Філософія - Петрушенко В.Л. - ТЕМА 19. СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ

Лише в людях людина може знайти сховище. І той, хто хоче здаватися собі самотнім або анархістом, насправді — людина, яка палає бажанням, щоби її побачили інші.

Альбер Камю

Життєвий світ не є моїм приватним. До нього належать і інші, не лише як тіла та об'єкти мого досвіду, але як інші Я, тобто суб'єктивності, наділені такою ж активністю, як і я.

Суспільство володіє об'єктивною фактичністю. 1 суспільство, по суті, створюється завдяки діяльності індивідів, що мають суб'єктивні значення. Саме подвійна природа суспільства в термінах об'єктивної фактичності та суб'єктивних значень надає йому характеру "себе продукуючої реальності ".

Пітер Бергер, Томас Лукман

Соціальна філософія покликана надати людині орієнтирів щодо її життя в суспільстві та взаємин із іншими людьми. Соціальні явища та процеси володіють особливими якостями, які не можна звести до природних, біологічних або психологічних; вступаючи в соціальну систему зв'язків, природні речі та процеси набувають нового типу впорядкування та функціонування: вони мають тепер цільове призначення, а в цілому своїм способом соціального функціонування окреслюють існуючу в певному суспільстві систему норм дії,, цільових та смислових орієнтирів, мотивів поведінки. Людина, що народжується та входить в суспільне життя, проходить через процес соціалізації] набуває соціальних якостей, що й спричиняє необхідність усвідомлень сутності соціальних процесів.

КЛЮЧОВІ ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ

ДУХОВНЕ ЖИТТЯ СУСПІЛЬСТВА - сукупність процесів, станів та рівнів інтелектуальної діяльності певного суспільства, що продукує духовні цінності та задовольняє духовні потреби людей.

ІДЕОЛОГІЯ — складова теоретичного рівня духовного життя суспільства, що мас практичне спрямування, що покликана створювати програми соціальних дій та організовувати їх реалізація? Ідеологія розробляється теоретиками-ідеологами та суспільними і політичними діячами, існує у вигляді концепцій, програм, закликів, гасел та ін.

ПРИРОДА — в первинному значенні — та самовладна основа будь-яких явищ та процесів, що володіє здатністю довільного зростання та визначення похідних від неї процесів; в соціальній філософії— такий хід реальних процесів дійсності, що відбувається стихійно, через пряме поєднання причин та наслідків та без заздалегідь спланованих результатів.

СОЦІАЛЬНІ ЯКОСТІ — такі якості природних речей, яких вони набувають, проходячи через перетворюючу людську діяльність (нові форми, нове впорядкування, новий тип функціонування) та завдяки яким природні речі отримують цільового призначення та здатності функціонувати в межах певного суспільства.

СОЦІУМ— термін, що позначає особливий тип процесів дійсності; тут наголошується на якісній відмінності соціальних процесів від усіляких інших та підкреслюється їх внутрішня цілісність, особливий, притаманний тип внутрішньої детермінації всіх явищ та процесів; інколи терміном "соціум" позначають історично, культурно або етнічно особливий тип суспільства.

СУСПІЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ - дотеоретичний рівень функціонування духовного життя суспільства, що являє собою сукупність соціальних почуттів, стихійно вироблених стандартів буденного мислення, норм виразу духовних станів, емоцій, духовних традицій, тощо.

СУСПІЛЬСТВО — сукупність людей, що здійснює процеси спільної життєдіяльності та здатна: а) зберігати життя людей; б) зберігати та підтримувати функціонування певного типу соціальної організації життя; в) продукувати духовні норми, цінності та орієнтири людського життя.