Філософія - Щерба С.П. - 2. Світ цінностей

Людина - одна з живих істот, що володіє секретами оцінювання. Вона і творець культури, духовності і її продукт. Як говорилось, вона проявляє себе у різних сферах буття. Зростання її потреб, інтересів універсалізують її діяльність. І як результат, вона створює необхідні продукти (товари), надає різні послуги. Залежно від міри їх співпадання з потребами у неї формується й певне ставлення до них.

Цим самим формується і ціннісне відношення до дійсності. У кожній сфері суспільного життя людина створює свою шкалу цінностей, які в своїй сукупності становлять свій світ. Здебільшого, це універсальні та світоглядні цінності, що визначають відношення людини до навколишнього світу і становлять ядро її світогляду. Різним соціально-історичним утворенням та окремим людям притаманні свої цінності.

Однією із фундаментальних цінностей людини є Суспільне Багатство й Добробут. їх наявність, розміри та доступність кожному безпосередньо впливають на процеси, цілі та самозбереження людини (її роду та виду), забезпечення її їжею, одягом, житлом та іншими продуктами. Тому, в залежності від суспільної орієнтації, прагнення жити все краще, поліпшувати умови життя чи обмежуватися лише необхідним, у світі цінностей формуються уявлення людини про багатство й суспільне благо, які визначають і регламентують виробничу й споживацьку діяльність людини, її можливості володіти певними ресурсами та правами.

Близькою за значенням до цих цінностей є Свобода, яка визначає й забезпечує людині можливість поступати й діяти згідно власному волевиявленню. Цінність свободи в тому, що вона присутня лише тоді коли відсутні зовнішні детермінанти впливу на людину, коли її дії визначаються власними внутрішніми чинниками і спонуками; коли вони спрямовані на максимально можливе задоволення потреб (бажань) і, в першу чергу, життєво необхідних. Тому свобода - це величезна цінність, наявність якої забезпечує розгортання творчого потенціалу та сутнісних сил людини.

Серед цінностей людини величезне значення належить і Соціальній Справедливості, яка відображає існуюче (чи неіснуюче) положення речей як обов'язкове і яке відповідає сутності та правам людини або суперечить їм. З позицій справедливості оцінюється не просто будь-яке окреме явище, а співвідношення декількох явищ з точки зору розподілу благ між людьми (між роллю окремих людей, груп, їх соціальним статусом). Справедливість як соціальна цінність близька за змістом і значенням до Рівності. Остання вимагає однакового положення людей у суспільстві. Названі цінності регламентують, в основному, справедливий розподіл матеріальних і духовних благ.

Людська історія - це результат діяльності не лише народних мас, а й окремих осіб. Проте вона твориться політиками та політикою, які є, так би мовити, альфою і омегою суспільного життя. Звідси й випливає те, що у світі цінностей сучасної людини політичним цінностям належить пріоритетне значення, а об'єктивна, виважена й гуманна політика та її носії розглядаються як найвища суспільна цінність. Величезну цінність для сучасного суспільства являє реалістична, об'єктивно вибудована політична доктрина. Невипадково у свідомості народу вони кваліфікуються як "мудра політика", "мудрий політик", "мудрий правитель" тощо. Тільки в цьому сенсі політичні цінності мають реалістичний характер. А це залежить від того, які підходи культивуються в ній, як вони застосовуються у житті.

Звідси й право на існування має лише та діяльність, яка відповідає інтересам і прагненням народу, яку схвалює народ. Цінність її в тому, що вона не лише генерує життєві схеми, а й є інститутом випрацювання балансу соціально-політичних сил, зокрема позицій реформаторів і народної волі.

Величезною цінністю є вміння прислухатися до потреб, інтересів пересічного громадянина та гармонійно узгоджувати їх з суспільними, хоча й на ділі це не просто. Для людини, громадянина жити відповідально та приймати виважені рішення є не лише особисте благо і щастя, а й суспільна цінність. Такі імперативи як любов до рідного дому, батьківського обійстя, мови, культури не були й не можуть бути кон'юнктурним цінностями. Вони є не тільки моральними, естетичними, політичними, релігійними, а й власне громадянськими, загальносуспільними цінностями. Вони ніколи не втрачали й не втратять своєї цінності. Вітчизна, народ, людина - безцінні й самодостатні. Шанують їх не за приналежність до "передового", а лише за те, що вони є.

Добро як і моральна цінність воно регламентує поведінку членів суспільства, їх відношення між собою, спираючись на авторитет суспільної, громадської думки та соціальні санкції з позиції "доброго" й "поганого". Відповідно від розуміння цінності добра формується весь комплекс морально-етичних норм. Розробка, систематизація і втілення у свідомість громадян морально-етичних норм, правил та імперативів можлива лише на підґрунті чіткого розмежування цінностей Добра (Блага) і Зла.

Цінністю ще вищого порядку є Краса. Вона регламентує відношення людини до життя, навколишнього світу, виходячи із розуміння красивого й потворного, красивого й огидного. Цінності краси фіксують увагу на можливостях самовираження людини (індивіда), наголошуючи на емоційній стороні духовного, суспільної свідомості, водночас об'єднуючи і роз'єднуючи людей, протиставляючи їх навколишньому світу. За законами краси люди не лише стають зовнішньо подібними, а й внутрішньо відмінними від інших людей.

Значною духовною цінністю є й Мудрість, тобто вміння мислити й відчувати так, як мислить і відчуває народ, суспільство. Цінність знань не стільки в тому, що вони забезпечують інформацією про світ, скільки в тому, що в них даються рецепти облаштування його.

Одне із найвищих місць в ієрархії світу цінностей належить Істині. Вона регламентує життєдіяльність людини опосередковано, спираючись на цінності Знання і Віри. Завдяки цінностям істини (знання) стає можливим регламентувати пізнавальну діяльність, здатність людини до мислення, а завдяки цьому підтримувати й закріплювати у свідомості людини інші соціальні цінності.

Такі цінності є базовими у формуванні картини про світ цінностей. Це той фундамент, на який у процесі життєдіяльності нашаровуються всі інші цінності. Вони є системоутворюючими, формують ієрархію цінностей і субординують їх. Одні з них класифікуються як пріоритетні, актуальні й значимі, інші - домінуючі й визначальні, надаючи сенсу людському життю.

Найвищими цінностями є Громадянський мир та Гідність людини. Вони відносяться до класу вічних, оскільки уявлення про них формується ще з появою людства. Проте вони не лише древні, а й молоді, оскільки глобальне усвідомлення їх відбулося лише у другій половині XX століття, а актуальність постійно зростатиме.

Поряд з усталеними, традиційними світ цінностей повинен насичуватися радикальними, нетрадиційними ідеями, життєвою відповідальністю, формуванням балансу інтересів, чітким реагуванням на запити людського життя й існування.

Таким чином, світ цінностей складається із найрізноманітніших цінностей, які формуються в процесі життєдіяльності в усіх сферах. Вони тісно взаємопов'язані, мають певну ієрархічність. їх домінування визначається тими пріоритетами, яким надає перевагу індивід. Останні змінюються, а відтак і світ цінностей перебуває в постійній динаміці.