Організація і проведення туристсько-краєзнавчих подорожей - Пангелов Б.П. - Організація привалів і ночівель

Важливе значення для повноцінного відновлення організму туристів у багатоденній подорожі має організація місця відпочинку.

Місце тривалої стоянки туристської групи називають туристський бівак. Залежно від тривалості перепочинку їх класифікують на малий привал, обідній привал, ночівлю, днювання. Організація привалу або ночівлі полягає у тому, щоб правильно вибрати місце, добре підготувати майданчик, установити намети, розкласти багаття і забезпечити захист табору від стихійних явищ природи.

Організація привалів і ночівель

Місце для малого привалу обирають на рівних і сухих майданчиках, галявині, узбіччі дороги або стежки. Бажано, щоб поряд було джерело питної води (чистий струмок). У вітряну погоду місце привалу має бути захищене від поривів вітру смугою лісу, кущами, підгірком або береговим укосом. Однак там, де є комарі і мурашники, для зупинки необхідно обирати навітряні ділянки рельєфу. Узимку привал слід обладнувати на освітлених сонцем місцях, а влітку - у затінку.

Місце для обіднього привалу, ночівлі, днювання добирають ретельніше (на березі річки, озера тощо). Це часто залежить від наявності рівного майданчика для наметів і достатньої кількості сухостою та трісок, мальовничості краєвидів. Важливою умовою є також наявність придатної для використання проточної води. Однак у зимових умовах це не обов'язково, оскільки воду можна видобути зі снігу.

Зупиняючись улітку на річці, уздовж якої є населені пункти, туристський табір слід розбивати вище за течією від села, водопоїв та бродів. Рекомендовано обирати місце зі зручними спусками до води і безпечним дном. Під час ночівлі надають перевагу місцям, які рано освітлюються сонцем, - східні схили горбів, східна галявина лісу, берега річки тощо, оскільки тут швидше зникає роса.

У природних лісопаркових місцях, які перебувають під охороною, зону туристського табору можна обирати тільки на спеціально відведених територіях. Привали і ночівлі заборонено облаштовувати там, де за станом ґрунту, рослин або наявністю стоку води туристська стоянка може завдавати ерозії.

Обираючи місця для привалів і ночівель, необхідно дотримуватись таких вимог:

1. Не зупинятись табором на річкових мілинах, що затоплюються, у руслах пересохлих потоків або на низинних островах.

2. У гірському районі необхідно враховувати особливості рельєфу і погоди. Для запобігання каменепадам, лавинам, зсувам не розташовуватись біля підніжжя високих скель, під карнизами, рухливими осипами, в лавинонебезпечних кулуарах.

3. Не можна зупинятись під час грози, що наближається, на верхівках пагорбів, перевалах, оскільки там існує ризик ураження атмосферною електрикою.

4. У лісі слід обережно поводитися із вогнем і не розбивати табір безпосередньо серед хвойного лісу або в сухому чагарнику, поряд із гнилими або підрубленими деревами, тому що неочікуваний порив вітру або блискавка може звалити їх на туристів.

Режим ночівлі і днювання

Правильний режим допомагає забезпечити туристам повноцінний відпочинок і сон. Туристи-початківці у подорожах часто засиджуються біля багаття за північ і часто не висипаються. Тому керівник наперед оголошує про час загальної підготовки до сну (зазвичай о 23.00), після чого не допускає гамору в таборі.

Ночівлі і днювання передбачають відведення певного часу на перевірку і ремонт особистого спорядження та одягу, суспільно корисну роботу і спостереження за природою, розваги, фізичні вправи, спортивні ігри, тренування, рибальство, збирання грибів та ягід тощо. Днювання слід також використовувати для кращого ознайомлення з навколишньою місцевістю, екскурсій, прогулянок.

Організація малого привалу. Обравши майданчик для малого привалу, керівник зупиняє туристів і розподіляє між ними обов'язки. Зазвичай один із туристів роздає бутерброди, кислі цукерки або вітаміни, другий - іде за питною водою. Решта туристів знімає рюкзаки і розташовується на 10-хвилинний відпочинок на пеньках, звалених деревах або сухій землі. Ті туристи, які найбільше втомились, можуть лягти на будь-яку підстилку і підняти ноги догори (наприклад, покласти їх на рюкзак). Корисно робити невелику розминку.

Малий привал у зимових умовах відрізняється від привалів у іншу пору року. Перед зупинкою на привал група знижує темп руху, щоб "розігріті" лижники могли поступово "охолонути". Після зупинки необхідно відразу одягнути додаткову куртку або фуфайку. Якщо є можливість, випити гарячого чаю, кави або какао. Рюкзак рекомендовано повісити на гілку дерева, поставити на очищений від снігу пеньок або за їх відсутності опустити на свої лижі. Сідати на нього не можна, але якщо у ньому немає продуктів, які можна роздавити, то інколи це дозволяється. У холодну пору малий привал має тривати не більше 5-10 хв.

Організація обіднього привалу. Зупинившись на обід, один-два туристи ідуть за водою, третій починає розпалювати вогнище, четвертий - обладнує його, решта - іде на пошуки палива.

Принісши воду та дрова і розпаливши вогнище (багаття), навколо нього залишаються чергові, які підтримують вогонь і готують їжу. Решта туристів відпочиває, купається, грає у спортивні ігри, ловить рибу, збирає гриби, ягоди тощо.

У сонячну погоду під час обіднього привалу можна сушити одяг і знаряддя. У разі негоди слід заздалегідь обрати майданчик, щоб встановити намети, а всі рюкзаки скласти в одне місце і накрити плащем або плівкою. Тривалість обіднього привалу - 2-4 години.

Зимовий обідній привал значно коротший за літній. Це залежить від швидкості розведення багаття і приготування гарячої їжі, що складається зазвичай із чаю і бутербродів або декількох страв. Зупинившись на обід, слід, не знімаючи рюкзаків і лиж, спочатку втоптати сніг на табірному майданчику. Після цього керівник має розподілити обов'язки між членами групи: натягувати сітку для вогнища (якщо її немає, рити котлован або робити настил для багаття), йти аа паливом, розкладати багаття. Необхідно забезпечити активну участь у бівачних роботах усіх туристів. У такому разі це відбувається швидко, що дає змогу попередити охолодження організму за вимушеної бездіяльності на морозі.

Організація ночівлі і днювання у польових умовах. Вона нагадує організацію обіднього привалу. Однак це потребує додаткового залучення кількох туристів для встановлення наметів і обладнання табору. Туристи заготовляють паливо для багаття, споруджують із підручного матеріалу сидіння, вішалки, сушилки, копають яму для сміття, розчищають за потреби спуск до води тощо.

Узимку залежно від конкретних умов подорожі і спорядження, яке застосовують туристи, вони риють котлован для намету, утрамбовують шлях від намету до багаття, будують вітрозахисну стінку тощо. У зимових ночівлях із використанням похідної грубки призначають двох-трьох туристів для заготівлі "малоформатних" дров (для підтримання тепла у наметі всю ніч). Ураховуючи, що організація ночівлі влітку займає 2 години, а взимку - до 3, зупинку слід робити задовго до настання темряви.

Організація ночівлі у населених пунктах. В умовах самодіяльної подорожі їх зазвичай улаштовують тільки в холодну пору року, а також за непідготовленості туристів і відсутності в них необхідного спорядження. Плануючи такі ночівлі, рекомендовано наперед домовитись із місцевим самоврядуванням і узгодити конкретне місце зупинки - у готелі, клубі, школі. Якщо з певних причин туристи не змогли цього зробити, за годину до прибуття слід направити двох-трьох туристів, які мають підготувати місце для ночівлі. Вони можуть також виконати роль чергових і приготувати до приходу інших гарячу вечерю.

Організація ночівлі і днювання на турбазах. Турбази приймають самодіяльних туристів за наявності вільних місць. Обслуговування самодіяльних туристів відбувається за пред'явленням паспортів, а також маршрутних листів та інших документів, що підтверджують маршрут туристської групи. Місця на туристських базах надають, як правило, не більше ніж на 5 днів, а обслуговування здійснюється за готівковий рахунок. До обслуговування належить: ночівля у будівлі або наметах, харчування в їдальнях туристських баз, екскурсійне обслуговування за встановленою вартістю, прокат наявного туристського спорядження, користування камерою схову тощо. Харчування надається як у вигляді повного денного раціону, так і окремо - у вигляді сніданку, обіду і вечері.

Самодіяльні туристи, які проживають на туристських базах у власних наметах, оплачують тільки побутові послуги, користуючись на рівних правах з іншими туристами всіма видами культурно-побутового обслуговування (медична допомога, консультації з туризму, лекції, бібліотека, камера схову, душ тощо). Усі туристи зобов'язані дотримуватись правил внутрішнього розпорядку, які діють на туристських базах.

Організація ночівлі і днювання у багатоденній подорожі має виняткове значення для повноцінного відпочинку туристів.