Сучасні різновиди туризму - Кляп М.П. - 6.10. Класифікація туризму за метою подорожі

Ринок споживача турпродукту структурується за багатьма ознаками, серед яких на першому місці слід розглядати мету подорожування. Мета є конкретною реалізацією мотивації до туристичної подорожі, в якій відбивається потреба в відпочинку, реалізована як запит на конкретний турпродукт.

Туризм автостопом

Туризм автостопом - це різновид туризму, мета якого полягає у використанні попутніх автомобілів. Безквитковий проїзд у маршрутному транспорті не вважається автостопом, якщо на це не отримано згоду водія (машиніста / кондуктора).

Турист-автостопщик не користується готелями, кемпінгами, літаками, турфірмами. Єдиний транспортний засіб - будь-який попутний транспортний засіб, що має вільне місце і можливість безкоштовно підвезти. Ночують автостопщики на природі або у випадкових чи знайомих людей, які дали притулок на нічліг. Стихійне пересування автостопом з'явилось з появою першого автомобільного транспорту на початку XX століття. Згодом велику роль в просуванні світового автостопа зіграли хіппі, оскільки автостоп давав їм можливість подорожувати і знайомитися з різними людьми, не витрачаючи грошей, яких у них зазвичай і не було. Документально зафіксована щонайменше одна навколосвітня поїздка автостопом. Вона здійснена членами Петербурзької ліги автостопу в 1992-1993 роках, при цьому було відвідано 25 країн і подолано близько 80000 км. Світовий рекорд із загальної відстані пересування автостопом належить Олексію Ворову. Він становить більше 1 100 000 км.

Види автостопу:

o автостоп першого роду (найбільш поширений) - пересування на попутних легкових і вантажних автомобілях, автобусах та інших наземних не рейкових транспортних засобах;

o автостоп другого роду - пересування на попутних поїздах, частіше в локомотивах;

o автостоп третього роду - "гідростоп" або "аквастоп", пересування на попутних кораблях, катерах, поромах та інших водних транспортних засобах;

o автостоп четвертого роду - пересування на попутних літаках, вертольотах та інших повітряних транспортних засобах.

Окремі загальновідомі лексичні елементи сленгу в туризмі автостопом:

o вписка - тимчасова зупинка на шляху прямування, що припускає ночівлю в будинку у місцевого жителя (часто в іншого ав-тостопщика);

o драйвер (від англ. Driver, водій) - водій автомобіля;

o бег /Бек (англ. bag - сумка / від англ. Backpack - рюкзак) - дорожній рюкзак автостопщика;

o позиція, крапка - місце, зручне для голосування, біля якого автостопщика видно здалеку, швидкість проїжджаючих машин невелика, водієві зручно зупинятися (наприклад, за постом ДПС, залізничним переїздом, заправкою, поворотом і т. п.);

o сопи - світловідбиваючі смуги (такі, наприклад, використовуються дорожніми робітниками і міліціонерами на спеціальних накидках - сигнал ка);

o лока (від англ. Local, місцевий) - водій, який підвозить автостопщика недалеко (до найближчого села, дачі і т.п.)

Агротуризм

Агротуризм (аграрний туризм) - це різновид туризму, метою якого е відпочинок у сільській місцевості, де туристи деякий час ведуть сільський спосіб життя, знайомляться з місцевою культурою і місцевими звичаями, а також беруть участь у традиційних сільських роботах.

Агротуризм добре розвинений в Іспанії, Чехії, Італії, Франції. Різновидом агротуризму є поєднання роботи з відпочинком, коли в обмін на участь у сільгоспроботах турист отримує житло та харчування, без платежів грошей між двома сторонами. Такий тип взаємодії фермерів і туристів організовується в багатьох країнах світу через програму WWOOF.

Агротурист стає частиною сім'ї і господарства, випробовує себе на фермі, а діти-агротуристи зможуть познайомитися ближче з домашніми тваринами. На фермах також є можливість ознайомитися з екологічним вихованням, тобто з екологічним господарством і вирощуванням біопродуктів.

Акулячий туризм - це різновид туризму, метою якого є відвідання місць проживання акул.

Індустрія подорожей і відпочинку отримує величезний прибуток від таких турів, як акулячий туризм, і не збирається відмовлятися від них найближчим часом. Занурення в клітці до великих білих акул може коштувати до 2000 доларів США. У деяких країнах, таких як Туреччина, ПАР, Австралія, Мексика, Таїланд, акулячий туризм приносить дохід у кілька мільйонів доларів на рік.

Існують різні види подібних екстремальних заходів під час акулячого туризму. Найбільш небезпечним вважається саме занурення в клітці, бо акула може перекусити прути, що мають захищати шукача пригод. Дехто наважується відправитися у вільне плавання із сімейством тигрових акул або риб-молотів, яка найчастіше нападає на людину. А серед гостей Мексики найпопуляр-нішою розвагою стало тісне спілкування з найбільшими у світі хижаками - китовими акулами.

До речі, акули справді вважають за краще полювати на тунця і морських тварин, ніж на серферів або дайверів. Образ безжальних і підступних людожерів був вигаданий фантастами, режисерами фільмів жахів і "допрацьований" нашими страхами. Однак для людини, що вирішила скупатися в океані, ризик все-таки існує, оскільки складно передбачити поведінку мешканців дикої природи.

Акулячий туризм і занурення до хижаків залишаються однією з найбільш суперечливих сфер індустрії подорожей і відпочинку. Критики стверджують, що дайвінг заради спілкування з акулами може зробити негативний вплив на підводний світ. Акули знаходяться на самій вершині харчового ланцюжка, вони мають велике значення для екосистеми. Ймовірно, їх популяція буде рости там, де передбачається більше їжі. Отже, може змінитися і природний цикл "хижак-жертва". Оскільки багато організаторів екскурсій використовують подрібнені харчові добавки та різноманітні технічні засоби для залучення акул до човнів, з яких здійснюється занурення, існує ймовірність того, що рано чи пізно хижаки почнуть асоціювати людей з кормом.