Географія - Олійник Я.Б. - 11.2. Тектонічна будова і тектонічні структури

На території України наявна материкова та океанічна земна кора. Геофізичними дослідженнями встановлено, що її потужність становить 25—65 км. Більшу частину території України складає материкова кора, сформована з осадового, гранітного та базальтового шарів. Протягом тривалої геологічної історії на території сучасної України сформувалися ділянки земної кори, які відокремлюються одна від одної розломами на різній глибині. Такі ділянки називаються тектонічними структурами (районами). Вони мають різні розміри, неоднакові за віком їх утворення. На території України наявні тектонічні платформенні та складчасті структури. Разом вони утворюють тектонічну будову території. Рівнинна частина України приурочена до древньої Східноєвропейської платформи з міцним докембрійським фундаментом. Крім неї на тектонічній схемі України виділяються Західноєвропейська платформа, Скіфська платформа, складчасті споруди Українських Карпат і Кримських гір. У межах Східноєвропейської платформи виокремлюються тектонічні структури: Український щит, Воли-но-Подільська плита, Галицько-Волинська западина, Дніпровсько-Донецька западина, Донецька складчаста область, Причорноморська западина.

Український докембрійський щит є піднесеною ділянкою платформи. Кристалічні породи, що його складають, можна спостерігати в долинах річок, часто-густо вони виходять на поверхню. В сучасному рельєфі Український щит представлений Придніпровською та Приазовською височинами. Щит складений найдавнішими породами. їх вік — 3,5—4,0 млрд років. Це – граніти, гнейси, кварцити, пісковики та ін. Докембрійська поверхня щита є нерівною. її перекриває потужна товща осадових порід палео-, мезо- і кайнозойської ер (табл. 4). Із цими породами пов'язані родовища залізних руд Криворізького басейну, великі запаси гранітів, польових шпатів, лабрадоритів, родовища графітів та ін.

Таблиця 4. Геохронологічна таблиця

На захід від Українського щита лежить Волино-Подільська плита. На північ від неї — Галицько-Волинська западина.

На схід від Українського щита — Дніпровсько-Донецька западина. З нею пов'язана Придніпровська низовина. Днище цієї тектонічної структури відносно сучасної поверхні заглиблене на 4—6 км у північній частині та 10— 12 км — у південній. Це — одна з найбільших западин Східноєвропейської платформи. Вона виповнена осадовими відкладами палео-, мезо- і кайнозойських відкладів. Із породами девонського й карбонового періодів пов'язані родовища нафти й газу.

На південний схід від Дніпровсько-Донецької западини простягається Донецька складчаста область, виражена в сучасному рельєфі Донецькою височиною. Це — структура герцинського віку. З товщею карбонових відкладів, потужність яких сягає 10— 12 км, пов'язані поклади кам'яного вугілля.

На північний схід від Дніпровсько-Донецької западини — схил Воронізького кристалічного масиву. Докембрійські породи, якими він складений, залягають на глибині від 150 до 900 та більше метрів. У сучасному рельєфі це — західні схили Середньоруської височини.

На південь від Українського щита розташована Причорноморська западина. У рельєфі до неї прив'язана Причорноморська низовина. Западина знаходиться на південній окраїні Східноєвропейської платформи.

Між Східноєвропейською платформою та Українськими Карпатами геологи вирізняють Західноєвропейську платформу.

На південь від Східноєвропейської платформи розташована Скіфська платформа, яка має герцинський вік. У сучасному рельєфі це — рівнинний Крим, а також територія між річками Дністром і Пругом. Фундамент Скіфської платформи залягає на глибинах від 500— 1500 м на півдні до 3000—6000 м на півночі.

Складчасті структури Українських Карпат є частиною велетенської гірської споруди Карпат. До них належать Передкарпатський прогин, власне складчасті структури, Закарпатська западина. Вони складені переважно крейдовими, палео- і неогеновими відкладами. У сучасному рельєфі складчасті структури виражені пасмами гірських хребтів та улоговин між ними, передгірний прогин — Передкарпатською височиною. Закарпатська западина — однойменною низовиною. Складчасті структури Кримських гір являють собою велике підняття, частина якого занурена до Чорного моря. Гори складені переважно мезо- і кайнозойськими відкладами, вулканічними породами. У межах Головного пасма поширені відклади тріасового та юрського періодів. Океанічна кора представлена Чорноморською улоговиною, заповненою водами Чорного моря. Вона має прибережну й материкову обмілини, континентальний схил з ізобатами підніжжя в 1900—2000 м, рівнинне ложе.