схожі можливості і недостатньо диференційований туристичний продукт, що ускладнює споживчу поведінку.

33. Під час оцінки внутрішнього середовища туристичної діяльності країни-партнера застосовують такий етап маркетингового дослідження:

а) загальна характеристика стану внутрішнього ринку вибраної для аналізу країни (економічні, соціальні, політико- правові, екологічні аспекти);

б) ступінь інтегрованості ринку цієї країни у світову економіку;

в) туристично-рекреаційні ресурси;

г) сфера гостинності;

д) територіальна організація ринку пропозиції країни-партнера.

34. Під час оцінки зовнішнього середовища туристичної діяльності країни-партнера застосовують такий етап маркетингового дослідження:

а) загальна характеристика стану внутрішнього ринку вибраної для аналізу країни (економічні, соціальні, політико- правові, екологічні аспекти);

б) ступінь інтегрованості ринку цієї країни у світову економіку;

в) туристично-рекреаційні ресурси;

г) сфера гостинності;

д) територіальна організація ринку пропозиції країни-партнера.

35. Під час оцінки туристичної привабливості країни-партнера за наявністю абсолютних переваг на світовому, макро- регіональному і субрегіональному ринках застосовують такий етап маркетингового дослідження:

а) загальна характеристика стану внутрішнього ринку вибраної для аналізу країни (економічні, соціальні, політико- правові, екологічні аспекти);

б) ступінь інтегрованості ринку цієї країни у світову економіку;

в) туристично-рекреаційні ресурси;

г) сфера гостинності;

д) територіальна організація ринку пропозиції країни-партнера.

36. Під час оцінки стану і рівня розвитку індустрії туризму країни застосовують такий етап маркетингового дослідження:

а) загальна характеристика стану внутрішнього ринку вибраної для аналізу країни (економічні, соціальні, політико- правові, екологічні аспекти);

б) ступінь інтегрованості ринку цієї країни у світову економіку;

в) туристично-рекреаційні ресурси;

г) сфера гостинності;


д) територіальна організація ринку пропозиції країни-партнера.

37. Під час визначення територій пріоритетного розвитку туризму та їх спеціалізації на видових і територіальних ринках країни застосовують такий етап маркетингового дослідження:

а) загальна характеристика стану внутрішнього ринку вибраної для аналізу країни (економічні, соціальні, політико- правові, екологічні аспекти);

б) ступінь інтегрованості ринку цієї країни у світову економіку;

в) туристично-рекреаційні ресурси;

г) сфера гостинності;

висновки

д) територіальна організація ринку пропозиції країни-партнера.


ВИСНОВКИ
Особливості планування та організації навчального процесу з дисципліни "маркетинг туризму" за кредитно-модульною системою
Розгорнута програма дисципліни "маркетинг туризму"
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
ПЕРЕДМОВА
Розділ 1. СУТНІСТЬ І РОЛЬ МАРКЕТИНГУ ПОСЛУГ У ТУРИЗМІ
1.1. Визначення та принципи маркетингу
1.2. Становлення та розвиток маркетингу туристичних послуг
1.3. Сфера дослідження маркетингу послуг
1.4. Функції маркетингу туристичних послуг
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru