Філософія історії - Бойченко І.В. - Ключові поняття

Філософія історії; філософія історії як сукупність ідей; філосо фія історії як галузь пізнання; історичний світогляд; міфологічний історичний світогляд; історичний світ міфології; архетипи історії; історичні універсали;релігійний історичний світогляд; історичний світ релігії; філософський історичний світогляд; наукоцентричний філософський історичний світогляд: наукабіжний філософський історичний світогляд; історичне світовідчуття; історичне світосприйняття; історичне світорозуміння.

Завдання та запитання

1. Що таке філософія історії? Дайте їй загальну характеристику.

2. У чому полягає "двозначність" положення філософії історії щодо філософського та історичного пізнання?

3. Хто автор терміна "філософія історії"? Розкрийте суть його поглядів на філософію історії.

4. Розкрийте особливості зміни історичних уявлень про філософію історії.

5. У чому полягають відмінності та особливості розвитку філософії як сукупності ідей та галузі пізнання?

6. Дайте загальну характеристику міфологічного світогляду як першого типу осягнення історії.

7. Розкрийте характер співвідношення міфології та міфологічного історичного світогляду.

8. Проаналізуйте основні особливості міфологічного осягнення історичного процесу.

9. У чому полягає відмінність між традиційним і сучасним міфологічним осмисленням історії?

10. Розкрийте основні риси історичної міфології XX ст.

11. Схарактеризуйте особливості здійсненого Томасом Манном гуманістичного переосмислення ролі міфологічного осягнення історії.

12. У чому полягає своєрідність запропонованого К.Г.Юнгом підходу до розгляду історичного процесу?

13. Що вирізняє постмодерністський підхід до міфологічного осмислення історії?

14. Дайте загальну характеристику релігійного світосприйняття історії.

15. З'ясуйте специфіку релігії як культурно-історичного феномену та її роль в осмисленні історичного процесу.

16. Як співвідносяться релігія та релігійний історичний світогляд?

17. У чому полягає своєрідність релігійного бачення світу історії?

18. Дайте характеристику віри у надприродне як визначальної риси релігійного розуміння історії.

19. Проаналізуйте основні риси та ідеї релігійного історичного світогляду.

20. У чому полягає історіософське значення релігії як соціального інституту?

21. Яке місце посідає релігія у системі сучасних форм світогляд, ного осмислення історії?

22. Розкрийте загальні особливості філософсько-світоглядного осягнення історії.

23. Чому філософське осмислення історичного процесу постає як єдність філогенезу та онтогенезу?

24. Чим відрізняється історія як хронологічна послідовність подій та історія як культура?

25. Що таке історичні універсали та архетипи? З'ясуйте їх спільні риси та особливості.

26. Дайте загальну характеристику змісту і структури філософського історичного світогляду.

27. Схарактеризуйте відмінності наукоцентричного та наукобіжно-го філософського історичного світогляду.

28. Проведіть порівняльний аналіз філософського, релігійного та міфологічного осягнення історії.

29. Які пізнавальні здатності відіграють засадничу роль у світоглядному осмисленні історичного процесу? Які з цих здатностей відіграють особливу роль у кожному з типів історичного світогляду?

30. Схарактеризуйте основні рівні світоглядного осмислення історії. Який із цих рівнів є провідним для кожного з типів історичного світогляду?

Примітки

1 Колінгвуд Робін Дж. Ідея історії. — К.: Основи, 1996. — С. 54.

2 Токарев С. А., Мелетинскии Е. М. Мифология // Мифы народов мира: В 2 т. — М.: Сов. энциклопедия. — 1980. — Т. 1. — С. 18.

3 Лосев А. Ф. Мифология // Философская энциклопедия: В 5 т. _М.: Сов. энциклопедия, 1964. — Т.д. — С. 467.

4 Токарев С. А.. Мелетинскии Е. М. Мифология. — С. 12.

5 Неклюдов С. Ю. Оборотничество // Мифы народов мира: В 2 т. — М.: Сов. энциклопедия, 1982. — Т. 2. — С. 235.

6 Лосев А. Ф. Мифология греков и римлян. — М.: Мысль, 1996. — С.13.

7 Там само. — С.14.

8 Бахгат Ельнаді, Адель Ріфат. Від головної редакції // Кур'єр ЮНЕСКО. — 1992. — Вересень-жовтень. — С. 9.

9 Хусейн Махмуд. Множинність людини // Там само. — С. 24.

10 Курума Амаду. Довгий шлях Африки // Там само. — С. 32.

11 Там само.

12 Там само.

13 Там само.

14 Тютчев Ф. И. Лирика: В 2 т. — М.: Наука, 1966. — Т. 1. — С. 29.

15 Шеллинг Ф. В. И. Введение в философию мифологии. Историке--критическое введение в философию мифологии. Книга первая // Шеллинг Ф. В. И. Сочинения: В 2 т. — М.: Мысль, 1989. — Т. 2. — С. 259.

16 Там само. — С. 315.

17 Там само. — С. 323.

18 Там само. — С. 213.

19 Маркс К. Людвігу Кугельману 27 липня 1871року // Маркс К., Енгельс Ф. Твори. — Т. 33. — С. 203—204.

20 Див. докладніше: Гуревич П. С. Социальная мифология. — М.: Мысль, 1983. — С. 63—117.

21 Цит. за: Одуев С. Ф. Тропами Заратустры (Влияние ницшеанства на немецкую буржуазную философию). — М.: Мысль, 1971. — С. 191.

22 Манн Томас. Иосиф и его братья. Доклад // Манн Томас. Собр. соч.: В 10 т. — М.: Худож. лит., 1960. — Т. 9. — С. 175—176.

23 Там само, — С. 176.

24 Там само. — С. 177—178.

25 Манн Томас. Путешествие по морю с Дон Кихотом // Манн Томас. Собр. соч.: В 10 т. — М.: Художественная литература, 1961. — Т. 10. — С. 215.

26 Юнг К. Г. Об архетипах коллективного бессознательного // Юнг К.Г. Архетип и символ. — М.: Ренессанс, 1991. — С. 98.

27 Там само. — С.99.

28 Див.: Мамардашвили М. К. Классический и неклассический идеалы рациональности. — М.: Лабиринт, 1994. — С. 46—47, 65; Мамардашвили Мераб. Появление философии на фоне мифа / / Мамардашвили Мераб. Необходимость себя. — М.: Лабиринт, 1996. — С. 11—24; Фейєрабенд Пол. Против методологического принуждения // Фейєрабенд Пол. Избранные труды по методологии науки. — М.: Прогресс, 1986. — С. 126—146,450—466; Храмова В. Л. Целостность духовной культуры. — К.: Феникс, 1995. — С. 41—63.

29 Фейєрабенд Пол. Против методологического принуждения. — С. 138.

30 Там само. С. 450—466.

31 RogeGarandy. Marxisme du XX siecle. — Paris; Geneve: La Palatin 1966 — P. 180.

32 Там само. — С. 183.

33 Соболь О. М. Постмодерн і майбутнє філософії. — К.: Наук, думка 1997 — С. 12.

34 Самыгин С. И., Нечипуренко ВЛ., Полонская И.Н. Религиоведение: социология и психология религии. — Ростов-на-Дону: Феникс, 1996.

35 Соболь О. М. Постмодерн і майбутнє філософії. — С. 14.

36 Самыгин С. И.. Нечипуренко В. #., Полонская И. Н. Религиоведение: социология и психология религии. — С. 329.

37 Там само. —- С.334.

38 Там само. — С. 338.

39 Гессе Герман. Гра в бісер. — К.: Дніпро, 1978. — С. 52.

40 Тихомиров Л. А. Религиозно-философские основы истории. — М.: Москва, 1997. — С. 13.

41 Там само. — С. 15.

42 О началах. Сочинение Оригена, учителя Александрийского (III в.). •— Новосибирск: ИЧЛ "Лазарев В. В. и О", 1993. — С. 141.

43 Из произведения Фомы Аквинского // Боргош Юзеф. Фома Аквинский. — М.: Мысль, 1975. — С. 143.

44 Там само.

45 Тихомиров Л. А. Религиозно-философские основы истории. — С. 17.

46 Малерб Мишель. Религии человечества. — М.; СПб.: Рудомино. Университетская книга, 1907. — С. 43.

47 А.Тойнби — НИ. Конраду, 25 января 1967 г. // Конрад Н.И. Неопубликованные работы и письма. — М.: РОССПЭН, 1996. — С. 399.

48 Гегель Г. В. Ф. Лекции по философии религии // Гегель Г.В.Ф. Философия религии: В 2 т. — М.: Мысль, 1976. — Т. 1. — С. 410—530; 1977.— Т. 2. — С. 5—336.

49 Флоренский П. А. Вступительное слово пред защитою на степень магистра книги "О Духовной Истине" // Флоренский П.А. Сочинения: В 2 т. — М.: Правда, 1990. — Т. 1. Столп и утверждение истины. — Ч. 2. — С. 818.

50 Маркс К. Тези про Фейербаха // Маркс К., Енгельс Ф. Твори. — Т.З. — С. 2—3.

51 Там само.

52 Хайдеггер Мартин. Бытие и время. — М.: Ad Marginem, 1997. — С. 376.

53 Там само.

54 Там само.

55 Трубецкой С. И. Религия // Христианство: Энциклопедический словарь: ВЗт. — М.: Большая Российская энциклопедия, 1995. — Т. 2. — С. 462.

56 Там само.

57 Там само.

58 Пруст Марсель. У пошуках утраченого часу. Твори: В 7 т. — К.: ЮНІВЕРС, 1907. — Т.1. На Сванову сторону. — С. 37.

59 Там само.

60 Там само. — С. 37—40.

61 Кант Иммануил. Критика чистого разума // Кант Иммануил. Сочинения: В 6 Т. — М.: Мысль, 1964. — Т. 3. С. 155.

62 Там само. — С.716.

63 Маркс К. До критики гегелівської філософії права. Вступ // Маркс К., Енгельс Ф. Твори. — Т.1. — С. 384.

64 Лосев А.Ф. Мифология. — С. 458.

65 Соч. Герберта Спенсера. Основания социологии: В 2 т. — T.I., ч. 1. Данные социологии, ч, 2. Индукция социологии. — СПб.: Типография А.По-роховщикова, 1898. — С. 308.

66 Там само.

67 Соч. Герберта Спенсера. Основания социологии: В 2 т. — Т. 2, ч. 3. Домашние отношения, ч. 4. Обрядовые учреждения, ч. 5. Политические учреждения, ч. 7. Общественные профессии, ч. 8. Промышленные учреждения. — СПб.: Типография А.Пороховщикова, 1898. (У цьому перекладі частина 6, присвячена розглядові церковних установ, не включена взагалі до складу тому при публікації. Про неї див. у виданні: Спенсер Герберт. Синтетическая философия. — К.: Ника-Центр. Вист-С, 1997. — С. 363—374.)

68 Колодний А. М. Релігієзнавство і теологія // Релігієзнавство: предмет, структура, методологія. — К.: Аероплан, 1996. С. 29.

69 Там само. — С. 26.

70 Ляхович Д. Понятійне осмислення історії в богословському релігієзнавстві // Релігієзнавство: предмет, структура, методологія. — С. 176.

71 Тони Лейн. Западная культура // Религии мира. — Минск: Белфакс, 1994. — С. 392.

72 Енгельс Ф. Діалектика природи // Маркс К., Енгельс Ф. Твори . — Т.20. — С. 461.

73 Вико Джамбаттиста. Основания новой науки об общей природе наций. — М.; К.: "REFL-book", "UCA", 1994. — С. 118.

74 Там само.

75 Eckermann J J*. Gespraeche mit Goethe in 6>n letzten Jahren seines Lebens. — Berlin; Weimar: Aufbau — Verlag, 1982. — S. 181.

76 Гегель Г. В. Ф. Система наук: Часть 1.: Феноменология духа // Гегель Г.В.Ф. Сочинения: В 14 т. — М.: Соцэкгиз, 1959. — Т. 4. — С. 14—15.

77 Там само. — С. 15—16.

78 Поппер К. Открытое общество и его враги: В 2 т. — М.: Культурная инициатива, 1992. — Т. 2. Время лжепророков: Гегель, Маркс и другие оракулы. — С.320.

79 Там само.

80 Кримський Сергій. Дім, поле, храм // Синтези. — 1994. — Лв 1. — С. 0.

81 Шпенглер Освальд. Закат Европы: Очерки морфологии мировой истории: В 2 т — М.: Мысль, 1993. — Т.1. Гештальт и действительность. — С. 269—270.

82 Рибо Т. Воля в ее нормальном и болезненном состоянии. — 3-е изд. — СПб.: Издание В.И.Губинского, 1916. — С. 12.

83 Шопенгауэр Артур. Мир как воля и представление. Т. 1. 4 книги и приложение, содержащее критику кантовской философии // Шопенгауэр Артур. О четверояком корне... Мир как воля и представление. — М.: Наука, 1993. — Т. 1. Критика кантовской философии.— С. 379.

84 Там само. — С. 378.

85 Там само. — С. 378—380.

86 Конт Огюст. Дух позитивной философии // Западноевропейская социология XIX века. — М.: Изд. Междунар. ун-та Бизнеса и Управления, 1996. — С. 7—8.

87 Енгельс Ф. Людвіг Фейербах і кінець класичної німецької філософії // Маркс К., Енгельс Ф. Твори. — Т.21. — С. 291—292.

88 Там само. — С. 301.

89 Ницше Фридрих. Воля к власти: Опыт переоценки всех ценностей. — К.: REFL-book, 1994. — С. 203.

90 Там само. — С. 259.

91 Там само. — С. 41.

92 Dilthey W. Der Aufbau des Geschichtlichen Welt in den Geistes wis-senschaften // Die Philosophic des Lebens. — Stutgart, 1961. —- S. 301.

93 Виндельбанд Вильгельм. Прелюдии. Философские статьи и речи // Виндельбанд Вильгельм. Избранное. Дух и история. — М.: Юнист, 1995; Риккерт Генрих. Науки о природе и науки о культуре. — СПб.: Образование, 1911; Риккерт Генрих. Два пути в теории познания // Новые идеи в философии. — СПб.: Образование, 1913; Риккерт Генрих. Границы естественнонаучного образования понятий. — СПб.: Наука, 1997.

94 Стасюлевич М. Опыт исторического обзора главных систем философии истории. — СПб.: Типография Ф.С.Сущинского, 1866. — С. 7.

95 Гегель Г. В. Ф. Философия права. — М.: Мысль, 1990. — С. 48.