Географія - Олійник Я.Б. - 45.2.6. Проблеми освоєння ресурсів океану та способи їх вирішення

Воєнно-політична конфронтація і пов'язана з нею гонка озброєнь є найближчою загрозою виживанню людства. З розпадом Радянського Союзу ця конфронтація втратила ті реальні й геополітичні основи, які в період "холодної війни" породжували воєнне протистояння. Базою конфронтації залишаються "образ ворога", недовір'я і стереотипи минулого. Хоча воєнно-політична конфронтація й не призвела до третьої світової війни, але вона породила багато локальних збройних конфліктів, що завдали колосальних збитків розвиткові людства. За період з 1945 р. до середини 80-х років сталося понад 150 таких конфліктів, втрачено 10 млн.осіб (убитих, поранених, покалічених). За цей час витрати на гонку озброєнь досягли 7500 млрд доларів США. У 80-х на кожного жителя планети, у тому числі немовлят, припадало, за різними підрахунками, від 4 до 15 т вибухівки (у перерахунку ракетно-ядерних засобів на звичайну вибухову речовину).

Нині зберігаються колосальні арсенали засобів масового знищення і звичайного озброєння. Ведеться активна діяльність, спрямована на створення нових видів бойової техніки. Відбувається "розповзання" передової військової технології по планеті, вона потрапляє в зони політичної напруженості й нестабільності. За оцінками військового відомства США, до кінця XX ст. близько 30 країн володітиме хімічною зброєю, 10 зможуть виробляти біологічну зброю, 15 країн, що розвиваються, матимуть або навіть самостійно вироблятимуть балістичні ракети. Ряд держав працюють над створенням власного ядерного потенціалу.

Військово-політична конфронтація — ірраціональна з огляду на стратегічні інтереси виживання та розвитку людства. Вона може вилитись у глобальне воєнне зіткнення. Крім того, мілітаризація поглинає значні матеріально-фінансові, технологічні та інтелектуальні ресурси, що перешкоджає ефективним діям, спрямованим на вирішення глобальних проблем.

На планеті залишилося п'ять ядерних держав: США, Російська Федерація, Китай, Франція, Великобританія. Україна добровільно відмовилася від свого ядерного потенціалу. Тільки повне ядерне роззброєння приведе до остаточного зникнення загрози ядерної війни.

45.2.6. Проблеми освоєння ресурсів океану та способи їх вирішення

Прогрес у сфері науки і техніки дозволив значно розширити сферу й масштаби використання ресурсів і простору Світового океану. Швидкими темпами розвивається флот — головний користувач просторових ресурсів. Зараз він складається з 80 тис. суден сумарним тоннажем 425 млн.т. У структурі флоту переважають (35 %) наливні судна-танкери. Друге місце (28 %) належить контейнеро- й ліхтеровозам.

Риболовний флот налічує 21 тис. суден водотоннажністю понад 100 тис. т. Останні прогнози свідчать про те, що в найближчі 20—30 років можна збільшити щорічне добування морських біологічних ресурсів до 150—180 млн. т (на початку 90-х років — близько 90 млн. т). За мари культурою майбутнє. Вважають, що гектар марикультури здатен давати у вісім разів більше риби, ніж гектар суходолу — м'яса.

Крім біологічних ресурсів, Світовий океан має колосальні мінеральні багатства — корисні копалини. Інтенсивно здійснюється видобування нафти й газу на шельфі. Якшо 1960 р. у світі існувало 70 плавучих платформ для видобування нафти, то на кінець XX ст. їх було вже близько 750. Глибина розвідувального буріння на початку 90-х років досягла 2500 м, а експлуатаційні роботи ведуться на глибині до 1000 м. Частка "морської" нафти в загальному її видобутку становить 1 /3 світового видобування, а "морського" газу — близько 25 %.

Спеціалісти вже впритул наблизилися до розробки економічно ефективних засобів для промислової експлуатації залізомарганцевих конкрецій з глибини 4—6 км. Цими конкреціями, що являють собою поліметалічні руди (до 14 % заліза, 25 % марганцю, 0,5 % міді, 1,9 % нікелю, 0,5 % кобальту), покриті великі площі дна Світового океану.

Найважливіший потенційний ресурс Світового океану — дейтерій (водень з атомною масою 2), який є паливом для термоядерних пристроїв. Запаси його в океані практично невичерпні.

Світовий океан — гігантський акумулятор енергії. Він накопичує її у вигляді кінетичної енергії течій і хвиль, потенційної енергії, пов'язаної з різницею рівня океану в різних його частинах, і, нарешті, теплової (гідротермальної) енергії (завдяки різниці температур різних шарів океану). Енергія Світового океану невичерпна, але використання її поки що залишається проблематичним.

Експлуатацію простору та ресурсів океану необхідно здійснювати, уникаючи подальшого його забруднення.