Однією з найважливіших системних дослідницьких концепцій, яка застосовується для пояснення туристичних явищ в суспільних науках, напр. соціології і культурології, є соціокультурна модель туризму за Жафаром Жафарі. У цій концепції в рамках світової мегасистеми туристичного руху передбачено існування двох систем - системи висилаючої (повсякдення) та системи приймаючої (неповсякдення). Висилаючою системою може бути вся країна або міська агломерація, приймаючою ж системою є території туристичної рецепції. Роль висилаючої системи полягає у забезпеченні її мешканців можливістю регенерації фізичних і психічних сил через рекреацію. Згідно з автором цієї концепції, в рамках приймаючої системи відбувається, з однієї сторони, зіткнення зовсім або майже зовсім різних туристів, що представляють різні висилаючі системи, які репрезентують різнорідну поведінку і культуру. З іншої ж сторони відбувається зіткнення осіб, що орієнтуються на розваги (туристів) з особами, зайнятими роботою і обов'язками щоденного ритму життя, тобто мешканцями рецепційних районів. Внаслідок цього зіткнення відбуваються численні міжособистісні і міжкультурні взаємовідносини, а суперечливість їх орієнтацій є джерелом і причиною різноманітних змін в приймаючій системі і створює загрозу для її ідентифікації. Дана концепція знаходить широке застосування в соціологічних дослідженнях, які займаються поясненням причин суспільних і культурних змін, що відбуваються під впливом туризму на територіях туристичної рецепції.
2.3. Концепція туризму як зустрічі
З точки зору гуманітарних наук основним об'єктом дослідницьких зацікавлень в туризмі є суб'єкт туристичного руху, тобто особа туриста та її переживання, досвід, зміни, взаємовідносини з іншими особами. У такому трактуванні сутністю туристичного досвіду є зустріч - зустріч подорожуючих туристів з іншими людьми, з природою, з творами іншої або власної культури. Цю зустріч можна розглядати не лише в індивідуальному вимірі, але й суспільному - між різними групами людей. В процесі зустрічі відбуваються численні особисті контакти - прямі чи непрямі, взаємовпливи та діалог. Туризм створює багато нагод до безпосереднього контакту приїжджих з місцевим населенням. Взаємний вплив людей, які зустрічаються, є однією з причин змін, що відбуваються як із самими туристами, так і спільнотами, які вони відвідують. Кожна особа представляє власну культуру та її цінності, які розкриваються в її ставленнях і здійснюваному виборі. Відносини між людьми, які зустрічаються у туризмі можна розглядати в широкому культурному контексті через процес міжкультурного спілкування. Суспільні відносини, що відбуваються під час туристичного руху обумовлені багатьма чинниками індивідуального характеру - вони залежать як безпосередньо від особистіших рис людей, які зустрічаються, так і суспільно-культурних цінностей суспільних груп.
Мобільність і експансія все більшого числа туристів до незначною мірою змінених сучасною культурно уніфікованою цивілізацією місць спричинюється до того, що туризм можна вважати одним з головних чинників дифузії культурних зразків багатих постіндустріальних суспільств у світі. Головним предметом зацікавлень суспільних наук (напр. соціології, антропології) у рамках цієї дослідницької концепції є обумовленості і суспільно-культурні наслідки зустрічей (зіткнень) та взаємовпливів в туризмі між:
а) окремими особами;
б) особою та суспільною групою;
в) різними суспільними групами;
г) різними культурами.
У західній науковій літературі така зустріч описується як відношення між мешканцями рецепційних районів, званих господарями та туристами, що вважаються гостями. Трактування проблеми в категоріях гостинності добре передає характер взаємовпливів, що відбуваються в туристичних місцевостях. Проте не завжди концепція господарів і гостей знаходить застосування, оскільки часто буває так, що особи, які приймають туристів, не є представниками спільноти, яку відвідують туристи.
2.4. Теорія периферії В. Крісталера
2.5. Теорія дифузії інновацій
2.6. Модель циклу еволюції туристичного простору Р.В. Бутлера
2.7. Концепція туристичного простору
2.8. Концепція туристичної функції
2.9. Концепція району (території) туристичної активності
2.10. Концепція територіальних рекреаційних систем
2.11. Концепція перцепції простору (ландшафту)
2.12. Концепція туристичної урбанізації