Організація і проведення туристсько-краєзнавчих подорожей - Пангелов Б.П. - Екскурсія

Вона є колективним відвідуванням певного об'єкта з пізнавальною чи навчальною метою для загального культурного розвитку. Основне завдання її - навчити учнів не тільки розглядати, а й допитливо вивчати довкілля, знаходити нове й цікаве у щоденному оточенні. Особливістю екскурсії є домінування показу екскурсійного об'єкта над поясненням та розповіддю. Успіх екскурсії залежить від її організації. Учитель відвідує екскурсійний об'єкт чи місцевість, визначає найважливіший матеріал, що буде запропонований для вивчення учням. Заздалегідь необхідно повідомляти навчально-виховну мету й конкретні завдання екскурсії.

Екскурсії поділяють на навчальні, які передбачені у програмах різних шкільних предметів, та позанавчальні - добровільні, але вчитель має дбати, щоб більшість учнів побувала на всіх краєзнавчих об'єктах. Для місцевих позанавчальних екскурсій до групи повинно входити не більше ЗО осіб, вона може бути різновіковою.

Сучасна екскурсія є цілеспрямованим ознайомленням екскурсантів із пам'ятками історії, культури, природи, місцями історичних подій, предметами, процесами тощо під керівництвом спеціально підготовленого фахівця - екскурсовода.

Найсуттєвішим елементом екскурсії є показ об'єктів та розповідь про них. Розповідь має розкривати сутність того, що бачать екскурсанти. Екскурсійний об'єкт цікавий для них не тільки своїм зовнішнім виглядом, а й у зв'язку з конкретними подіями та людьми, які в цих подіях брали участь.

Усю екскурсійну програму слід класифікувати на підтеми, у яких взаємопов'язані об'єкти і події (табл. 1.1).

Таблиця 1.1

Взаємозв'язок об'єктів і подій під час екскурсій

Закінчення таблиці 1.1

Показ екскурсійного об'єкта, організований екскурсоводом, має на меті ознайомленням з об'єктом, у процесі якого в екскурсантів формуються систематизовані знання. Особливостями показу під час екскурсії є: динамізм та активність, логічна послідовність, взаємозв'язок із розповіддю.

Ще час проведення екскурсій екскурсовод використовує такі засоби наочності:

1) натуральні об'єкти та процеси (фотографії, репродукції картин, схеми та ін.). Перевагою натуральних об'єктів є те, що їх сприймають усіма органами чуття для більш переконливого викладу інформації. Матеріали готують заздалегідь;

2) словесну наочність (уривки з літературних творів, цитування документів тощо).

Важливу роль відіграє методика проведення екскурсії. Готуючись до неї, необхідно враховувати такі чинники: час проведення екскурсії; вікові особливості екскурсантів; ступінь їх поінформованості; мета проведення екскурсії. Ці чинники брали до уваги під час класифікації екскурсій. Вона дає змогу визначити теоретичний рівень матеріалу та послідовність його подання. Залежно від ознак, за якими класифікують екскурсії, їх поділяють на шість груп (табл. 1.2).

Таблиця 1.2

Класифікація екскурсій

Так, екскурсію по місту для школярів 7 класу класифікують як одноденну, історичну, оглядову, ілюстративну, синтетичну, для підлітків. Вона передбачає показ усього міста або районів, пов'язаних спільними ознаками. Наприклад, центр міста дає уявлення про історичну епоху, в яку його заснували, та етапи його будівництва. Якщо екскурсія по місту матиме комплексний характер, потрібно передбачити відвідування одного з музеїв. Оглядова екскурсія містом може об'єднувати такі підтеми:

а) історія міста (розповідь про історичні постаті, життя та діяльність яких пов'язані з містом; причини заснування; внесок в історичний розвиток краю та держави);

б) економічний розвиток міста (його вплив на розвиток області; економічні зв'язки з іншими регіонами та державами);

в) культурний розвиток міста (видатні діячі культури, які народилися в місті чи творчість яких із ним пов'язана);

г) розвиток науки в місті (стисла характеристика вищих навчальних закладів, дослідницьких установ; внесок учених та наукових шкіл у розвиток науки);

ґ) природа міста (ландшафт, характеристика парків, скверів та ін.).

Екскурсії у музеї, на промислові та сільськогосподарські підприємства проводять, як правило, фахівці.

Підготовка екскурсії передбачає використання такого алгоритму:

- разом з адміністрацією школи та класним керівником визначити мету майбутньої екскурсії;

- позначити на карті місцевості можливі об'єкти для екскурсійного показу;

- об'єднати вибрані об'єкти лінією, яка дає уявлення про можливий маршрут екскурсії;

- якщо маршрут екскурсії не має логічної послідовності, слід змінити його, можливо, виключивши певні екскурсійні об'єкти;

- для розповіді про вилучені з показу об'єкти до "кейса екскурсовода внести їх світлини чи інші наочні матеріали;

- провести приблизний хронометраж екскурсії, визначивши час, потрібний для переходу між об'єктами, розповіді на кожному з них, та загальну тривалість екскурсії. Для учнів загальноосвітніх шкіл екскурсію тривалістю 1,6 год. варто розбити на три етапи, тривалість кожного з яких не більше 0,5 год. Якщо тривалість екскурсії перевищила 1,5 год., можна зменшити кількість об'єктів для показу чи переглянути хронометраж загалом;

- скласти план показу кожного з обраних об'єктів (визначити порядок обходу та точки, звідки екскурсанти звертатимуть увагу на характерні ознаки об'єкта);

- підготувати конспект розповіді (врахувати рівень складності матеріалу, зробивши його доступним для сприйняття екскурсантами), питання, які доцільно поставити протягом екскурсії. Конспект може бути розширеним або стислим.

Для досягнення мети екскурсії екскурсовод має дбати про те, щоб його розповіді та коментарі були зрозумілі всім екскурсантам, а екскурсія загалом - цікавою. Існують такі поради екскурсоводам:

1) дотримуватися плану екскурсії та її хронометражу;

2) орієнтуватися на рівень розвитку екскурсантів (опиратися на матеріал, який екскурсанти вже вивчили в школі, проводити частину екскурсії у вигляді бесіди, ставити питання та уточнювати характер розповіді згідно з отриманими відповідями);

3) створити атмосферу співпричетності екскурсантів до подій, про які йдеться;

4) утримувати увагу слухачів цікавою та емоційною розповіддю;

5) уникати тривалих монологів;

6) розповідаючи, вибрати слухача, за яким орієнтуватися, як сприймають екскурсанти розмову;

7) закінчивши екскурсію, необхідно зробити підсумок. Якщо екскурсійний об'єкт розташований далеко від

місця постійного проживання учнів, проводять екскурсійні поїздки.