Здобуття Україною незалежності призвело до суттєвих змін в організації картографування туризму. Було створено власну картографо-геодезичну службу — Головне управління геодезії, картографії та кадастру України (Укргеодезкартографія). Водночас, було ліквідовано монополію на видання картографічних творів. Тепер, відповідно до ліцензії, розробка та тиражування картографічних творів дозволяється й іншим організаціям та приватним особам. Замість уніфікованих розробок за загальними редакційно-технічними матеріалами картографічних творів заздалегідь визначених тематики та змісту, картографам надається можливість творчого пошуку нових форм відображення та оформлення картографічних творів. Почалося впровадження високопродуктивної комп'ютерної технології; послаблення режиму утаємниченості дозволило створювати карти на топографічній основі до масштабу 1:100 000 включно.
У національній картографії з'явилися або відродилися після довгої перерви нові типи картографічних творів, що можуть стати в пригоді працівникам туристично-екскурсійної сфери: відтворення репринтного характеру, карти-ретроспективи, мартирологи та презентації, картографічні буклети, поштівки, календарі з художньо-картографічними малюнками або зображеннями старовинних гравюр-перспектив, карти з елементами бізнесового туризму.
Найцікавіші сучасні твори, що мають відношення до туристичної тематики, це: серії карт "Міста України", "Міста-курорти", "Туристські маршрути України", "Мандрівник", історико-краєзнавча карта "Республіка Крим" з великою кількістю додаткових схем прославлених об'єктів туризму, атласи міст Києва, Одеси, автомобільних шляхів України та для автомобілістів Києва.
Дуже цікаву для туристично-екскурсійної справи карту-мартиролог "Пам'ятки Києва, знищені у XX столітті" видано у 1991 р. Тему висвітлення історичних пам'яток продовжив схемами історико-культурного заповідника "Стародавній Київ" та меморіального заповідника "Личаківський цвинтар".
Застосування топографічної основи дало змогу аерогеодезичному підприємству Укргеодезкартографії створити маршрутні карти для водного, пішохідного та велосипедного туризму в Карпатах, карти для рибалок, садівників та відпочиваючих в околицях Києва, а Військовій картографічній фабриці — комплект карт для забезпечення пішохідного маршруту від Бахчисарая до Ялти в Криму.
Варто згадати й картографічні розробки Харківського відділення Інституту УкрДПГВІЗ: серію карт для самодіяльних туристів-водників малими річками України, плани міст Севастополя, Харкова, Чернівців, а також розробки Державної геодезичної фабрики у Вінниці (колишня фабрика № 10 ГУГК): плани міст, карти їхніх околиць, карти для мисливців та рибалок, атлас Вінниці мініатюрного формату тощо.
Серед інших оригінальних картографічних творів останнього десятиліття виділимо:
— план Стамбула, розрахований на дрібних бізнесменів, що здійснюють човникові комерційні поїздки між Україною і Туреччиною;
— художньо-картографічні зображення Криму та Ялти, карти окремих реґіонів Криму;
— план "Єврейські адреси Києва";
— карту-ретроспективу "Киев в конце XIX века";
— фотопутівники міст і реґіонів України видавництв;
— художньо-картографічні календарі із зображенням центру Києва, виконані художником-картографом Р. Атояном;
— аксонометричні зображення забудови історичних вулиць Києва — додатки до серії культурологічних путівників "Історія однієї вулиці";
— картографічні сюжети, що супроводжують рекламу нових форм туризму в журналі "Туризм сільський зелений";
— фрагменти планів міст у путівнику "Україна";
— буклет "Андріївський узвіз у Києві";
— дрібномасштабний план угідь бази "Сорокошичі", виданий Центральною радою ТВМР Збройних сил України;
— електронні карти і туристичні атласи на компакт-дисках;
— карти і картосхеми міст України (Львів, Київ, Харків);
— автомобільну туристичну карту "Крим";
— туристичні фотобуклети з картосхемами "Чернігівщина туристська" (Чернігів, 2002 р.);
— "Рекреаційну Сколівщину";
— топографічну карту "Українські Карпати" масштабу 1:2000 000 (КВКФ, 2001 р.), топографічну карту "Туристичні стежки Чорногори" масштабу 1:50 000, "Центральні Ґорґани" масштабу 1:60 000, "Карпати, Синяк" масштабу 1:50 000, карти екологічного спрямування тощо.
Вони дуже точно відтворюють рельєф місцевості (М 1:60 000), містять корисну інформацію для туристів, а головне — на цих картах нанесені оптимальні туристичні маршрути, згруповані за рівнем складності, пропонуються навіть малопоширені у нас лижні та велосипедні маршрути (карти ДНВП "Аерогеодезія").
Цікаве видання здійснено у 2003 р. у Львові — це туристичний путівник "Дорогами і стежками Карпат". Його автор В. Собашко десятки років мандрував Карпатами, скрупульозно занотовуючи описи маршрутів. Путівник доповнений численними туристичними картосхемами [36].
Провідне картографічне підприємство України — НВП "Картографія" випускає різноманітну картографічну туристичну продукцію: тематичні й навчальні атласи, карти світу, держав, України та її областей, плани міст, глобуси й рельєфні карти.
На жаль, серед оригінальних за змістом та якісних за виконанням творів трапляються й відверто слабкі за ступенем науково-редакційної розробки, невмінням використати методи наукової популяризації й запозичення, а то Й відвертий плагіат.
Труднощі, які переживає картографія туризму на початку XXI ст., викликані розривом стосунків між традиційними замовниками та виконавцями картографічних робіт, нестачею коштів на фінансування розробки та видання карт, скороченням обсягів внутрішнього туризму та екскурсій в Україні за останнє десятиліття, низькою купівельною спроможністю населення.
Водночас, здобуття Україною незалежності, виконання Києвом функцій столиці однієї з найбільших у Європі держав, зростання інтересу у світі до України — все це викликає необхідність "картографічної презентації" нашої країни у світі. Тому кількість видань карт України, карт окремих реґіонів, планів Києва та інших міст значна, у тому числі й з використанням іноземних мов. Щороку зростає кількість видань для автолюбителів — більш заможних і купівельноспроможних верств населення. Урізноманітнюється тематика картографічних творів як наслідок реалізації творчих задумів розробників карт, підвищується інтерес до історико-культурної тематики.
Використання комп'ютерних методів створення карт дає змогу підвищити продуктивність праці, скоротити терміни підготовки карт до видання, підвищити якість поліграфічного відтворення, створювати якісно нові електронні карти й атласи на компакт-дисках, де картографічна інформація поєднувалася б з фото-, кіно-, звуковою, графічною та текстовою інформацією.
Значення географічних карт для науки і практики
3.4. Класифікація туристичних карт
3.5. Зміст легенди туристичної карти. Спеціальні умовні позначення та їх використання на туристичній карті
3.6. Знакування туристичних маршрутів на місцевості
Висновки
Рекомендована література
Розділ 4. ПРИРОДНІ КРАЄЗНАВЧО-ТУРИСТИЧНІ РЕСУРСИ УКРАЇНИ
4.1. Наукова сутність та суспільне значення рекреації у природному середовищі
4.2. Потенціал природних краєзнавчо-туристичних ресурсів України