На сьогоднішній день одним з найчастіше застосовуваних дослідницьких підходів під час аналізу розвитку туристичних регіонів є концепція циклу еволюції туристичного простору. Опрацював її Р.В.Бутлер на основі теорії периферії В.Крісталлера, дифузії інновацій та економічної теорії циклу життя продукту. Дана концепція має багато прихильників, як і супротивників. Проте, безперечно, вона є однією з найважливіших і найчастіше дискутованих моделей розвитку просторів туристичної рецепції в сучасній науковій літературі.
Автор концепції стверджує, що розвиток туристичного регіону відбувається відповідно до визначеного циклу, в якому можна виділити певні характерні етапи. Внаслідок зростання туристичного руху та збільшення об'єктів готельного типу, туристичний регіон досягає визначеного рівня розвитку, проходячи від початкової стадії до повної зрілості. Окремі етапи цього розвитку визначив Р.В.Бутлер як: експлорація, вступ, розвиток, консолідація, стагнація та занепад або відродження.
Перша фаза - експлорація (анг. exploration stage) характеризує початкову стадію розвитку туристичних явищ на визначеному просторі, пов'язану з появою перших туристів, що приїжджають індивідуально, яких приваблюють краса природи або культурні об'єкти. Кількість туристів невелика, а їх вплив на місцеву економіку та життя мешканців незначне. Поява туристів часто породжує ентузіазм і задоволення серед мешканців, оскільки приїжджі зацікавилися їх культурою і середовищем проживання. Переночувати можна, зазвичай, у кімнатах, які здають господарі або у примітивних притулках (напр. гірські курені, станції).
На другому етапі, який називають фазою введення (анг. involvement stage), активно починає збільшуватися число туристів. Разом із їх зростанням розвивається потреба у готелях, закладах харчування, транспортних послугах та ін. Частина мешканців розпочинає надавати туристичні послуги приїжджим. Туризм стає для них джерелом додаткових доходів. Починає розвиватися туристична інфраструктура, перш за все об'єкти готельного типу, заклади харчування та мережа туристичних маршрутів.
У третій фазі - розвитку (анг. development stage) відбувається інтенсивне розширення туристичної бази, завдяки чому місцевість отримує виразний туристичний характер. Туристичні витрати стають одним з головних джерел місцевих доходів, а туристична функція стає головною або однією з головних суспільно-економічних функцій місцевості. Розвиток туристичної інфраструктури, зазвичай, ведеться інвесторами ззовні, і це є причиною того, що велика кількість доходів з туризму не залишається у місцевій господарській системі. На цьому етапі розвитку туристичної місцевості (регіону) відбуваються найбільші перетворення в навколишній природі.
Четвертий етап - фаза консолідації (анг. consolidation stage) характеризує вже повною мірою розвинену туристичну місцевість. Туризм є головною статтею доходів місцевої економіки. Зменшуються темпи приросту кількості туристів, що свідчить про те, що обсяг туристичного руху, а тим самим і туристичного попиту починає досягати граничної величини. Це змушує менеджерів туристичних центрів проводити заходи, спрямовані на подальше функціонування в умовах шаленої конкуренції (напр. підвищення якості послуг, промоції). Значно зменшується кількість новозбудованих об'єктів готельного типу.
П'ята фаза - стагнації (анг. stagnation stage) відображає ситуацію, в якій відбувається реальне зменшення приросту готельних місць а також кількості гостей, що приїжджають на відпочинок. Готельна база вже настільки розвинена, що її рецепційна ємкість відповідає величині туристичного руху. Коливання туристичного попиту є причиною того, що частина туристичних об'єктів має фінансові труднощі, які загрожують їх подальшій діяльності. Сильна конкуренція на місцевому туристичному ринку змушує до проведення модернізації об'єктів і пошуку власних ринкових сегментів. З метою збереження обсягу туристичного руху, а значить і доходів з туризму, необхідним стає втручання місцевої влади з метою підвищення привабливості туристичної місцевості, її промоції та залучення інвестицій в секторі туристичних розваг.
Шоста фаза може отримати назву відродження (омолодження) (анг. stage) туристичної функції або її занепад (англ. decline stage) залежно від того, чи в результаті проведених дій туристичний рух зросте чи зменшиться. У місцевостях, які є дуже залежними від доходів з туризму зменшення обсягу туристичних приїздів веде до закриття нерентабельних туристичних об'єктів та зміни їх використання напр., для проживання мешканців даної місцевості чи інших послуг. Відсутність фінансових засобів на модернізацію супутньої інфраструктури викликає її поступовий занепад, що знижує туристичну привабливість території. Натомість усі спроби відновлення розвитку туристичної функції пов'язані зі значними капіталовкладеннями.
Представлена модель Р.В.Бутлера є однією з основних дослідницьких концепцій, які застосовуються у вивчені територій туристичної рецепції. Вона дозволяє охопити багато зв'язків і відносин між природними, суспільними, економічними явищами, які відбуваються у місцевостях і туристичних регіонах разом з інтенсифікацією туристичних явищ. Проте дану концепцію критикують за її надто загальний і детерміністичний характер а також незначне врахування зовнішніх чинників, однак вона знаходить широке застосування в інтерпретації та прогнозуванні туристичних явищ в різних місцевостях та туристичних регіонах.
2.8. Концепція туристичної функції
2.9. Концепція району (території) туристичної активності
2.10. Концепція територіальних рекреаційних систем
2.11. Концепція перцепції простору (ландшафту)
2.12. Концепція туристичної урбанізації
2.13. Теорії конфлікту в туризмі
2.14. Концепція функції туризму
Розділ 3. Туризм: види та форми
3.1. Поняття про туризм