Під час походів багато туристських груп беруть активну добровільну участь у суспільно корисній роботі, виконують завдання різних організацій, здійснюють дослідження природи. Це урізноманітнює похід, захоплює туристів. Сфера інтересів у туристській групі різна: дослідження нового району подорожі; виступ з лекцією; концерт художньої самодіяльності; допомога у лісі, посадках; вивчення природного оточення, флори і фауни певного регіону.
5.1. Суспільно корисна діяльність у поході
Під час проведення туристсько-краєзнавчих подорожей здійснюються спеціальні заходи щодо реалізації завдань морально-виховного, трудового, екологічного виховання підростаючого покоління. У процесі організації суспільно корисної діяльності у поході туристи виконують завдання певних організацій, беруть участь у природоохоронних заходах тощо.
Форми суспільно корисної діяльності
Серед багатьох видів і форм суспільно корисної діяльності туристів найрозповсюдженішими є: трудова допомога місцевому населенню; агітаційно-пропагандистська і культурно-масова робота; охорона природи, благоустрій ландшафту; краєзнавчі дослідження; виконання цільових завдань наукових, господарчих та інших установ і організацій; виконання завдань туристсько-екскурсійних установ, організацій і суспільних органів.
Відповідно до цього розподілу існують основні методи, які рекомендується використовувати туристам під час роботи: фізична праця, інвентаризація, дослідження, збирання тощо.
Виконання завдань організацій. Багато вражень турист може отримати від виконання завдань різних організацій і установ (наукових, проектних, пошукових, господарських). До них належать снігомірне знімання і пошуки лікарських дикорослих рослин, спостереження за режимами малих рік і розвідування нових покладів корисних, копалин, збирання етнографічних матеріалів. Важливе місце у суспільно корисній праці туристів посідає природоохоронна діяльність.
Цільові завдання туристи можуть отримати від краєзнавчих та інших музеїв, відділень, секцій і комісій географічного товариства; відділень товариств охорони пам'яток історії і культури; геологічних управлінь і експедицій; управління гідрометеослужби; управління лісового господарства і лісництва; управління мисливського господарства і заповідників, мисливських інспекцій; природничо-біологічних та історичних факультетів та кафедр вищих навчальних закладів; науково-дослідних інститутів тощо.
Виконання туристських завдань. Виконання завдань у поході за туристською тематикою охоплює дослідження умов проходження певної місцевості при використанні різної техніки і тактики руху, визначенні най-раціональніших наборів продуктів харчування і можливостей їх поповнення в дорозі, випробування нових зразків спорядження, розвідку перевалів, долин, річок, розроблення та опис нових маршрутів.
До тематики туристських завдань належать також походи з метою маркування, прибирання туристських трас; виявлення, поновлення і охорона екскурсійних об'єктів; спорудження туристських притулків, благоустрій переправ, стежок, оглядових майданчиків; обладнання лісових полігонів для занять із техніки туризму, навішування страхувальних тросів і ланцюгів на перевалах тощо; роботи, пов'язані з озелененням маршрутів, проведенням туристського дня лісу за участю туристів у патрульних рейдах лісовими масивами, гасінням лісових пожеж, розчищенням лісових ділянок; розвідка, розчищення і обладнання джерел води тощо.
Конкретні завдання можна отримати у місцевих радах із туризму та екскурсій, у клубах туристів, на туристських базах, у маршрутно-кваліфікаційних комісіях.
Краєзнавча діяльність. Суспільно корисне значення краєзнавчої роботи пов'язане з тим, що туристське краєзнавство передбачає вивчення історії, економіки, побуту і культури населення, організацію пошукової роботи, дослідження природи. Воно концентрує увагу на вивченні особливостей, зумовлених місцерозташуванним об'єктів або явищ у межах визначеного, як правило, невеликого району вздовж туристичного маршруту.
Краєзнавча діяльність передбачає також вивчення туристами основ геоморфології, ботаніки, метеорології. Завдяки цьому туристи набувають навичок здійснення найпростіших досліджень. Водночас збирання матеріалу і дослідження об'єктів стають краєзнавством лише під час їх осмислення, узагальнення отриманого корисного результату і певних висновків проведених досліджень. Тому під час вивчення народної творчості слід уважно записувати найхарактерніші прислів'я, приказки, пісні; фотографувати і замальовувати різьбу по дереву, мережива, вишивки; записувати адреси і прізвища майстрів із вказівкою виду виробу (іграшка, кераміка, чеканка, плетіння тощо).
Умови успішного здійснення суспільно корисної діяльності
Результативність суспільно корисної роботи у поході залежить від дотримання таких правил: виконання завдань не повинно шкодити пізнавальній цінності мандрівки, заважати активному відпочинку або загрожувати безпеці туристської групи; необхідна попередня домовленість, узгодженість корисної ініціативи туристів із відповідними установами; потрібна підготовка (освітня, трудова) туристів, забезпечення їх необхідним робочим інструментом, приборами досліджень тощо; перед туристами слід поставити конкретні завдання, доступні для виконання; бажано створити цікаву урочисту атмосферу для суспільно корисної роботи, елементи змагання; слід доводити роботу туристів до логічного завершення, нагороджувати найактивніших її учасників, забезпечувати наочність результатів.
Отже, основною умовою успішного здійснення суспільно корисної діяльності є створення комфортної психологічної атмосфери в групі, зацікавленості у результатах своєї праці, свідоме ставлення до неї, товариськість.
5.2. Краєзнавчо-географічні дослідження під час подорожей
Метеорологічні спостереження
Топографічні спостереження
Геологічні спостереження
Геоморфологічні спостереження
Гідрологічні спостереження
5.3. Краєзнавчо-біологічні дослідження під час подорожей
Ботанічні спостереження
Зоологічні спостереження