1."Образ" послуги, що формується в потенційного клієнта {гарантія якості послуги), — це:
а) продукт;
б) ціна;
в) спосіб доведення туристичного продукту до споживача;
г) просування продукту.
2. Ступінь довіри потенційного споживача до "образу" послуги (звернення клієнта саме в цю компанію) комплексу зовнішнього маркетингу туристичної компанії — це:
а) продукт;
б) ціна;
в) спосіб доведення туристичного продукту до споживача;
г) просування продукту.
3. Сукупність можливих способів доведення до споживача позитивної інформації про "образ" послуги комплексу зовнішнього маркетингу туристичної компанії — це:
а) продукт;
б) ціна;
в) спосіб доведення туристичного продукту до споживача;
г) просування продукту.
4. Маркетинг організацій сфери послуг, який припускає, що сприйняття споживачем якості послуг значною мірою залежить від якості взаємодії покупця і продавця — це:
а) двосторонній маркетинг;
б) внутрішній маркетинг;
в) "4Р";
г) "7Р".
5. Недоліком у стратегії конкурентного розвитку (за М. Портером) — лідерства в мінімізації витрат є:
а) зниження вартості послуг;
б) встановлення тісних контактів зі споживачами;
в) прибуток навіть за наявності сильної конкурентної боротьби;
г) достовірність ще більшого здешевлення послуг конкурентами.
6. Недоліком у стратегії конкурентного розвитку (за М. Портером) — диференціації послуг є:
а) зниження чутливості споживача до ціни;
б) високі вхідні бар'єри на ринок завдяки лояльності споживачів;
в) можливість забезпечення довготривалих конкурентних переваг;
г) формування позитивного іміджу туристичної фірми — новатора;
д) значний ціновий розрив порівняно з лідером у витратах.
7. Недоліком у стратегії конкурентного розвитку (за М. Портером) — фокусування ринкового сегмента є:
а) можливість реалізації в межах такого стратегічного напряму стратегії зниження витрат або диференціації;
б) комплексне обслуговування споживачів;
в) необхідність в обслуговуванні великого сегмента для відшкодування витрат.
8. Стратегія проникнення на туристичний ринок передбачає встановлення:
а) невисоких цін на туристичні пакети;
б) середньоринкових цін на туристичні пакети;
в) цін на туристичні пакети на рівні, адекватному цінності туристичного пакета.
9. Стратегія підтримки присутності на туристичному ринку передбачає встановлення:
а) невисоких цін на туристичні пакети;
б) середньоринкових цін на туристичні пакети;
в) цін на туристичні пакети на рівні, адекватному цінності туристичного пакета.
10. Стратегія розвитку на туристичному ринку передбачає встановлення:
а) невисоких цін на туристичні пакети;
б) середньоринкових цін на туристичні пакети;
в) цін на туристичні пакети на рівні, адекватному цінності туристичного пакета.
11. Важливий стратегічний напрям, який закріплює позиції туристичної фірми за рахунок встановлення високих вхідних бар'єрів на ринок, — це:
а) диференціація туристичних послуг;
б) підтримка присутності (позиціювання) на туристичному ринку;
в) розвиток і прогнозування стратегічної спрямованості на туристичному ринку.
12. Одним з основоположних чинників розвитку туризму є:
а) комплексне вивчення ринку;
б) проведення маркетингових досліджень;
в) комплексне вивчення ринку і проведення маркетингових досліджень;
г) інноваційність у розробці рекламних турів та їх просуванні.
13. Для стратегічної бізнес-одиниці, коли старий ринок не насичений та є можливість збільшити його обсяг, туристична компанія відкриває "цільовий люк", шукає нові шляхи розвитку на старому ринку, застосовує стратегію:
а) глибокого проникнення на ринок;
б) розвитку ринку та розширення меж;
в) стратегію диверсифікації або активної експансії.
14. Коли туристична фірма виходить зі старими послугами на нові ринки, застосовують стратегію:
а) глибокого проникнення на ринок;
б) розвитку ринку та розширення меж;
в) стратегію диверсифікації або активної експансії.
15. Під час впровадження нових послуг для нових ринків застосовують стратегію:
а) глибокого проникнення на ринок;
б) розвитку ринку та розширення меж;
в) стратегію диверсифікації або активної експансії.
16. Наповнення номенклатури послугами, які з технічними або маркетинговими позиціями схожі на наявні продукти компанії, — це:
а) горизонтальна диверсифікація;
б) вертикальна диверсифікація;
в) конгломератна диверсифікація.
17. Наповнення номенклатури послугами, які не пов'язані безпосередньо зі старим асортиментом, але можуть зацікавити клієнтів туристичної компанії, — це:
а) горизонтальна диверсифікація;
б) вертикальна диверсифікація;
в) конгломератна диверсифікація.
18. Поповнення асортименту послугами, які не належать до застосованих туристичною компанією технологій, її послуг, що нині надаються, або наявних цільових ринків, — це:
а) горизонтальна диверсифікація;
б) вертикальна диверсифікація;
в) конгломератна диверсифікація.
19. Під час відкриття організації в країні з високим рівнем конкурентоспроможності або підвищенні конкурентоспроможності своєї країни, розвитку міжнародної співпраці та інтеграції застосовують такий зовнішній чинник конкурентоспроможності, як:
а) національна система стандартизації та сертифікації;
б) рівень конкурентоспроможності країни;
в) рівень конкурентоспроможності регіону;
г) відкритість суспільства і ринків;
д) науковий рівень управління економікою країни, області, регіону тощо.
20. Для розвитку міжнародної співпраці й інтеграції, міжнародної вільної конкуренції застосовують такий зовнішній чинник конкурентоспроможності, як:
а) національна система стандартизації та сертифікації;
б) рівень конкурентоспроможності країни;
в) рівень конкурентоспроможності регіону;
г) відкритість суспільства і ринків;
д) науковий рівень управління економікою країни, області, регіону тощо.
21. Під час активізації роботи у сфері міжнародного туризму, посилення контролю дотримання міжнародних стандартів та угод, правового забезпечення гармонізації за міжнародною системою застосовують такий зовнішній чинник конкуренто спроможності:
а) національна система стандартизації та сертифікації;
б) рівень конкурентоспроможності країни;
в) рівень конкурентоспроможності регіону;
г) відкритість суспільства і ринків;
д) науковий рівень управління економікою країни, області, регіону тощо.
22. Під час розробки заходів щодо підвищення конкурентоспроможності регіону або виходу з нього в інший, більш конкурентоспроможний, застосовують такий зовнішній чинник конкурентоспроможності:
а) національна система стандартизації та сертифікації;
б) рівень конкурентоспроможності країни;
в) рівень конкурентоспроможності регіону;
г) відвертість суспільства і ринків;
д) науковий рівень управління економікою країни, області, регіону тощо.
23. Під час застосування економічних законів функціонування ринкових відносин, законів організації у статистиці, підходів до управління різноманітними об'єктами, методів управління на всіх рівнях ієрархії застосовують такий зовнішній чинник конкурентоспроможності:
а) національна система стандартизації та сертифікації;
б) рівень конкурентоспроможності країни;
в) рівень конкурентоспроможності регіону;
г) відвертість суспільства і ринків;
д) науковий рівень управління економікою країни, області, регіону тощо.
24. Під час створення єдиних національних інформаційних центрів за галузями народного господарства, які відповідають новітнім вимогам науки і техніки, застосовують такий зовнішній чинник конкурентоспроможності:
а) національна система стандартизації та сертифікації;
б) рівень конкурентоспроможності країни;
в) рівень конкурентоспроможності регіону;
г) відвертість суспільства і ринків;
д) науковий рівень управління економікою країни, області, регіону тощо.
25. Для збереження навколишнього природного середовища, підвищення якості середовища проживання застосовують такий зовнішній чинник конкурентоспроможності:
а) національна система стандартизації та сертифікації;
б) рівень конкурентоспроможності країни;
в) рівень конкурентоспроможності регіону;
г) відкритість суспільства і ринків;
д) науковий рівень управління економікою країни, області, регіону тощо.
26. Для здійснення проектування організації на основі принципів раціоналізації структур і процесів, використовуючи методи моделювання, застосовують такий зовнішній чинник конкурентоспроможності:
а) національна система стандартизації та сертифікації;
б) рівень конкурентоспроможності країни;
в) рівень конкурентоспроможності регіону;
г) відвертість суспільства і ринків;
д) науковий рівень управління економікою країни, області, регіону тощо.
27. Віддача об'єкта, інтегральний показник, який розраховується на підставі окремих об'єктивних показників якості об'єкта, що задовольняють ту або іншу конкретну потребу, — це:
а) корисний ефект;
б) сукупні витрати впродовж життєвого циклу;
в) постійні витрати.
28. Витрати, які обов'язково потрібно зробити, щоб одержати від об'єкта відповідний корисний ефект, — це:
а) корисний ефект;
б) сукупні витрати впродовж життєвого циклу;
в) постійні витрати.
28. Функціональна конкуренція в туризмі:
а) є конкуренцією між організованими і неорганізованими формами проведення дозвілля;
б) виявляється в конкуренції між туристичними продуктами, призначеними для задоволення певної мети;
в) є конкуренцією між туристичними фірмами, які реалізують на ринку подібний за властивостями товар або послугу;
г) є наслідком зростання кількості туристичних підприємств, які до того ж мають схожі можливості і недостатньо диференційований туристичний продукт, що ускладнює споживчу поведінку.
30. Видова конкуренція:
а) є конкуренцією між організованими і неорганізованими формами проведення дозвілля;
б) виявляється в конкуренції між туристичними продуктами, призначеними для задоволення певної мети;
в) є конкуренцією між туристичними фірмами, які реалізують на ринку подібний за властивостями товар або послугу;
г)є наслідком зростання кількості туристичних підприємств, які до того ж мають схожі можливості і недостатньо диференційований туристичний продукт, що ускладнює споживчу поведінку.
31. Наочна конкуренція в туризмі:
а) є конкуренцією між організованими і неорганізованими формами проведення дозвілля;
б) виявляється в конкуренції між туристичними продуктами, призначеними для задоволення певної мети;
в) є конкуренцією між туристичними фірмами, які реалізують на ринку подібний за властивостями товар або послугу;
г) є наслідком зростання кількості туристичних підприємств, які до того ж мають схожі можливості і недостатньо диференційований туристичний продукт, що ускладнює, споживчу поведінку.
32. Посилена конкуренція на туристичному ринку:
а) є конкуренцією між організованими і неорганізованими формами проведення дозвілля;
б) виявляється в конкуренції між туристичними продуктами, призначеними для задоволення певної мети;
в) є конкуренцією між туристичними фірмами, які реалізують на ринку подібний за властивостями товар або послугу;
г) є наслідком зростання кількості туристичних підприємств, які до того ж мають схожі можливості і недостатньо диференційований туристичний продукт, що ускладнює споживчу поведінку.
33. Під час оцінки внутрішнього середовища туристичної діяльності країни-партнера застосовують такий етап маркетингового дослідження:
а) загальна характеристика стану внутрішнього ринку вибраної для аналізу країни (економічні, соціальні, політико- правові, екологічні аспекти);
б) ступінь інтегрованості ринку цієї країни у світову економіку;
в) туристично-рекреаційні ресурси;
г) сфера гостинності;
д) територіальна організація ринку пропозиції країни-партнера.
34. Під час оцінки зовнішнього середовища туристичної діяльності країни-партнера застосовують такий етап маркетингового дослідження:
а) загальна характеристика стану внутрішнього ринку вибраної для аналізу країни (економічні, соціальні, політико- правові, екологічні аспекти);
б) ступінь інтегрованості ринку цієї країни у світову економіку;
в) туристично-рекреаційні ресурси;
г) сфера гостинності;
д) територіальна організація ринку пропозиції країни-партнера.
35. Під час оцінки туристичної привабливості країни-партнера за наявністю абсолютних переваг на світовому, макро- регіональному і субрегіональному ринках застосовують такий етап маркетингового дослідження:
а) загальна характеристика стану внутрішнього ринку вибраної для аналізу країни (економічні, соціальні, політико- правові, екологічні аспекти);
б) ступінь інтегрованості ринку цієї країни у світову економіку;
в) туристично-рекреаційні ресурси;
г) сфера гостинності;
д) територіальна організація ринку пропозиції країни-партнера.
36. Під час оцінки стану і рівня розвитку індустрії туризму країни застосовують такий етап маркетингового дослідження:
а) загальна характеристика стану внутрішнього ринку вибраної для аналізу країни (економічні, соціальні, політико- правові, екологічні аспекти);
б) ступінь інтегрованості ринку цієї країни у світову економіку;
в) туристично-рекреаційні ресурси;
г) сфера гостинності;
д) територіальна організація ринку пропозиції країни-партнера.
37. Під час визначення територій пріоритетного розвитку туризму та їх спеціалізації на видових і територіальних ринках країни застосовують такий етап маркетингового дослідження:
а) загальна характеристика стану внутрішнього ринку вибраної для аналізу країни (економічні, соціальні, політико- правові, екологічні аспекти);
б) ступінь інтегрованості ринку цієї країни у світову економіку;
в) туристично-рекреаційні ресурси;
г) сфера гостинності;
висновки
д) територіальна організація ринку пропозиції країни-партнера.
Особливості планування та організації навчального процесу з дисципліни "маркетинг туризму" за кредитно-модульною системою
Розгорнута програма дисципліни "маркетинг туризму"
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
ПЕРЕДМОВА
Розділ 1. СУТНІСТЬ І РОЛЬ МАРКЕТИНГУ ПОСЛУГ У ТУРИЗМІ
1.1. Визначення та принципи маркетингу
1.2. Становлення та розвиток маркетингу туристичних послуг
1.3. Сфера дослідження маркетингу послуг
1.4. Функції маркетингу туристичних послуг