Географія - Олійник Я.Б. - 3.5. Добове обертання Землі та його наслідки

Куляста форма Землі визначає її фізико-географічні особливості. Вона зумовлює існування освітленої і затемненої сторін, тобто дня і ночі. На освітленому боці тепло прибуває, а на затемненому — витрачається через випромінювання. Це впливає на стан атмосфери і характер погоди вночі та вдень.

Форма Землі визначає кут падіння сонячних променів до її поверхні. Вони, падаючи на кулясту поверхню в один і той самий моменту різних місцях по широті, дотикаються до Землі під різними кутами. Цим пояснюється різне нагрівання планети на різних широтах. Куляста

форма Землі зумовлює зональний розподіл тепла та існування теплових поясів на ній. Від цього залежить розподіл кліматів на Землі та їх зональний характер. Зональність кліматів зумовлює зональні особливості всіх компонентів географічної оболонки — від рельєфу до тваринного світу й рослинності. Отже, закон зональності на Землі зумовлений її кулястою формою.

Куляста форма Землі є також причиною того, що всі явища й рухи по обидва боки екватора протилежні. Якщо в Північній півкулі зима, то в Південній —літо. Вона впливає на основні напрями руху повітряних масу системі загальної циркуляції атмосфери і течій в океанах.

3.4. Розміри земної кулі

Розміри основних елементів Землі прирівнюються до розмірів основних елементів геометрично правильної фігури рівновеликого еліпсоїда. Розміри основних елементів земного еліпсоїда:

Велика піввісь 6378,2 км

Мала піввісь 6356,8 км

Різниця між ними 21,4 км

Екваторіальний діаметр 12 756,5 км

Земна вісь 12 713,7 км

Середній радіус 6371,1 км

Площа поверхні земного еліпсоїда 510 мл н км²

Об'єм планети 1,1 ∙ 10¹² м³

Довжина кола по меридіану 40 008,5 км

Довжина кола по екватору 40 075,6 км

3.5. Добове обертання Землі та його наслідки

Земля обертається навколо осі за 24 год (округлене), які становлять добу; отже, Земля повертається за годину на 15°. Земля обертається із заходу на схід, або проти стрілки годинника (якщо дивитися на неї зверху, з боку Північного полюса). Докази обертання Землі є логічні (посередні) і прямі. Логічним доказом є те, що кожна з планет Сонячної системи, втому числі й Земля, обертається навколо своєї осі. Одним з прямих доказів обертального руху Землі є явище відхилення падаючих тіл на схід. Лінійна швидкість обертального руху тіл, розташованих на поверхні Землі, залежить від величини радіуса їхнього обертання. Чим далі від осі обертання знаходиться тіло, тим більша його швидкість.

Цікавим доказом обертання Землі навколо осі є дослід з маятником Фуко. Цей експеримент було поставлено у 1851 р. В одному із соборів Парижа до високого купола на тонкому – сталевому дроті завдовжки 67 м підвісилии важку мідну кулю з гострим шпилем. Під маятником на підлозі насилали піску, до якого доторкався шпиль кулі. Коли маятник вивели зі стану рівноваги, то виявилося, що він коливається не в одній площині: шпиль кожного разу креслить нову риску. Досліди з маятником Фуко, проведені на різних широтах, показали, що кут видимого відхилення площини коливання маятника не скрізь однаковий і залежить від широти місця. На полюсі він найбільший. Там маятник відхиляється за кожну годину на 15°. Це пояснюється тим, що на полюсі площина горизонту перпендикулярна до земної осі.

Сама форма Землі теж свідчить про обертання нашої планети. Кардіоїдної (серцеподібної фігури) форми планета набула під дією відцентрової сили, яка виникає при обертанні.

Обертання Землі впливає на її клімат. Якщо куляста форма планети зумовлює існування дня Й ночі, то обертання її зумовлює зміну дня й ночі. День — це період нагрівання Землі, ніч — період її охолодження. Ці періоди короткочасні. Протягом дня поверхня Землі не встигає дуже нагрітись, а протягом ночі — дуже охолонути. До таких кліматичних умов пристосовані живі організми. Ці умови є однією з причин великого поширення життя на Землі.

З обертанням Землі зв'язані також місцевий час, поясний час і лінія зміни дат.