Географія - Олійник Я.Б. - 37.2.2. Земельні ресурси

37.2.1. Мінеральні ресурси

Мінеральні ресурси — природні речовини мінерального походження, що використовуються у господарстві як сировина або джерело енергії. Попит на мінеральні ресурси у світі росте приблизно на 5 % за рік. Щорічно з надр Землі видобувають понад 100 млрд т мінеральної сировини і палива. Це руди чорних і кольорових металів, вугілля, нафта, будівельні матеріали — всього понад 200 різних видів.

У структурі мінеральних ресурсів важлива роль належить паливно-енергетичним ресурсам, серед яких провідне місце посідає вугілля. Розвідані запаси вугілля становлять 1239 млрд. т. Із його загальних запасів приблизно 60 % припадає на кам'яне і 40 % — на буре вугілля. Понад 90 % усіх вугільних ресурсів знаходяться у Північній півкулі. Найбагатші вугіллям Азія (54 %), Північна Америка (28 %) і Європа (9 %). Найбільші поклади вугілля у Китаю (731 млрд т), США (215 млрд т), Росії (понад 200 млрд т). Відкритих покладів вугілля у світі вистачить на 200-300 років.

Достовірні запаси нафти у світі визначаються в 136 млрд. т, природного газу — в 141 трлн. м. При цьому на країни Близького і Середнього Сходу припадає до 65,7 % світових запасів нафти і 32 % світових запасів природного газу. Найбільші запаси нафти у Саудівської Аравії (35,2 млрд. т), Іраку (13,4 млрд. т), Кувейту (12,9 млрд. т), Ірану (12,1 млрд. т), ОАЕ (12 млрд. т). До країн з багатими запасами газу належать Росія (55 трлн м³), Іран (21 трлн м³), Катар (6,7 трлн м³).

Серед багатьох тисяч родовищ нафти і природного газу особливе значення мають родовища-гіганти із запасами понад 500 млн. т і навіть понад 1 млрд. т нафти і 1 трлн м³ газу в кожному. Таких унікальних родовищ нафти у світі всього до 50. Більше половини з них знаходиться в країнах Близького і Середнього Сходу. Газових родовищ-гігантів у світі понад 20. Такі родовища найхарактерніші для Росії, Узбекистану, Туркменістану та ін.

Передбачається, що поточного видобування нафти розвіданими запасами в цілому у світі вистачить на 45 років. Запасів природного газу має вистачити приблизно на 100 років.

Потенційні ресурси урану оцінюються в 10 млн.т. Економічно вигідно розробляти родовища, які мають вміст не менше 0,1 % урану В такому випадку одержання 1 кг сировини коштує 80доларів. Заданими Міжнародного агентства з атомної енергетики (М АГАТЕ), запаси урану за ціною 80 доларів за 1 кг складали 2,4 млн.т. У першу сімку країн за запасами урану входять Австралія (460 тис. т), ПАР (250), Нігер(180), Бразилія (165), Канада (155), США (125), Намібія (100 тис. т). В цілому світові потреби в урані цілком забезпечені.

У сучасному світі рудні корисні копалини відіграють важливу роль в економіці. Великі запаси залізорудної сировини зосереджені в США, КНР, Індії, Росії, Україні. Відкриті залізні руди в басейні Амазонія в Бразилії, родовиша в Ліберії, Гвінеї, Алжирі та ін. Великі родовища алюмінієвої сировини у Франції, Італії, Індії, Суринамі, США, державах Західної Африки. Основні родовища мідних руд зосереджені в Замбії, Чилі, США, Канаді, свинцево-цинкових — у США, Канаді, Австралії.

Багато видів мінеральних ресурсів через нераціональне використання або майже вичерпані, або дуже виснажені. Тому актуального значення набувають широке використання комплексної переробки мінеральної сировини, ресурсозберігаючої техніки, маловідходної і безвідхідної технології, повторне використання ресурсів.

37.2.2. Земельні ресурси

Земельні ресурси — землі, що використовуються або можуть використовуватися в господарській діяльності людини. Загальна площа світового земельного фонду — 134 млн. км² (13,4 млрд. га). Лише 1/3 земельного фонду планети — це сільськогосподарські угіддя (4810 млн.га), тобто землі, які використовуються для виробництва продуктів харчування. Решта території — це гори, пустелі, льодовики, болота, ліси і т. д.

Сільськогосподарські угіддя — це орні землі (1310 млн. га), природні луки і пасовища (3365 млн. га). Основні масиви оброблюваних земель зосереджені в Північній півкулі — Європа (27 % від загальної площі світу), Північна Америка (15 %), Азія (32 %). На Африку припадає 15 % оброблюваних земель світу, на Південну Америку—8 %, на Австралію та Океанію — 3 %. Із окремих країн світу найбільше оброблюваних земель у США (185,7 мли га), ¹ Індії (166,1), Росії (130,3), Китаї (92,5), Канаді (45,4), Казахстані (34,5), Україні (32,7 мли га).

Резервів для сільськогосподарського освоєння практично немає, залишаються лише ліси та "екстремальні території". До того ж у багатьох країнах світу земельні ресурси швидко зменшуються: продуктивні землі використовуються під будівництво, гірничопромислові розробки, поглинаються містами та іншими населеними пунктами. Підраховано, що із сільськогосподарського обігу щорічно вилучається 6—7 млн. га земель, а за рахунок заболочування, засолення, видужування — ще 1,5 млн. га. Перевантаження полів сільськогосподарськими культурами і неправильний їх обробіток, вирубка лісів ведуть до спустелення земель. Загальна площа антропогенних пустель світу складає понад 9 млн.км². Ще 19 % суші знаходиться на межі спустелення (швидкість спустелення — 6 млн.га за рік).

Боротьба за збереження земельного фонду планети — одне з найважливіших завдань людства. Необхідно зупинити не відновлювані втрати земельних ресурсів, підвищувати культуру землеробства. Особливого значення в сучасному світі набуває рекультивація земель, тобто відновлення ґрунтового покриву після закінчення гірничих і будівельних робіт.