Організація і проведення туристсько-краєзнавчих подорожей - Пангелов Б.П. - Психологічна підготовка туриста

Задля безпеки у процесі туристсько-краєзнавчої діяльності важливо виконувати техніко-тактичні завдання.

Технічна підготовка туриста - оволодіння технікою пересувань і подолання природних перешкод у різних видах туризму.

Засвоєння технічних прийомів руху, страхування та самострахування у пішохідних прогулянках і походах відбувається у процесі виконання спеціальних вправ:

а) пересування крутими стежками з відпрацюванням раціональної техніки ходьби (правильне розміщення ніг);

б) відпрацювання прийомів подолання невисоких перешкод (каміння, повалені дерева);

в) подолання чагарників;

г) просування трав'янистими, засніженими та осип-ними схилами (підйом, спуск);

ґ) пересування заболоченою місцевістю (по купинах);

д) переправи через перешкоди (через струмок по колоді);

е) страхування та самострахування, в'язання доступних дітям вузлів.

У підготовці туристів до лижних прогулянок головним є навчання та вдосконалення техніки ходіння на лижах, підйомів, спусків, поворотів, гальмування.

Тактична підготовка туриста - здатність здійснювати цілеспрямовані дії, які забезпечують ефективне розв'язання як загальних, так і індивідуальних завдань у поході, а також гарантують безпеку всіх учасників.

Розрізняють групову та індивідуальну тактику. Завдання групового характеру розв'язують як на підготовчому етапі, так і безпосередньо на маршруті (зміна плану походу, організація вимушених привалів, перерозподіл обов'язків між учасниками походу тощо). На групову тактику і можливу необхідність її коректування впливають зміни погодних умов, травма або захворювання будь-кого з учасників, незадовільний (фізичний або психологічний) стан групи.

Усі тактичні групові дії учасників походу повинні гарантувати безпеку, вирішувати виховні, оздоровчі та освітні завдання.

Індивідуальна тактична підготовка учасника походу полягає у вмінні розподіляти сили, раціонально пересуватися, орієнтуватись на місцевості, здійснювати страховку і самостраховку.

Удосконаленню технічної і тактичної підготовки туристів сприяє постійне вправляння у техніці пересувань та вміння раціонально діяти та приймати креативні рішення у непередбачуваних ситуаціях.

Психологічна підготовка туриста

В умовах підготовки команди (групи) до туристських подорожей особливе значення надається психологічній готовності учасників. Туристська група, перебуваючи тривалий час на маршруті, розв'язує всі завдання життєзабезпечення самостійно. Туристів важливо заздалегідь привчити до труднощів, які тралляються в поході (складні метеорологічні умови, природні перешкоди та ін.), виховувати здатність швидко приймати рішення у складній обстановці, формувати психологічну стійкість колективу в несприятливих умовах. Значний ефект досягається у спільних тренуваннях учасників групи, походах вихідного дня, змаганнях із різних видів туризму. У створенні позитивного психологічного мікроклімату в групі багато залежить від керівника (викладача, тренера). На маршруті всі рішення керівника є законом для учасників, а їх правильність і своєчасність гарантує успішне і безаварійне проходження маршруту.

Психологічна підготовка туриста - педагогічний процес, спрямований на формування позитивних морально-вольових якостей і вміння долати труднощі, які виникають у поході.

Особистість керівника справляє істотний вплив на виховний процес. Найважливіші позитивні якості педагога: емоційна стабільність (відсутність змін настрою або вміння приховувати їх); цілеспрямованість у роботі; оптимістична реакція на труднощі; послідовність у застосуванні психологічного стимулювання (використання підбадьорень, заохочень частіше, ніж докорів і негативного оцінювання); здатність постійно підтримувати високий моральний стан групи на маршруті і на тренуванні; інтелігентність; уміння налаштовувати туристів на реалізацію намічених цілей; здатність надати допомогу будь-якій туристській групі, яка потрапила в аварійну ситуацію.

Формуванням соціально-психологічного клімату в групі необхідно управляти. Тривала підготовка учасників туристських походів до роботи в автономних умовах, добір людей, спільне тренування, узгодженість групи, матеріально-технічне забезпечення, загальні завдання членів колективу є основою успіху. Тільки дружна та згуртована команда може подолати складний маршрут.

Прикладне значення виховання особистісних якостей туриста полягає у забезпеченні його всебічного фізичного розвитку в єдності з духовним формуванням. У тренувальних і похідних умовах виховуються морально-вольові якості особистості: сміливість і рішучість, терплячість, наполегливість, ініціативність, дисциплінованість. Виховання цих якостей повинно входити до основного змісту підготовки туриста.

Сміливість - це здатність діяти у небезпечних для життя, здоров'я та престижу людини ситуаціях, не знижуючи якостей діяльності. Під рішучістю розуміють здатність людини швидко приймати рішення і приступати до його реалізації у значущій для неї ситуації, особливо якщо існують невпевненість і страх.

Сміливість і рішучість відіграють суттєву роль під час проходження маршруту та подолання складних природних перешкод: водних перепон, перевалів, льодовиків та ін. Виховання цих якостей здійснюється постійно. Важливе значення при цьому має поступове ускладнення вправ і підвищення вимог до їх виконання: збільшення довжини і крутизни схилів під час спусків і підйомів; виконання вправ на рівновагу на підвищеній і звуженій опорі (канат або мотузка); стрибки у воду з висоти; переправа вбрід гірською річкою.

Терплячість полягає у здатності підтримувати за допомогою додаткових вольових зусиль інтенсивність роботи на заданому рівні, коли виникають внутрішні умови, які заважають цьому (втома на тренуванні або на маршруті походу, нестача кисню у горах). Мірою терплячості може бути час від моменту появи втоми до відмови підтримувати зусилля на заданому рівні.

Постійне намагання досягти мети, незважаючи на труднощі, виявляється наполегливістю. У процесі підготовки до походу або змагань необхідно створювати туристу умови, наближені до похідних: тренуватись і змагатись за будь-яких погодних умов, поступово ускладнювати траси тренувань і змагань з техніки туризму, скорочувати інтервали відпочинку між серіями навантажень, вимагати виконання певної роботи до кінця, збільшувати відстань походів вихідного дня і швидкість проходження маршруту.

Ініціативність - виявлення творчості у діяльності, внутрішнє прагнення до її нових форм.

Вольові якості, які є рисами особистості туриста, визначають у комплексі найважливішу властивість "спортивного характеру" - волю до перемоги на змаганнях або до подолання запланованого туристського маршруту, яка поєднує в собі здатність до максимальної мобілізації і зосередженості в екстремальних умовах, упевненість і загальну психічну стійкість, швидке прийняття рішень. У єдності з цією властивістю виховуються і такі риси характеру, як дисциплінованість, обов'язковість, працелюбність тощо.

Підтримання дисципліни у групі дає змогу цілеспрямовано і планомірно готуватись до досягнення високих спортивних результатів у туризмі, створювати атмосферу радості та впевненості у своїх силах на маршруті, відчувати підтримку товаришів.

На туристському маршруті часто доводиться стикатися із раптовими труднощами або ситуаціями (складні ділянки підйому або спуску, погані метеорологічні умови тощо). Кожну з цих ситуацій туристи повинні подолати і гарантувати свою безпеку, для чого необхідно вміти регулювати психічні стани, тобто знати прийоми зниження рівня збудження з метою заспокоєння. До таких прийомів належать:

1) словесні самовлливи для зниження психічного напруження: самонакази типу "заспокойся", "не хвилюйся"; переключення думок і уваги на образи і явища, які викликають позитивні емоційні реакції (згадування епізодів минулих походів, кінофільмів, літератури; зміна напряму думок, відволікання); спеціальні прийоми впливу за допомогою другої сигнальної системи (застосування слів, які можуть діяти заспокійливо чи збудливо: "молодець", "добре", "небійся", "непоспішай");

2) словесні впливи на групу жартом або розповіддю про подібні випадки з позитивним завершенням;

3) вплив з боку тренера або керівника групи (впевнені дії тренера; словесна підтримка учасників походу, заохочення під час проходження складних ділянок: "молодець", "тактримати").

Отже, загальна підготовка туриста, яка включає теоретичну і практичну складові, уможливлює комплекс розв'язання різноманітних завдань, які виникають під час проведення туристсько-краєзнавчих походів і подорожей.