Для виявлення фінансового стану підприємства недостатньо тільки зведення балансу, прогнозування руху готівки, прибутків та видатків фірми. Необхідно прорахувати інтегральні фінансові показники діяльності підприємства, якими вважаються три типи показників [46, с. 511;
ліквідності;
активності;
прибутковості.
Особливою увагою ці показники користуються в інвесторів, банкірів, а також фірм-партнерів.
Показники ліквідності
Ліквідність — це спроможність підприємства віддавати свої короткотермінові кредити [46, с. 52].
Вирізняють два основних види показників ліквідності:
загальний коефіцієнт покриття;
коефіцієнт абсолютної ліквідності.
Загальний коефіцієнт покриття виражає співвідношення між поточними активами фірми та И поточними зобов'язаннями [46, с. 53]:
Мінімальне співвідношення становить одиницю, в противному випадку фірму визнають неплатоспроможною. Оптимальне значення ліквідності становить від 2 до 2,5.
Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує співвідношення між найбільш ліквідною частиною поточних активів (грошей у касі, на банківському рахунку, цінних паперів) і поточними пасивами [46, с. 53]:
Оптимальне значення коефіцієнта абсолютної ліквідності становить більше 0,2.
Показники активності (оборотності)
Виділяють три показники, що характеризують ступінь використання підприємством своїх ресурсів:
оборот основних засобів;
оборот рахунків до оплати;
оборот товарно-матеріальних запасів.
Показник оборотності основних засобів визначається співвідношенням чистих продажів до вартості основних фондів [46, с. 53]:
Оборот рахунків до оплати визначається як співвідношення величини продажів у кредит до оплати дебіторської заборгованості. Чим вищий показник, тим коротший час між продажем і надходженням готівки [46, с. 53]:
Показник обороту товарно-матеріальних запасів використовується для виміру швидкості проходження виробничого циклу формування туристичного туру чи іншої послуги до моменту продажу цього туру. Цей показник вимірюється, як
Показниками прибутковості
Цими показниками вважають: прибуток балансовий, валовий прибуток, чистий прибуток, рентабельність.
Рентабельність (від нім. rentabel — прибутковий) — показник економічної ефективності виробництва на підприємствах. Найчастіше вона комплексно (або частково) відображає використання матеріальних, трудових і грошових ресурсів та природних багатств (рентабельність продукції, рентабельність основних засобів та ін.).
Для наочного відображення рентабельності обчислюють коефіцієнт рентабельності. У загальному випадку його формула виглядає як відношення прибутку до вартості витрачених ресурсів (інвестиції, собівартість, вартість основних засобів). Значення цього показника — величина прибутку на вкладений капітал.
Є інші показники рентабельності:
1. рентабельність продукції;
2. рентабельність основних засобів;
3. рентабельність продажу (Profit margin, Margin on sales);
4. коефіцієнт здатності активів породжувати прибуток (Basic earning power);
5. рентабельність власного капіталу (ROE);
6. рентабельність інвестованого капіталу (ROIC);
7. рентабельність застосованого капіталу (ROCE);
8. рентабельність активів (ROA);
9. рентабельність сумарних активів (ROTA);
10. рентабельність активів бізнесу (ROBA);
11. рентабельність чистих активів (RONА).
Рентабельність виробництва — економічний показник ефективності виробництва, вимірюваний відношенням балансового прибутку до середньорічної вартості основних виробничих фондів і нормованих оборотних коштів. Рентабельність виробництва є показником ефективності використовування підприємством виробничих ресурсів.
Рентабельність продукції — відношення прибутку від реалізації продукції до витрат, затрачених на и виробництво і розподіл.
Рентабельність інвестицій — показник ефективності інвестицій; чистий прибуток, ділений на обсяг інвестицій. Іноді рентабельність інвестицій визначається як відношення чистого прибутку до суми акціонерного капіталу і довгострокового боргу.
Найчастіше використовуються коефіцієнти рентабельності, що знаходяться за відповідними формулами.
Коефіцієнт рентабельності продажу — Return on sales — демонструє частку чистого прибутку в обсязі продажу підприємства. Це головний і найбільш популярний показник рентабельності, що розраховується за формулою:
Коефіцієнт рентабельності власного капіталу — Return on shareholder's equity — є головним показником для стратегічних інвесторів. Дозволяє визначити ефективність використовування капіталу, інвестованого власниками підприємства. Зазвичай, цей показник порівнюють з можливим альтернативним вкладенням засобів в акції інших підприємств. Розраховується за формулою
Коефіцієнт рентабельності активів Підприємства — Return on current assets — показує, скільки грошових одиниць чистого прибутку заробила кожна одиниця активів. Показник рентабельності власного капіталу характеризує ефективність роботи фінансових менеджерів компанії і фахівців у сфері управлінського обліку. Розраховується за формулою:
Коефіцієнт рентабельності інвестицій — Return on investment — показує, скільки грошових одиниць потрібно підприємству для отримання однієї грошової одиниці прибутку. Цей показник є одним із найважливіших індикаторів конкурентоспроможності та інвестиційної привабливості. Розраховується за формулою:
А тепер розглянемо такі показники, які також характеризують фінансову стабільність підприємства.
Коефіцієнт чистого прибутку, що визначають за формулою [46, с. 55]:
Чистий прибуток на вкладені інвестиції [46, с. 55]:
Чистий прибуток на власний капітал [46, с. 55]:
Показники використання фінансового важеля
Ці показники використовують для визначення можливості підприємства збільшити свою прибутковість за допомогою кредиту.
Спочатку розглянемо показник заборгованості, що визначається як [46, с. 55]:
Якщо показник заборгованості менший від одиниці, то така фірма не може більше брати в кредит.
Наступним розглянемо показник покриття відсотків. Він визначає можливість підприємства виплачувати відсотки за кредит. Цей показник визначають співвідношенням валових прибутків підприємства до затрат на виплату відсотків [46, с. 56]:
Комплексні показники
Велика кількість фінансистів працюють над визначенням інтегрального показника, який буде індикатором загального фінансового становища підприємства. Одним з перших такий показник розробив Є. Альтман і назвав його -показником. Нині цей показник застосовують для виміру можливості банкрутства фірми. Для підрахунку -показника використовуються коефіцієнти Альтмана [46, с. 56]:
Оплата і стимулювання праці
12.4. Планування податків на підприємстві
12.4.1. Податок на прибуток підприємства
12.4.2. Податок на додану вартість
12.4.3. Акцизний збір
12.4.4. Єдиний податок суб'єктів малого підприємництва
12.4.5. Комунальний податок
12.4.6. Фіксований сільськогосподарський податок
12.4.7. Плата за землю