Географія - Олійник Я.Б. - 15. РОСЛИННІСТЬ І ТВАРИННИЙ СВІТ

15.1. Різноманітність видового складу, закономірності поширення рослинності. Рослинні компоненти лісів, степів, луків, боліт

Рослинний світ України різноманітний. У поширенні рослинності, як і грунтів, проявляється широтна зональність на рівнинній частині та висотна поясність в горах. На території республіки за історичний період рослинність істотно змінена господарською діяльністю. Тепер тут поширено більш як 25 тис. видів вищих і нижчих рослин. Багата флора її основних рослинних угруповань — лісів, степів, луків і боліт. В Українських Карпатах — понад 2000, а в Криму — 2300 видів рослин. У морях, озерах, річках, водоймищах розвивається водна рослинність.

Загальна площа лісів в Україні сягає 10 млн. га. що становить 14,7 % її території. Найбільшою є лісистість в Українських Карпатах (39 %) і Кримських горах (36%). Лісистість природних зон рівнинної частини закономірно зменшується з півночі на південь від 23 % (зона мішаних лісів) до 12,5 % (Лісостеп) і 3,8 % (Степ). У лісах переважають молоді й середні за віком деревостани, поширені такі породи, як сосна, ялина, бук, дуб. Під ними — до 90 % покритих лісами площ. Крім того, поширені насадження граба, липи, клена, берези, тополі, вільхи та ін. Під сосновими (боровими) лісами — великі площі на Поліссі, а також у долинах річок Лісостепу і Степу. Вони ростуть на дерново-підзолистих піщаних грунтах, бідних на гумус і поживні речовини. На багатших ґрунтах ростуть дубово-соснові ліси.

В лісах України два види ялини — звичайна, або європейська, і гірська. Окремі ділянки ялини європейської трапляються в західних областях і на Чернігівщині. Великі площі під ялиною — в Українських Карпатах.

Смерека біла розпросторилась у Карпатах, в окремих районах Передкарпаття й Розточчя. В карпатських лісах росте й модрина. У деяких місцях Українських Карпат і Кримських гір збереглися поодинокі дерева і невеличкі насадження реліктового тису ягідного. На території України поширені бух європейський і кримський. Бук європейський є однією з головних порід лісів Українських Карпат і західних районів Волині, Поділля і Придністров'я. На схід від лінії Володимир-Волинський — Кременець — Кам'янець-Подільський він зникає. Бук таврійський поширений у Кримських горах на висотах від 500до 1300 м.

У лісах України росте дуб звичайний, поширений в усіх природних зонах рівнинної частини республіки, в горах до висоти 900 м. Дуб скельний росте в Карпатах і Кримських горах, а також на заході лісостепової зони. Граб входить до складу дубових, дубово-букових та букових лісів, утворюючи в них другий ярус. На сході він доходить до лінії Гомель — Ромни — Полтава — Кременчук. У Криму є граб кавказький та граб східний. У лісах України поширені ільм, в'яз та берест. Два останні проникають далеко на південь у степові байрачні ліси та заплави річок. На узліссях байрачних лісів трапляється дрібнолистий берест-карагач. Поширеною породою в лісах України є липа серцелиста. В Карпатах і західних областях росте також липа широколиста. У придністровських лісах трапляється липа срібляста, а в лісах Кримських гір — липа кримська. Ясен звичайний можна бачити в усіх лісових районах України. В лісах України — чотири види клена: явір, гостролистий, польовий і татарський. Клен гостролистий поширений скрізь, клен-явір—у Карпатах і західному Лісостепу; клени польовий і татарський—у лісостепових та байрачних степових лісах.

Майже в усіх типах лісів України як домішка трапляється береза бородавчаста. На вирубках, згарищах, схилах балок і ярів вона часто утворює чисті насадження.

На Україні вельми поширені біла й чорна тополі, осика, вільха.

Степи як зональний тип рослинності збереглися лише фрагментарно на схилах балок, у передгір'ях Криму, на піщаних косах Азово-Чорноморського узбережжя, островах. Ділянки цілинних степів охороняються в заповідниках. У поширенні лучної рослинності на території простежується така основна закономірність: у лісостеповій зоні на безлісих територіях у минулому розвивалися лучні степи та остепнені луки на глибоких чорноземах, у степовій зоні на півночі були поширені різнотравно-типчаково-ковилові степи на звичайних чорноземах, на південь простяглися типчаково-ковилові степи на чорноземах південних і темно-каштанових грунтах, у Присивашші наявні полиново-злакові степи на каштанових солонцюватих грунтах.

Лучні степи поділяють на рівнинні та гірські (Кримські). В їх травостої домінують злаки: ковили, типчак, тонконіг вузьколистий; з різнотрав'я поширені конюшина, гадючник, маренка, шавлія луч на та ін.; з ефемерів та ефемероїдів — незабудка, переломник, крупка.

Типові (справжні) степи характеризуються переважанням церофільних дернинних злаків і типчака. Різнотравно-типчаково-ковилові степи мають густий трав'яний покрив, у ньому поширені також ковили, тонконіг, стоколос, вика, конюшина; з різнотрав'я — горицвіт весняний, молочай степовий, шавлія, астрагал. Типчаково-ковилові степи в минулому обіймали простори Причорноморської низовини. У трав'яному покриві переважали ксерофітні злаки: типчак, ковила українська, келерія, з різнотрав'я — кахрис, ферула, будяк, пижмо та ін. Полиново-злакові степи були поширені вздовж Азово-Чорноморського узбережжя. У травостоях корінних фітоценозів домінували ксерофітні дернинні злаки (типчак, ковили, житняк), полини, з галофільних — камфоросма, кермектаін.

Чагарникові степи в минулому мали поширення на Донецькому кряжі та сході України. В них представлені зарості карагани, кам'янисто-степового чагарнику.

Напівсаванні степи трапляються невеликими ділянками у Кримських горах. У цих степах до злаків домішуються субтропічні (напівсаванні) види, ефемероїдне різнотрав'я. У трав'яному покриві поширені також люцерна, бурачок пустельний, пирій повзучий, горошок та ін.

Луки залежно від умов місцезростання поділяються на заплавні, суходільні, низинні, гірські. У заплавних луках поширені зарості лози, трави з вівсяниці, мітлиці, келерії, до яких приєднуються конюшина, жовтець, щавель, деревій та ін. На суходільних луках ростуть мітлиця, пахучий колосок, костриця, кульбаба, волошки.

Низинні луки прив'язані до знижень на вододілах, терасах, долинах, тому вони тривалий час обводнені. У їхньому трав'яному покриві домінують вівсяниця червона, тимофіївка лучна, осока звичайна, конюшина лучна та біла. Луки використовуються як сінокісні вгіддя. Гірські луки поширені в Українських Карпатах. У трав'яному покриві гірських луків переважають вівсяниця, білоус, конюшина, лялвенець. У субальпійському поясі сформувалися білоусникові луки, ростуть також тимофіївка, осока вічнозелена, вівсяниця.

Валютною рослинністю зайнято майже 2 % території України. Найбільше її на Поліссі, а в напрямку на південь її кількість і площі зменшуються. Так, заболоченість і заторфованість Полісся оцінюється у 5%, Лісостепу—1,6, Степу — 0,3, Карпат — 0,4.

В Україні найбільше поширені низинні болота. Евтрофніболота живляться повеневими й підземними водами, поверхневим стоком, а тому багаті на органічні речовини, мінеральні солі, мул. У їхньому рослинному покриві домінують трав'яні й трав'янисто-мохові угруповання. У них переважають осоки, очерет, рогіз, тростяниця, хвощ, лепеха та ін. З лісових угруповань найбільше поширена вільха чорна; ростуть болотні, сосна, береза, верба, чагарники з верби та берези.

Меліоровані болота використовуються як сіножаті, на них вирощують технічні, кормові та зернові культури.