Організація і проведення туристсько-краєзнавчих подорожей - Пангелов Б.П. - 2.4. Організація харчування у подорожах

Харчування повинне компенсувати витрати енергії туристів під час подорожі. В умовах навіть нескладного маршруту вони становлять щоденно на кожну людину 3000-3500 ккал. Продукти слід правильно підбирати, вони мають містити оптимальну кількість жирів, білків, вуглеводів, вітамінів та мінеральних солей, крім того, бути транспортабельними, з мінімальною масою, довгим терміном зберігання. Основною вимогою добору продуктів для походу є швидкість приготування з них різних страв.

Режим харчування туристів у поході

У похідних умовах режим харчування залежить від конкретних особливостей маршруту, температури повітря, наявності палива і укриття від негоди, тривалості світлового дня тощо.

Розпорядок дня у нескладному поході звичайно передбачає триразове харчування. На обід відводять 40% денного раціону, на сніданок - 35%, на вечерю - 25%. Під час дворазового гарячого харчування, наприклад, на гірських маршрутах, на сніданок рекомендується планувати 40% добової норми калорій, на вечерю - до 35%, решта - 25% - на харчування на великому і малому привалах. На зимових маршрутах інколи також доцільно робити калорійні сніданок і вечерю, а обід має бути легким, бажано з гарячим чаєм. У будь-якому разі довгі перерви між вживанням їжі недопустимі. Для цього на другому-третьому привалі після виходу з ночівлі або обіднього привалу корисно з'їсти бутерброд, два шматки цукру і запити їх невеликою кількістю води.

Склад харчового раціону на добу у нескладній мандрівці містить такі середні кількості продуктів на одну людину:

- хліб (чорний, білий) або сухарі (галети, хрусткі хлібці) - 350-500 г;

- крупи і макаронні вироби (манна, геркулес, гречані, рисові, пшоняні, горохові концентрати; вермішель, макарони, ріжки тощо) - 180-220 г;

- супові концентрати - ЗО-40 г;

- м'ясо консервоване (тушковане, смажене, паштети)- 100-130 г;

- масло (вершкове, топлене, олія) - 40-50 г;

- молоко (згущене, сухе) - 50-80 г;

- сир -ЗО-50 г;

- цукор, цукерки з кислим наповнювачем - 130- 150 г;

- сіль, цибуля, часник, спеції, напої (чай, кава, кисіль, компот) - 60-80 г.

Набір цих продуктів має калорійність 3000- 3500 ккал і разом із упаковкою важить 1200-1500 г.

Водно-сольовий режим харчування

Великі фізичні навантаження, висока температура та значна сухість повітря передбачають втрату організмом 3-5 л води на добу. Правильно компенсувати ці витрати допомагає чітке дотримання водно-сольового режиму. Вживати рідину під час подорожі рекомендується здебільшого під час сніданку, обіду і вечері: тільки у цей час туристи можуть пити до повного втамування спраги. На коротких привалах у спекотний час необхідно лише прополоскати горло водою. Під час руху пити не можна, у разі спраги слід смоктати льодяники, сухий чорнослив або невеликий (звичайний, чистий) камінець (голиш).

Очищення води, якщо поблизу немає проточної, а є лише каламутне водосховище чи болото, здійснюють так: виривають ямку і чекають, коли вона наповниться водою. Відтак воду обережно вичерпують і виливають, після чого 2-3 рази ямка наповнюється чистою водою, яку слід прокип'ятити.

Не отримавши чистої води в такий спосіб, необхідно кинути в неї алюмінієві квасці (дрібку на відро води).Через 5-8 хв. мул осяде на дно. За відсутності квасців можна взяти кухонну сіль. Для закінчення дезінфекції питної води слід розчинити в ній перманганат калію до появи слабкого рожевого відтінку або використати інші дезінфікувальні засоби, наприклад таблетки пантоциду.

Видобування води у пустелі

У пустелі воду шукають у долинах між барханами, де вона доступна на глибині 1-2 м. Індикатором наближення води є такі пустельні рослини, як тополя різнолиста та дикий кавун.

Видобувати воду із піску можна за допомогою плівкового конденсатора. Для цього прозорою плівкою з гідрофотного пластику накривають яму, вириту в ґрунті. Для надання плівці конусної форми всередину кладуть вантаж, краї ретельно присипають піском або притискають камінцями. Пройшовши крізь прозору плівку, сонячні промені абсорбують вологу із ґрунту. Випаровуючись, вода накопичується на внутрішній поверхні плівки і стікає у відро.

Напої. Раціонально підібрані і правильно приготовані напої краще втамовують спрагу, ніж питна вода. Це фруктовий, ягідний і овочевий соки. Однак вони придатні лише у нетривалих походах, для тривалих краще брати звичайну воду, підкислену вишневим або іншими екстрактами (1-2 чайних ложки на флягу води). У горах, а також взимку туристам доводиться пити воду гірських рік, талі кригу і сніг. У такій воді майже немає мінеральних солей, що призводить до сольового дефіциту і порушує водно-сольовий обмін. Для мінералізації води до неї додають гліцерофосфат - спеціальний сольовий препарат, у якому є солі натрію, фосфору, магнію, калію. На флягу необхідно 2-3 чайних ложки препарату і трохи цукру або 2-3 таблетки глюкози з аскорбіновою кислотою. Добре втамовує спрагу зелений чай, який збільшує слиновиділення і знижує сухість у роті.

Варіанти раціонів харчування

Подорож населеною місцевістю дає змогу брати менше продуктів, ніж заплановано на весь маршрут. У дорозі можна купити хліб, цукор, крупи, сухарі, сіль тощо. Однак у разі тимчасової відсутності в одному з населених пунктів будь-якого продукту необхідно мати із собою певний резерв. Під час подорожі запас продуктів поповнюється також за рахунок свіжих овочів, фруктів, молока, сиру, яєць та ін.

Зменшений за масою раціон харчування

Добову норму продуктів зменшують за рахунок вживання висушених і висококалорійних продуктів, зменшення об'єму разових порцій, а також спрощення асортименту продуктів. Наприклад, на сніданок готують в обмеженій кількості гречку, рис або вермішель із м'ясом, на обід - суп (у пакетах), на вечерю - молочні каші із манки або геркулесу, між основними періодами вживання їжі споживають корейку і сало, а під час великих навантажень - мед, горіхи тощо.

Калорійність добового набору продуктів для спрощеного раціону має бути не менше 3000 ккал., маса (з урахуванням упаковки) - до 650-700 г.

У тривалі водні походи беруть більшу кількість продуктів. Це дає змогу додавати до раціону борошно, олію, масло, рибні й овочеві консерви, картопляне борошно, дріжджі, томатний та інші соуси, різні приправи.

Маса рюкзака у гірському поході відіграє важливу роль, тому набір продуктів строго лімітований. Рекомендується частину продуктів брати в обезводненому вигляді, зменшувати кількість сухарів, масла і круп, а нестачу калорійності раціону доповнювати сухими вершками або іншими висококалорійними продуктами.

Перебування на висоті спричиняє зниження апетиту, тому в їжу слід додавати лимонну і аскорбінову кислоти, спеції (лавровий лист, гірчицю, перець), гострі приправи (томатну пасту, аджику). Із інших продуктів для гірського походу найкраще підходить тарань, курага, родзинки, глюкоза і халва.

У лижному поході так само, як і в гірському, зменшення кількості продуктів і збільшення їх калорійності досягають включенням до раціону більшої, ніж влітку, кількості жирів (масло, шпик, сухі вершки). Для вітамінізації їжі до нього додають часник, цибулю, щоб підтримати сили - глюкозу з вітамінами, чорнослив тощо. Брати сир у зимовий похід не рекомендується, оскільки він замерзає і стає несмачним.

Розраховуючи раціон харчування, слід зважати на те, що найсприятливіше співвідношення білків, жирів і вуглеводів у їжі - 1:1:4.

У табл. 2.7 вказано назви продуктів і їх калорійність.

Таблиця 2.7

Продукти та їх калорійність

Отже, режим харчування і його раціон залежать від тривалості та складності походу. Тому відповідно до виду походу необхідно заздалегідь продумати оптимальний раціон, який компенсуватиме затрати енергії туристів.