Організація та планування діяльності туристичних підприємств - Мальська М.П. - 4.2. Типізація планування в залежності від обраного об'єкту: нормативне, стратегічне, тактичне та операційне

4.1. Виділення об'єктів планування на туристичних підприємствах

4.2. Типізація планування залежно від обраного об'єкта: нормативне, стратегічне, тактичне та операційне

4.3. Побудова трьох підсистем планування діяльності туристичних підприємств

4.1. Виділення об'єктів планування на туристичних підприємствах

Туризм за своїми основними характеристиками не має яких-небудь принципових відмінностей від інших форм господарювання. Тому всі суттєві положення сучасного планування можуть в повній мірі застосовуватися в туризмі.

Водночас у туризмі є своя специфіка, яка відрізняє його не тільки від торгівлі товарами, а й інших форм торгівлі послугами. Тут має місце як торгівля послугами, так і торгівля товарами (за оцінкою спеціалістів, частка послуг в туризмі складає 75%, а товарів - 25%), а також особливий характер споживання послуг і товарів в місці їх виробництва, більше того, в конкретній ситуації.

В туризмі результат діяльності зводиться до туристичного продукту. Основним туристичним продуктом є комплексне обслуговування, тобто стандартний набір послуг, які продаються туристам в одному "пакеті". По суті, туристичний продукт - це будь-яка послуга, яка задовольняє ті чи інші потреби туристів і підлягає оплаті з їх сторони. Це готельні, транспортні, екскурсійні, перекладацькі, побутові, комунальні, посередницькі та інші послуги. За кордоном туристичні поїздки, які реалізуються на основі стандартних наборів чи пакетів послуг, часто називають пекіджтурами. Вони є предметом діяльності більшості туристичних фірм.

Туристичному продукту поряд із загальними специфічними характеристиками послуг притаманні їм відмінні особливості. По-перше, попит на туристичні послуги надзвичайно еластичний по відношенню до рівня доходів і цін, але багато в чому залежить також від політичних і соціальних умов.

По-друге, у зв'язку із присутнім природним елементом в туристичній послузі можуть бути виділені досить чітко туристичні зони. Наприклад по фактору "сонце-море" - курорти Криму, Кіпру, Туреччини, Болгарії; по фактору "відпочинок - лікування" - Карлові Вари, Трускавець, Єсентуки; по фактору "спорт" - гірськолижні курорти - Домбай (Росія), Закопане (Польша) і т.д.

По-третє, пропозиція туристичних послуг прив'язана до певної території, де є атракційні елементи і не може створюватись в місцях абсолютно не забезпечених ними. Хоч можливі і винятки, як от Дісней-ленд, Євроленд, Леголенд.

По-четверте, при створенні туристичного продукту має місце міжгалузева кооперація, що створюється зусиллями багатьох підприємств, кожне з яких має свої методи роботи, специфічні потреби і різні комерційні ціни.

По-п'яте, не може бути досягнута висока якість туристичних послуг при наявності незначних недоліків, оскільки саме обслуговування туристів складається з тих самих дрібниць і дрібних деталей.

Результати та рівень якості планування визначається комплексом умов: по-перше - компетентністю керівництва фірми на всіх рівнях; по-друге - кваліфікацією фахівців, працюючих в функціональних підрозділах; по-третє - наявністю інформаційної бази і нарешті забезпеченістю новітньою технікою для здійснення обробки даних.

4.2. Типізація планування в залежності від обраного об'єкту: нормативне, стратегічне, тактичне та операційне

Процес планування найбільшою мірою залежить від обраного об'єкту планування та суб'єкту планування, що здійснює даний процес.

Результати та рівень якості планування визначаються комплексом умов: по-перше, компетентністю керівництва фірми на всіх рівнях; по-друге, кваліфікацією фахівців, що працюють у функціональних підрозділах; по-третє, наявністю інформаційної бази і нарешті - забезпеченістю новітньою технікою для здійснення обробки даних

Як вже вказувалось раніше, конкретними об'єктами планування можуть виступати окремі виробничі процеси системи або все виробництво в цілому. Якщо об'єктом планування вибрана наша фірма як елемент цілої системи туристичної галузі країни чи навіть світу, то буде застосовуватись нормативне планування. Воно передбачає підпорядкування вищим цілям існування нашої туристичної установи

Коли ж нас цікавить наша туристична установа з точки зору туристичного простору даного регіону, партнерів та конкурентів на ринку, то в такому випадку буде застосовуватись стратегічне планування.

За умов, коли конкретними об'єктами планування діяльності є виробництво, реалізація, собівартість, трудові ресурси, матеріальні і фінансові результати роботи, інвестиційна діяльність підприємства, застосовується тактичне планування.

По відношенню до окремих дій туристичних підприємств на протязі досягнення своєї мети, використовується оперативне планування.

Види планування відрізняються один від одного також суб'єктом планування (той хто планує). Залежно від того, ким вибираються цілі, завдання та засоби досягнення обраної мети, планування визначається як нормативне - планує міністерство чи вище керівництво країни, стратегічне - безпосередній керівник установи з допомогою фахівців і незалежних експертів, залучаючи верхній ешелон персоналу підприємства, тактичне - безпосередній керівник підрозділу та оперативне - менеджери і звичайні працівники установи. (див табл. 1).

Таблиця4.1.

ТИПИ ПЛАНУВАННЯ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ХАРАКТЕРУ ЗАВДАНЬ, ЗАСОБІВ ТА ЦІЛЕЙ (1, с. 98).

Оперативне планування складається з вибору засобів вирішення задач, які поставлені, дані або встановлені керівництвом або традиційні, - наприклад, планування випуску продукції по номенклатурі встановленій керівництвом. Таке планування, як правило, короткотермінове.

Оперативним плануванням займаються інактивісти, не дивлячись на їх негативне ставлення до планування як такого. їх завдання - зберегти існуюче положення речей, але засоби для їх виконання вони повинні підбирати самі.

Тактичне планування складається з вибору засобів і завдань, необхідних для досягнення цілей, встановлених або заданих керівництвом або традиційних. Наприклад, ціль дістати максимальний прибуток в найближчі два роки. Для цього вибираються відповідні завдання всім відділам підприємства та засоби для їхнього досягнення. Таке планування звичайно буває середньо-терміновим. Тактичне планування характерне для реактивістів. Вони повинні вибирати етап в минулому, до якого вони хочуть повернутися (їх завдання) і відповідні засоби.

Стратегічне планування складається з постановки цілей та вибору завдань і засобів, але ідеали задаються керівництвом, або традиційні, або - як буває звичайно - не формуються взагалі. Таке планування буває, як правило довготерміновим.

Суть стратегії. Слово "стратегія" походить від грецького strategos, "мистецтво генерала". Стратегія являє собою детальний всебічний комплексний план, призначений для того, щоб забезпечити здійснення місії організації і досягнення її цілей.

Стратегічній план повинен розроблятися швидше з точки зору перспективи всієї корпорації, а не конкретного індивіда. Хоч, на особистих підприємствах фундатор підприємства може дозволити собі відносну розкіш поєднувати особисті плани зі стратегією організації.

Стратегічній план повинен користуватися обширними дослідженнями і фактичними даними. Щоб ефективно конкурувати в сьогоднішньому світі бізнесу, фірма повинна постійно займатися збором і аналізом величезної кількості інформації про галузь, ринок, конкуренцію і інші чинники.

Стратегічній план додає фірмі визначеність, індивідуальність, що дозволяє їй залучати певні типи працівників, і, в той же час, не залучати працівників інших типів. Цей план відкриває перспективу для організації, яка направляє її співробітників, залучає нових працівників і допомагає продавати вироби або послуги.

Нарешті, стратегічні плани повинні бути розроблені так, щоб не тільки залишатися цілісними протягом тривалих періодів годині, але і бути досить гнучкими, щоб при необхідності можна було здійснити їх модифікацію і переорієнтацію.

Для стратегічного планування характерні наступні положення.

1. Невеликий плановий відділ (менше за 6 чоловік) корпорації доповнюється плануванням на нижчих рівнях.

2. Вік функції планування навіть в найбільш великих корпораціях нараховується менш десяти років.

3. Стратегічні плани розробляються на нарадах вищого керівництва корпорації, що проводяться щорічно.

4. Річній стратегічний план об'єднується з річним фінансовим планом.

5. У більшості організацій вважають, що функція планування може бути вдосконалена.