Організація готельного господарства - Головко О.М. - 3.6.1. Історія дизайну меблів

3.6.1. Історія дизайну меблів

В епоху Відродження в інтер'єрі житла найважливіше місце відводиться ліжку. В аристократичних колах був розповсюджений звичай приймати гостей лежачи в ліжку, тому і вимоги ставилися дуже високі. Ліжко проектувалося як архітектурна споруда, яка оформлялася колонами, балдахіном, а головний щит (спинка) - гарно оздобленою різьбою. Досить поширеними в цей період були столи, опорні частини яких виконувались у вигляді колон, балясин і аркад. У Голландії і Фламандрії ренесансні меблі другої половини XVI ст. розвиваються, головним чином, під впливом зразкових проектів архітектора Вредемана де Вріса, який в своїх поміркованих формах орієнтувався на італійську школу. Проте голландські і фламандські меблі набагато простіші і вигідніші. Найбільш розповсюдженими елементами оформлення і оздоблення цих меблів були профільовані карнизи, членовані фільонки, мотиви арок, балясини, ажурна різьба, медальйони, канеліровані пілястри. Канелюри (франц. Kannelures) в архітектурі - вертикальні жолобки на колоні або пілястри. Пілястра, пілястр (італ. Ріlastro від лат. Pila - стовп), плоский вертикальний виступ прямокутного перетину на поверхні стіни або стовпа. Пілястр має ті ж самі стіни (стовбур, накопичувач, база) і пропорції, що і колона, служить для розчленування стіни. Досить поширеною була і техніка дерев'яної мозаїки. Композиції у вигляді шахового та інших екзотичних порід, що привозились із-за кордону. Пізніше з'являється багата за рисунками інтарсія і маркетрі, а за ними і нові мотиви оздоблення: квіти у вазі, птахи, метелики тощо. Досить широко застосовувались стільці з оббитими шкірою сидіннями, ліжка з балдахінами, масивні столи з товстими кришками і масивними точеними ніжками, скріпленими внизу проміжками, великі шафи з багатьма дверцятами, рамкової філенкової конструкції з пілястрами. Зустрічаються й інші меблеві стилі з минулого, такі як поставець, буфет, оформлені внизу двома дверцятами і ящиками, а наверху колонками, нішею, карнизами (прототип майбутніх англійських буфетів). Стільці і крісла часто мають виті точені ніжки. Взагалі форма меблів для сидіння проста і зручна. Сидіння і спинки, в основному, обтягнуті шкірою, прибитою цвяхами з великими головками.

Основні елементи стилів бароко і ренесансу беруть свій початок з античності, а основною відмінністю бароко є підвищена динамічність форм і неспокійний ритм ліній. В епоху бароко облицювання і мозаїчний декор широко увійшли в практику меблярів. Архітектурні форми в меблях застосовуються без особливої строгості і послідовності. В окремих випадках - голландських і північно-німецьких меблях - зберігається архітектурний принцип членування об'ємів корпусних меблів, але з тиловими формами і пропорціями бароко. Замість дуба меблі часто виготовляли з горіха, який краще піддається різьбленню і поліруванню.

Поява різноманітних прийомів облицювання, використання різних порід деревини та інших матеріалів дало змогу ширше застосовувати інтарсію. Широке застосування одержали накладні елементи, покриті позолоченою бронзою.

У каркасних меблях (стільці, крісла, дивани тощо) теж відбувся перехід від прямолінійних обрисів до вигнутих ліній, меблі стають більш легкими і по-домашньому затишними. Новинкою стилю стала гнута ніжка, яка на ціле століття увійде у практику європейських меблярів. Поняття "гарнітури" і "комплекти", які появилися в епоху бароко, збереглися до наших днів. Це гармонійно поєднані предмети, призначені для окремих кімнат (спальний гарнітур, столовий, кабінетний тощо), що є основою інтер'єру і сьогодні. Надзвичайно пишно оздоблювали інтер'єр спальні, особливо ліжко, яке поступово набрало форму шатра, оздобленого пишними занавісками і драпіровкою. Крісла з прямими обрисами спинки, оббиті гобеленом, а стільці часто покриті позолотою. Меблеві вироби в так званому стилі "Буля" зберігаються в музеях світу. Вони фанеровані чорним деревом, оздоблені бронзовими накладками і маркетрі, пластинками черепахи, олова, позолоченої міді, кісток тощо. За формою вони важкуваті, мають прямолінійні контури, а прямокутні ніжки донизу звужуються. Основою орнаменту є великі, симетричні мотиви стилізованої лози. Меблі вражають своєю строгістю і величністю. Зокрема, це шафи, комоди, декоративні столики, підставки та футляри для годинників.

У дизайнерському мистецтві перехід від стилю до стилю відбувався не стрибкоподібно, а плавно. Стиль регентства займає проміжне положення між бароко і рококо. Він не має якихось яскравих, притаманних йому рис. Значна частина виробів цього періоду майже з однаковим правом може бути віднесена як до того стилю, що зароджується, так і до того, що зникає. Зміна в стилі перш за все вплинула на декоративне оздоблення виробів. Форми меблів стали більш вишуканими, композиція більш динамічною.

Захоплення китайським фарфором, лаками, меблями стимулююче вплинуло на європейське прикладне мистецтво. У меблевому виробництві починають використовуватися екзотичні породи дерева. Досить ефектні вироби, облицьовані чорною шпоною, поліровані й оздоблені бронзовими накладками. Вершиною стилю регентства вважається обшивка деревом стін і поверхонь шаф. У меблях епохи регентства чорне дерево поступово витісняється горіхом і рожевим деревом, з'являються перші вироби з макогоні - червоного дерева.

Класицизм приніс з собою простоту та витонченість деталей, ясність і гармонійність, спокійну рівновагу частин. Основними особливостями меблів є товсті прямолінійні форми, плавні згини, гладкі поверхні, обмежений набір елементів декору, звужені до низу, рідше - дещо вигнуті тесані або точені ніжки, гладкі колони, фронтонне вираження шаф і бокових щитів, ліжок, різні елементи обрамлення. У виробах класичних меблів ніжки трактуються як несучі елементи, звужені до низу, круглого або прямокутного перерізу. Ожили традиції античного світу. Дерев'яні частини меблів для сидіння прикрашалися різьбою низького рельєфу, позолотою або білим лаком. Найчастіше використовується червоне дерево, яким облицьовуються різні предмети. Фільонки червоного дерева страктуються наборами різноманітних цінних і навіть екзотичних порід. Опорядження кольоровими лаками в поєднані з позолотою зустрічається часто. Стільці часто повністю золотяться. Пізніше в декор, особливо жіночих меблів, уводять розписні фарфорові накладки.

Сьогодні (у меблях) послідовно розвивається стилістика 60-х років, але лінії і деталі стають більш вишуканими, технічне опрацьовування виробів - все більш витончене - матеріали - зручні, легкі, екологічно чисті.

Добротні меблі виготовляються сьогодні з дерева. Всі каркаси скандинавських шкіряних і тканинних диванів, крісел зібрані з дерева і фанери з використанням спеціального просочення, а натуральна шкіра, що використовується, приємна на дотик і радує різноманітністю кольорових відтінків. З масиву роблять не тільки каркаси, але і виступаючі декоративні деталі. Іноді дерево інкрустують натуральним перламутром, коренем горіха.

В наші дні, на черговому витку історії, знову завоювали величезну популярність плетені меблі. Різноманітні види плетених меблів можна зустріти як на веранді дачного будинку, гостинної великої квартири, на терасі ресторану, так і у вестибюлі готелів.

Лоза, ліани, очерет і соломка, що були доступною підручною сировиною для виготовлення меблів, увійшли в моду на початку 20 ст., які високо цінувалися, а вироби з них були обов'язковим атрибутом заміських будинків і світських салонів.

Родоначальником плетених меблів стала скриня, що з'явилася в ремісничих кварталах Стародавнього Риму. "Плетінка" була більш доступною і дешевшою за дерев'яні меблі, тому плетені вироби (в основному, з очерету) вважалися в Римі плебейськими меблями. Але незабаром і патриції по гідності оцінили м'яку і міцну плетінку, використовуючи її для покриття сидінь на лавах і диванах. Це було дуже зручно і нікого вже не дивувало, що різьблена лава з рожевого дерева покрита плетеним полотном. У Європі першими оцінили довговічність, оригінальність і красу плетених меблів англійці. Меблі з ротанга здатні витримувати великі навантаження: високу вологість повітря і навіть різкі перепади температур. Услід за англійцями вже вся Європа була скорена цими легкими і міцними меблями. Мода на плетені меблі, як і всяка мода, то розгорталася, то втихала, але вже ніколи не зникала назовсім з європейських інтер'єрів.

Серед виробів особливою популярністю користуються спальні, дивани і крісла, етажерки і ширми, журнальні столики.

Сучасні дизайнери продовжують створювати меблі, в яких смужки плетіння, що перехрещуються, задають особливий ритм і динаміку.