Туристичне краєзнавство - Петранівський В.Л. - Рекомендована література

1. Сучасна курортологія — це наука, що вивчає лікувальні властивості природних компонентів, характер їх дії на організм людини, можливість їх застосування з лікувальною і профілактичною метою на курортах, розробляє покази і протипокази для санаторно-курортного лікування і методи застосування курортних факторів при різних захворюваннях.

2. Україна надзвичайно багата на природні курортні ресурси, які мають лікувальні властивості. На території нашої держави є мінеральні води всіх основних бальнеологічних груп; вуглекислі, сульфідні, радонові, залізисті і миш'яковисті, йодні, бромні та йодо-бромні, борні, крем'янисті, води з підвищеним вмістом органічних речовин та води без специфічних компонентів і властивостей.

3. Курорт — це освоєна природна територія на землях оздоровчого призначення, що має природні лікувальні ресурси, необхідні для їх експлуатації будівлі та споруди з об'єктами інфраструктури, використовується з метою лікування, медичної реабілітації, профілактики захворювань та рекреації! підлягає особливій охороні. Курортно-рекреаційні заклади — це спеціалізовані заклади короткочасного (щоденного, щотижневого) та тривалого розміщення людей, призначені для задоволення їхніх рекреаційних потреб (лікувально-оздоровчих, культурно-освітніх і спортивних).

4. Більшість курортів України, що мають кілька лікувальних факторів, відносять до курортів змішаного типу: бальнеогрязевих, бальнеокліматичних, кліматобальнеогрязевих. В Україні діє багатофункціональна система санаторно-курортного обслуговування населення. Санаторно-курортне лікування здійснюють санаторії, санаторії-профілакторії, лікувальні бази, пансіонати з лікуванням.

5. Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до Переліку населених пунктів, віднесених до курортних" від 15.12.1997 р. № 1391, до курортних населених пунктів відносяться 259 міст, селищ і сіл України. В Україні діють 482 санаторії, 404 санаторії-профілакторії, 1961 база відпочинку, 257 пансіонатів, 46 будинків відпочинку та 66 пансіонатів з лікуванням. Загальна місткість санаторно-курортних закладів у 2004 р. становила майже 400 тис. місць.

Рекомендована література

1. Викова Л. М., СочкаА.А., Тронь Г. Л. Курорти Закарпаття. — К.: Здоров'я, 1974.

2. Географічна енциклопедія України: В Зт. / Відп. ред. О. М. Маринич. — К.: Українська радянська енциклопедія імені М. П. Бажана, 1990.

3. Данилова Я. А. Климат и отдых в нашей стране: Европейская часть СССР, Кавказ. — М.: Мысль, 1980.

4. Закон України "Про курорти" від 6.10.2000 р. № 2026. 6. Заставний Ф. Д. Географія України. — Л.: Світ, 1993.

6. Здравницы профсоюзов Украины. — К.: Тамед, 1997.

7. Кадастр мінеральних вод України / Гол. ред. М. В. Лобода. — К., 1996.

8. Курортні ресурси України / Під ред. проф. М. В. Лободи. — К.: Укрпрофоздоровниця; Тамед, 1999.

9. Курорты Одессы: Справочник. — Одесса: Маяк, 1976.

10. Курорты: Энциклопедический словарь / Гл. ред. акад. Е. И* Чазов. — М.: Сов. энпиклопедия, 1983.

11. Лечебные минеральные воды типа "Нафтуся" / Е. Э. Ба-бинец, В. М. Шестопалов, Н. П. Мойсеева и др. — К.: Наукова думка, 1986.

12. Маринов Я. А., Пасека И. П. Трускавецкие минеральные воды. — М.: Недра, 1978.

18. Мінеральні води та курорти Львівщини / Під ред. Б. М. Ма-толича. — Л.: Палітра Друку, 2003. — 96 с.

14. Постанова КМУ "Про внесення змін до Переліку населених пунктів, віднесених до курортних" від 15.12.1997 р. № 1391.

15. Сосновский В. К. Здравницы Крыма: Справочник. — Симферополь: Таврия, 1977.

16. Справочник по курортологии / Под. ред. Ю. Е. Данилова, О. Г. Царфиса. — М.: Медицина, 1973.

17. Стеценко Г. Я., Лоик Й. В. Курорт Трускавец. — Трускавець: Українські технології, 1995.

18. Торохтин М.Д.,Денисюк В. Г. Здравницы Карпат: Путеводитель-справочник. — Ужгород: Карпати, 1975.

19. Україна в цікавих фактах: Книга рекордів України / Упорядник Г. О. Маценко. — Л.: Слово, 1992.

20. Українська Радянська Соціалістична Республіка: Енциклопедичний довідник. — К.: Головна редакція УРЕ, 1986.

21. Федунь О. Бальнеологічні ресурси Прикарпаття. — Л., 1999.