Туристичний бізнес - Мальська М.П. - Екотуризм як зрівноважений вид туризму. Ознаки та пріоритети

На початку 70-х років XX ст. почалася критика масового туризму, що привело до появи альтернативних його форм. А питання, пов'язане з охороною природи в туризмі, стало загальним предметом обговорення лише на початку 80-х. З'являються такі поняття, як екологічний туризм, зрівноважений туризм, зелений туризм. Вони мало чим відрізняються, можна навіть сказати, що вони аналогічні.

До екотуризму належать усі види туризму, які мінімально, або взагалі не впливають на природне довкілля і забезпечують рівновагу між туристом, природною і господарською діяльністю. Такими екологічно безпечними видами в туризму вважають пішохідні й велосипедні прогулянки дорогами, альпінізм, спостереження за природою, плавання на байдарках та каное, спортивна морська рибалка, лижні мандрівки в горах тощо. Ознаки зрівноваженого туризму:

1. Відповідність природному довкіллю: охорона ландшафтів, вод, рослинного і тваринного світу, а також природного довкілля в комплексі.

2. Відповідність з оздоровлювальними вимогами: дбайливе ставлення до здоров'я людей і тварин, постачання екологічно чистих продуктів, гарантування повної рекреації і відпочинку індивідуальним туристам і суспільству загалом.

3. Відповідність із суспільними вимогами: звертання уваги на моральність, звичаї, традиції, а також піклування про збереження суспільних структур.

4. Відповідність з економічними вимогами: гарантування зростання господарства туристичних регіонів, справедливий розподіл коштів, стимулювання розвитку туристичних форм.

5. Відповідність з матеріально-технічними умовами: планування інфраструктури, здатної пристосовуватися до розвитку туристичного руху.

Зрівноважений туризм перебуває в гармонії з екологічними потребами туристів, природного середовища і місцевого населення, одночасно охороняє довкілля і зміцнює можливості розвитку туризму в майбутньому. Суть полягає в тому, щоб скерувати всі можливі засоби так, аби досягти економічної, суспільної та естетичної мети; щоб дотримувалась інтеграція у галузі культури, а екологічний процес, біологічні різновиди відповідали життєвим інтересам туристичних регіонів. Внаслідок досягнення такої гармонії довкілля не стає жертвою інтенсивного розвитку, а природа і туризм приносять взаємну користь. Зацікавлені в туристичному розвитку люди сприяють збереженню і відновленню порушених екосистем, створюють заповідники, заказники, національні і ландшафтні парки та інші природоохоронні території.

Така рівновага може бути досягнута лише за умов інтеграції приватної діяльності, економічних інструментів і регулювання правових засад. Все це може започаткувати виникнення нової туристичної культури, яка вважає найвищим пріоритетом охорону довкілля і є фундаментом для розвитку екотуризму.

Черговим кроком в розвитку екологічного туризму в світі була Міжнародна Конвенція на тему біологічної різновидності та зрівноваженого туризму в березні 1997 року у Берліні, під час проведення якої було підписано Берлінську декларацію, що визначила пріоритети зрівноваженого туризму на найближче майбутнє:

o подорожі і туризм повинні сприяти здоровому способу життя у гармонії з природою;

o подорожі і туризм повинні сприяти охороні та відновленню екосистем;

o туризм має ґрунтуватися на зрівноважених моделях виробництва і споживання;

o різні народи повинні співпрацювати з метою відкритої ринкової економічної системи, в якій облік туристичних послуг може відбуватися згідно з правилами екотуризму;

o подорожі й туризм, спокій, суспільно-економічний розвиток і охорона довкілля взаємопов'язані;

o охорона природного довкілля повинна бути інтегрованою частиною процесу туристичного розвитку;

o розвиток туристичних регіонів має відбуватися за участі зацікавлених місцевих жителів, а питання щодо планування слід порушувати на місцевому рівні;

o розвиток туризму повинен вивчати і сприяти культурі та інтересам місцевого населення;

o слід враховувати взаємні інтереси туристів і місцевого населення;

o урізноманітнювати форми відпочинку, відкривати нові туристичні місцевості, щоб задовольняти екологічні, соціальні, фізичні інтереси туристів та регіонів відпочинку;

o туристична індустрія повинна поважати міжнародне право охорони природного довкілля.

Ці правила мають стати основою в проектуванні зрівноваженого туризму. Нова туристична концепція однаково необхідна як місцевому населенню, так і туристам, адже вона свідчить про ставлення до природних суспільних та культурних цінностей.