Організація і проведення туристсько-краєзнавчих подорожей - Пангелов Б.П. - Секція

Це поширена форма учнівських та студентських об'єднань, складова гуртків, клубів, товариств. її ефективність полягає у можливості індивідуального підходу вчителя до кожного члена зокрема і секції загалом у конкретному напрямі краєзнавчої роботи. Кількість членів кожної секції - 8-10 учнів.

Туристські секції є основною ланкою в системі організації і проведенні масової туристсько-краєзнавчої роботи. Вони можуть бути створені на підприємствах, у школах, вищих навчальних закладах, будинках школяра, спеціалізованих туристських дитячих закладах (станціях юних туристів).

До основних завдань туристських секцій належать: залучення учнівської, студентської молоді і дорослого населення до занять туризмом з метою духовного і фізичного розвитку, зміцнення здоров'я, організація активного відпочинку.

Основні напрями роботи спортивної секції охоплюють:

- організацію масових туристських заходів (туристські зльоти колективу, змагання з видів туризму, походи вихідного дня);

- пропагандистсько-агітаційну роботу (походи вихідного дня, багатоденні походи та подорожі рідним краєм);

- патріотичне виховання (масові туристичні заходи, присвячені знаменним подіям, місцям бойової слави та ін.);

- суспільно-корисну роботу (оформлення протоколів змагань, спортивних розрядів);

- навчально-тренувальну роботу (організація тренувального процесу і контроль за підготовкою груп, гарантування безпеки у походах і подорожах);

- матеріально-технічне забезпечення заходів (придбання, виготовлення, ремонт і збереження туристського інвентарю і спеціального спорядження).

Гурток

Він є об'єднанням учнів з метою поглибленого вивчення одного з напрямів туристсько-краєзнавчої роботи (географічного, історичного, біологічного, етнографічного та ін.). Це початкова ланка організації краєзнавців навколо розв'язання завдань досконалого ознайомлення з особливостями рідного краю; різновікове об'єднання, що має конкретні напрямки і зміст роботи, які тісно переплітаються із завданнями шкільних предметів. План роботи складають на півріччя з урахуванням сезонів року, вікових особливостей учнів та рівня їх підготовки. Заняття проводять чотири рази на місяць і здійснюють облік роботи. Якщо у гуртку понад 20 учасників, то його поділяють на секції з обранням бюро гуртка (керівник, голови секцій, секретарі).

Ним є масові добровільні об'єднання учнів (40-50 старшокласників), що створюються на базі гуртків і мають певну спрямованість (історико-краєзнавчу, природничо-географічну, соціально-економічну тощо).

Краєзнавче товариство

Вищим органом товариства є збори; керівництво здійснює президія у складі 6-10 осіб; президент, заступник із краєзнавчої роботи й заступник із туризму, літописець, редактор, відповідальний за музейні експозиції. Товариство складається з дійсних членів, яких обирають на загальних зборах після дво-, тримісячної активної роботи в одній із секцій. Почесними членами є учені, ветерани, видатні люди краю. Товариство має власні емблему, девіз, статут.

Туристсько-краєзнавчий клуб

Це найвища форма організації туристсько-краєзнавчої діяльності, де відбувається процес диференціації інтересів (формуються юні літератори, географи, історики, біологи). До нього може входити 60 і більше учнів середніх та старших класів. Клуб має статут, емблему, гімн; його роботою керує рада, членами якої є голова ради, заступники, редактор, старости гуртків, учителі, працівники місцевих підприємств різного профілю.

Сучасне формування розвиненої свідомої особистості передбачає закріплення у її знаннях, уміннях і навичках позитивного життєвого досвіду минулих та сучасних поколінь, перетворення його на повсякденні норми поведінки і критерії правильного оцінювання дійсності. Зміна моделі суспільства в Україні призвела до кризового стану багатьох аспектів життя, що особливо позначилось на освітньо-виховних закладах. Тому нині потрібна школа, яка ґрунтується на ідеї національного відродження, принципами роботи якої є гуманізація і демократизація, любов і пошана до Вітчизни. Одним із завдань вищих педагогічних закладів України є піднесення на новий рівень туристсько-краєзнавчої роботи. Досліджуючи рідний край, вивчаючи його історію, ознайомлюючись із народними традиціями, звичаями, обрядами, оволодіваючи пошуково-дослідницькими навичками, краєзнавці роблять свій внесок у культурно-духовне відродження народу України, покращення екології довкілля, перебудову життя людей і підвищення рівня добробуту.