Філософія історії - Бойченко І.В.

У підручнику вперше не тільки у вітчизняній, а й у зарубіжній літературі на новій концептуальній основі дається системний аналіз проблем формування, розвитку та функціонування філософії історії. З'ясовуються її предмет, структура і функції, співвідношення з інши­ми галузями пізнання та соціальної практики. Розглянуто найважливіші напрями та етапи розвитку класичної, некласичної, а також відмітні риси постнекласичної філософії історії.

ПЕРЕДНЄ СЛОВО

Розділ 1. Місце філософії історії в системі світоглядних форм осягнення історичного процесу

• 1.1. Філософія історії: поняття, зміст, реальність
  • 1.1.1. Початкова характеристика філософії історії
    • 1.1.1.1. "Двозначність" положення філософії історії
    • 1.1.1.2. Автор терміна "філософія історії"
    • 1.1.1.3. Історична зміна змісту поняття "філософія історії"
  • 1.1.2. Філософія історії як сукупність ідей і як галузь пізнання
• 1.2. Міфологічний світогляд — перший тип осягнення історії
  • 1.2.1. Міфології — перші всезагальні історії
    • 1.2.1.1. Чи можна вважати час у міфології історичним?
    • 1.2.1.2. Міфологія і міфологічний історичний світогляд
    • 1.2.1.3. Міфологія як світоглядне осягнення первісної історичної епохи
    • 1.2.1.4. Міфи — історично перша форма світовідчуття епохи
    • 1.2.1.5. Конкретно-історична специфіка узагальнення у міфології
    • 1.2.1.6. Історичний зміст світу міфології. Перевертництво як форма фіксації виокремлення історичного світу з природного.
    • 1.2.1.7. Історична обумовленість поліфункціональності персонажів міфології та її дифузності
    • 1.2.1.8. Колективістський характер міфологічного осмислення історії
    • 1.2.1.9. Міфологічні антропоморфізм і соціоморфізм як форми становлення і вияву філософсько-історичних ідей
    • 1.2.1.10. Міфологія "вища" і "нижча" як вираження диференційних процесів в історії
    • 1.2.1.11. Синкретичний характер міфологічного бачення історії
  • 1.2.2. Міфологія як форма світоглядного осягнення історії у розвинутому суспільстві
    • 1.2.2.1. Європоцентристська обмеженість традиційного трактування міфологічного бачення історії
    • 1.2.2.2. Плюралістичність сучасного розуміння міфологічного осягнення історії
    • 1.2.2.3. Неминущий характер міфологічного осягнення історії
    • 1.2.2.4. Шеллінг про роль міфологічного осягнення історії
    • 1.2.2.5. Історична міфологія XX ст.: формування і утвердження
    • 1.2.2.6. Томас Манн: Гуманістичний поворот у розумінні міфологічного осягнення історії
    • 1.2.2.7. Міфи та архетипи історії: К.Г.Юнг
    • 1.2.2.8. Становлення постмодерністського підходу до міфологічного осягнення історії
• 1.3. Релігійний світогляд як форма світосприйняття історичної дійсності
  • 1.3.1. Загальна характеристика релігії як форми світосприйняття історії
    • 1.3.1.1. Світоглядна обмеженість наукового осмислення історії
    • 1.3.1.2. Світоглядна обмеженість історичної науки
    • 1.3.1.3. Релігійне осягнення історії: єдність стихійної та свідомої складових
    • 1.3.1.4. Історичний світ релігійної свідомості
  • 1.3.2. Неоднозначність тлумачень релігії та її ролі в осмисленні історичного процесу
    • 1.3.2.1. Термін "релігія"
    • 1.3.2.2. Релігія як багатовимірний культурно-історичний феномен
    • 1.3.2.3. Релігія: проблема визначення. Сьогодні налічується вже більше сотні різних визначень релігії
    • 1.3.2.4. Альтернативні підходи до ролі релігії в осмисленні історичного процесу
    • 1.3.2.5. Релігія та релігійний світогляд: постановка питання
  • 1.3.3. Релігія та релігійний історичний світогляд
    • 1.3.3.1. Релігійний історичний світогляд і релігія як форма свідомості
    • 1.3.3.2. Світоглядні рівні релігійного осмислення історії
    • 1.3.3.3. Марсель Пруст про трансформацію фізіологічного відчуття у світовідчуття минулого
    • 1.3.3.4. Світосприйняття як основний рівень релігійного історичного світогляду
    • 1.3.3.5. Уява як пізнавальна основа релігійного світосприйняття історичного процесу
  • 1.3.4. Відношення "людина—світ історії" в релігійному історичному світогляді
    • 1.3.4.1. Релігійна ідеалізація світу історії
    • 1.3.4.2. Віра у надприродне як визначальна риса релігійного розуміння історії
    • 1.3.4.3. Надприродне як перетворена форма історичного
    • 1.3.4.4. Софійність як риса релігійного осмислення історії
    • 1.3.4.5. Телеологічність релігійного сприйняття світу історії
    • 1.3.4.6. Найважливіші історіософські ідеї релігійного світогляду
  • 1.3.5. Релігія як соціальний інститут, її роль в осягненні історії
    • 1.3.5.1. Релігія як соціальний інститут: історична постановка питання
    • 1.3.5.2. Релігія як соціальний інститут: сучасне трактування
  • 1.3.6. Роль релігійної свідомості в осмисленні історичного процесу
    • 1.3.6.1. Історіософське значення релігійної ідеології
    • 1.3.6.2. Історія у смисловому полі теології
  • 1.3.7. Інші форми релігійного освоєння історичної реальності
    • 1.3.7.1. Релігійна діяльність як спосіб освоєння історичної реальності людиною
    • 1.3.7.2. Значення релігійних цінностей і норм для духовного освоєння історичної дійсності
  • 1.3.8. Релігія у системі сучасних форм осмислення історії
• 1.4. Філософія історії як вираження філософського світогляду
  • 1.4.1. Специфіка філософсько-світоглядного осягнення історії
    • 1.4.1.1. Філософсько-світоглядне осмислення історичної дійсності: загальна характеристика.
    • 1.4.1.2. Єдність філогенезу та онтогенезу у філософському осмисленні історичного процесу
    • 1.4.1.3. Гегелівська концепція єдності онтогенезу й філогенезу в філософському осмисленні поступу людства
    • 1.4.1.4. Історія як хронологічна послідовність подій та історія як культура
    • 1.4.1.5. Історичні універсали та архетипи
  • 1.4.2. Співвідношення філософського, релігійного та міфологічного осягнення історії
    • 1.4.2.1. Дві площини співвіднесення філософського, релігійного й міфологічного осмислення історичного процесу
    • 1.4.2.2. Особливість зв'язку світовідчуття, світосприйняття і світорозуміння у філософському історичному світогляді
    • 1.4.2.3. Пізнавальні засади філософського осягнення історії
    • 1.4.2.4. Роль волі у різних типах світоглядного осмислення історії
    • 1.4.2.5. Шопенгауерівська традиція розгляду взаємовідношення волі й інтелекту
  • 1.4.3. Філософський історичний світогляд: загальна характеристика змісту і структури
    • 1.4.3.1. Два основні різновиди філософського історичного світогляду: наукоцентричний і наукобіжний
    • 1.4.3.2. Протилежність сцієнтистського та антисцієнтистського філософсько-історичного мислення: історична ґенеза
    • 1.4.3.3. Наукоцентричний і наукобіжний філософсько-історичний світогляд: особливості змісту і структури
  • 1.4.4. Філософія історії як світоглядне утворення і як галузь пізнання
• Ключові поняття
• Завдання та запитання
• Примітки

Розділ 2. Філософія історії як галузь пізнання

• 2.1. Об'єкт і предмет філософії історії як галузі пізнання
  • 2.1.1. Історичний процес як об'єкт філософії історії
    • 2.1.1.1. Основні значення терміна "історія"
    • 2.1.1.2. Історія як процес розвитку загалом
    • 2.1.1.3. Історія як процес розвитку суспільства
    • 2.1.1.4. Історія як минуле
    • 2.1.1.5. Історія як галузь знань
  • 2.1.2. Філософські та спеціально-наукові знання про минуле
    • 2.1.2.1. Гегель про філософію історії та її співвідношення з іншими формами історіографії
    • 2.1.2.2. Початкова історія
    • 2.1.2.3. Рефлективна історія
    • 2.1.2.4. Філософська всесвітня історія
    • 2.1.2.5. Гегель про об'єкт і предмет філософії історії
  • 2.1.3. Об'єкт і предмет історичного пізнання як проблема некласичної філософії історії
    • 2.1.3.1. Переосмислення об'єкта й предмета історичного пізнання при переході від класичної до некласичної філософії історії
    • 2.1.3.2. Від монізму до плюралізму
    • 2.1.3.3. Розходження наукоцентричної та наукобіжної тенденцій в історичному пізнанні
    • 2.1.3.4. Інтерпретація об'єкта та предмета історичного пізнання засновниками марксизму и позитивізму
    • 2.1.3.5. Трактування об'єкта й предмета історичного пізнання представниками наукобіжного напряму філософії історії
    • 2.1.3.6. Розвиток наукоцентричної традиції тлумачення об'єкта й предмета історичного пізнання
    • 2.1.3.7. Проблема об'єкта та предмета історичного пізнання у філософії історії часів постмодерну
• 2.2. Філософія, загальна соціологія, філософія історії та історична наука: особливості взаємозв'язку
  • 2.2.1. Зміна місця та ролі філософії історії у системі філософського знання на різних етапах розвитку макроіндивідів історії
    • 2.2.1.1. Філософія як вияв духовного життя історичних макроіндивідів
    • 2.2.1.2. Філософія історії як пізня стадія філософського пізнання
    • 2.2.1.3. Трагізм людської історії та його відбиття у філософії історії
  • 2.2.2. Філософія та філософія історії: структурний зріз співвідношення
    • 2.2.2.1. Гносеологічний зріз структурного співвідношення філософії й філософії історії
    • 2.2.2.2. Загальносоціологічний зріз співвідношення філософії та філософії історії
  • 2.2.3. Співвідношення філософсько-історичного, соціально-філософського та загальносоціологічного підходів до вивчення суспільного розвитку
    • 2.2.3.1. Специфіка соціально-філософського підходу до розгляду історії
    • 2.2.3.2. Своєрідність загальносоціологічного бачення історичного процесу
    • 2.2.3.3. Особливості філософсько-історичного трактування співвідношення первинного та вторинного в історії
  • 2.2.4. Філософія історії та історична наука
    • 2.2.4.1. Відмінність за ступенем узагальнень
    • 2.2.4.2. Відмінність за характером узагальнень
• 2.3. Основні виміри філософії історії
  • 2.3.1. Три площини філософії історії: загальна характеристика
  • 2.3.2. Філософія історії: історіософія
    • 2.3.2.1. Історіософія та історична наука: версія Ріккерта
    • 2.3.2.2. Історіософія та історична наука: версія Трьольча
    • 2.3.2.3. Монадологічне трактування проблеми
    • 2.3.2.4. Проблемне поле історіософії
    • 2.3.2.5. Детерміністський і недетерміністський напрями метафізики історії
    • 2.3.2.6. Історичні закономірності як проблема онтології історії
    • 2.3.2.7. Питання мети й сенсу історії в історіософії
  • 2.3.3. Філософія історії: теорія історичного пізнання
    • 2.3.3.1. Теорія історичного пізнання: загальна характеристика
    • 2.3.3.2. Історична гносеологія та історична епістемологія
    • 2.3.3.3. Закони історії як предмет теорії історичного пізнання
  • 2.3.4. Філософія історії: методологія історії
    • 2.3.4.1. Поняття методології
    • 2.3.4.2. Методологія історії та теорія історичного процесу
    • 2.3.4.3. Структура сучасної методології історії
    • 2.3.4.4. Розширення сфери дії методології історії
    • 2.3.4.5. Два шляхи реалізації методологічної функції філософії історії
    • 2.3.4.6. Безпосередній методологічний вплив філософії історії
    • 2.3.4.7. Опосередкований методологічний вплив філософії історії
• Ключові поняття
• Завдання та запитання
• Примітки

Розділ 3. Класична філософія історії: основні напрями і етапи розвитку

• 3.1. Виникнення філософії історії як галузі пізнання: загальна характеристика
• 3.2. Прогресистський напрям філософії історії
  • 3.2.1. Прогресистський характер філософсько-історичної концепції Аврелія Августина
    • 3.2.1.1. Філософсько-історичний компендіум Блаженного Августина
    • 3.2.1.2. Спрямованість та періодизація історичного процесу
    • 3.2.1.3. Спільнота земна й спільнота небесна
  • 3.2.2. Прогресизм просвітницької філософії історії
    • 3.2.2.1. Філософія історії Монтеск'є
    • 3.2.2.2. Філософсько-історична концепція Вольтера
    • 3.2.2.3. Філософсько-історичні ідеї Тюрго
    • 3.2.2.4. Система філософії історії Кондорсе
    • 3.2.2.5. Філософсько-історична система Гердера
  • 3.2.3. Прогресистське тлумачення історії представниками класичної німецької філософії
    • 3.2.3.1. Кант: всезагальна історія у всесвітньо-громадянському плані
    • 3.2.3.2. Фіхте: історія як здійснення принципу свободи
    • 3.2.3.3. Шеллінг: історія як єдність свободи та необхідності
    • 3.2.3.4. Філософія історії Гегеля
    • 3.2.3.5. Подальша доля філософсько-історичного прогресизму
• 3.3. РЕГРЕСИСТСЬКИЙ НАПРЯМ ФІЛОСОФІЇ ІСТОРІЇ
  • 3.3.1. Регресистське тлумачення історії: класична парадигма
  • 3.3.2. Зміна ролі регресистських концепцій у кризові періоди
  • 3.3.3. Регресистська інтерпретація історичного процесу Монтенем
    • 3.3.3.1. Об'єктивна зумовленість історичного скепсису Монтеня
    • 3.3.3.2. Суть філософсько-історичних поглядів Монтеня
    • 3.3.3.3. Ідеалізація природи Монтенем
  • 3.3.4. Регресистські філософсько-історичні ідеї Руссо
    • 3.3.4.1. Руссо про суперечливість історичного процесу
    • 3.3.4.2. Чинники регресивності історичного процесу
    • 3.3.4.3. Трансформація регресистських філософських концепцій історії
• 3.4. Циклічний напрям класичної філософії історії
  • 3.4.1. Причини особливого значення коловоротних теорій історії у пізньому стародавньому суспільстві
    • 3.4.1.1. Органічність зв'язку циклічних і міфологічних поглядів на історичну дійсність
    • 3.4.1.2. Коловоротні концепції як форма переходу від етнічної до авторської філософії історії
    • 3.4.1.3. Природні та суспільні цикли як об'єктивна основа циклічного трактування темпоральних змін у життєдіяльності людей
    • 3.4.1.4. Перехідні періоди — час панування циклічних концепцій
  • 3.4.2. Історичні концепції Полібія та Сима Цяня
    • 3.4.2.1. Історія як коловорот: версія Полібія
    • 3.4.2.2. Історія як коловорот: версія Сима Цяня
  • 3.4.3. Формування європейської циклічної філософії історії
    • 3.4.3.1. Коловоротна філософія історії Макіавеллі
    • 3.4.3.2. Коловоротна концепція Кампанелли
    • 3.4.3.3. Циклічна філософія історії Віко
• 3.5. Перший начерк некласичної філософії історії: вчення про суспільно-економічні формації
  • 3.5.1. Дві наріжні проблеми філософсько-історичної системи Маркса
    • 3.5.1.1. Наукоцентричність духу тогочасної епохи
    • 3.5.1.2. Специфікація розвитку філософії історії з переходом історичного пізнання на науково-теоретичний рівень
    • 3.5.1.3. Необхідність конкретно-історичного розгляду філософсько-історичного вчення Маркса
    • 3.5.1.4. Термін "суспільно-історична теорія": основні значення
    • 3.5.1.5. Поняття "суспільно-історична теорія": широке значення терміна
    • 3.5.1.6. Поняття "суспільно-історична теорія": вужчий сенс
    • 3.5.1.7. Емпіризм і раціоналізм як протилежні підходи до побудови наукової суспільної теорії
    • 3.5.1.8. Проблема побудови наукової суспільної теорії у класичній німецькій філософії: здобутки і межі
    • 3.5.1.9. Спроби побудови наукової теорії у спеціальних галузях тогочасного суспільствознавства
    • 3.5.1.10. Створення філософсько-історичної теорії — пріоритетна проблема тогочасного суспільствознавства
    • 3.5.1.11. Трактування структури формації як загальної структури людського суспільства
    • 3.5.1.12. Шлях до матеріалістичного трактування історії
  • 3.5.2. Формаційний підхід: основні характеристики
    • 3.5.2.1. Термін "суспільно-економічна формація"
    • 3.5.2.2. Розробка поняття "суспільно-економічна формація": постановка питання
    • 3.5.2.3. Що ж таке "суспільство"?
    • 3.5.2.4. Полісемантичність поняття "суспільно-економічна формація"
    • 3.5.2.5. "Робочий" характер визначень суспільно-економічної формації Марксом
    • 3.5.2.6. Найважливіші значення поняття "суспільно-економічна формація" за Марксом
    • 3.5.2.7. Перетворення вчення про формації з гіпотези на теорію
    • 3.5.2.8. Зміна акцентів у єдності інтуїтивного та дискурсивного при побудові вчення
    • 3.5.2.9. Діахронічний та синхронічний аспекти розробки поняття Суспільно-економічної формації
    • 3.5.2.10. Конкретно-історичний підхід: версія Маркса
    • 3.5.2.11. Обернення категоріальної послідовності
    • 3.5.2.12. Матеріальне суспільне виробництво та його різновиди як предмет формаційного аналізу
    • 3.5.2.13. Співвідношення абстрактного й конкретного в історії та в теорії
    • 3.5.2.14. Суб'єктивне прагнення до конкретності та фактичний схематизм
    • 3.5.2.15. Реальні можливості й межі продуктивного використання вчення про формації
• Ключові поняття
• Завдання і запитання
• Примітки

Розділ 4. Становлення некласичної філософії історії: цивілізаційний підхід

• 4.1. Цивілізаційний підхід: класична парадигма формування та розвитку
  • 4.1.1. Поняття "цивілізація": генеза і динаміка змісту
    • 4.1.1.1. Історичні корені терміна "цивілізація"
    • 4.1.1.2. Люсьєн Февр: піонер-дослідник першовжитку терміна "цивілізація"
    • 4.1.1.3. Еміль Бенвеніст про історію терміна "цивілізація"
    • 4.1.1.4. Проблема пріоритетності слововжитку терміна "цивілізація"
  • 4.1.2. Витоки вивчення реалій цивілізаційного розвитку
    • 4.1.2.1. Спосіб вивчення цивілізаційних утворень
    • 4.1.2.2. Фактичний початок самоідентифікації цивілізацій
    • 4.1.2.3. "Процесуальне" тлумачення цивілізації
    • 4.1.2.4. Переосмислення основного значення терміна "цивілізація"
    • 4.1.2.5. "Європоцентристський колорит" класичної інтерпретації поняття "цивілізація"
• 4.2. Цивілізаційний підхід: некласична парадигма розробки та використання
  • 4.2.1. Постановка питання
  • 4.2.2. Вчення М.Я. Данилевського про культурно-історичні типи та його роль у формуванні некласичної філософії історії
    • 4.2.2.1. Особистість Данилевського
    • 4.2.2.2. Головна філософсько-історична праця М.Я.Данилевського
    • 4.2.2.3. Основна ідея задуму Данилевського
    • 4.2.2.4. "Природна система науки"
    • 4.2.2.5. Критерії природної системи науки і відповідність їм системи історичного знання
    • 4.2.2.6. Неспроможність схеми "стародавня історія — середньовічна історія — історія нового часу" та її причини
    • 4.2.2.7. Культурно-історичні типи як основа поділу всесвітньої історії
    • 4.2.2.8. Конститутивні закони культурно-історичних типів
    • 4.2.2.9. Культурні типи, множина яких утворює всесвітню історію
    • 4.2.2.10. Основні фази існування культурно-історичного типу: загальна характеристика
    • 4.2.2.11. Етнографічна фаза розвитку культурно-історичного типу
    • 4.2.2.12. Державна фаза існування культурно-історичного типу
    • 4.2.2.13. Цивілізація як вища стадія розвитку культурно-історичного типу
    • 4.2.2.14. Замкненість культурно-історичних типів
    • 4.2.2.15. Спадкоємні культурно-історичні типи
    • 4.2.2.16. Способи культурно-історичної спадкоємності
    • 4.2.2.17. Історичний прогрес: версія Данилевського
    • 4.2.2.18. Культурно-історична діяльність; основні розряди
    • 4.2.2.19. Класифікація культурно-історичних типів
    • 4.2.2.20. Панславізм Данилевського
    • 4.2.2.21. Продуктивність мультицивілізаційного підходу Данилевського
  • 4.2.3. Нелінійне тлумачення історичного процесу в морфології історії Освальда Шпенглера
    • 4.2.3.1. Основна праця Шпенглера
    • 4.2.3.2. Поворот у біографії
    • 4.2.3.3. Попередники та спадкоємці
    • 4.2.3.4. Вчення про "живі" форми історії: загальна характеристика
    • 4.2.3.5. "Світ як природа" і "світ як історія"
    • 4.2.3.7. Систематика й фізіогноміка
    • 4.2.3.8. Культури як предмет морфології
    • 4.2.3.9. Душа культури
    • 4.2.3.10. Культури, що утворюють історію: основні відмітні риси
    • 4.2.3.11. Габітус культури
    • 4.2.3.12. Тривалість життя, етапи існування і ритм культури
    • 4.2.3.13. Єдність філогенезу та онтогенезу
    • 4.2.3.14. Гомологічні характеристики культур
    • 4.2.3.15. Одночасність: версія Шпенглера
    • 4.2.3.16. Культура і доля, цивілізація та каузальність
    • 4.2.3.17. Історія як галузь автентичного осягнення історичного процесу: чи може вона бути наукою?
    • 4.2.3.18. Безсмертя людини як духовної істоти
    • 4.2.3.19. Ідея історії як символічного світу
  • 4.2.4. Некласична цивілізаційна концепція історії Арнольда Дж. Тойнбі
    • 4.2.4.1. Тойнбі про себе
    • 4.2.4.2. Програма на півстоліття та її "opus magnus"
    • 4.2.4.3. Шлях до "Дослідження історії"
    • 4.2.4.4. Умосяжне поле історичного дослідження
    • 4.2.4.5. Два різновиди "умосяжного поля" та основні відмінності між ними
    • 4.2.4.6. Основні "живі" цивілізації сучасного людства
    • 4.2.4.7. Основні цивілізації всієї історії людства
    • 4.2.4.8. Підсумкова класифікація цивілізацій
    • 4.2.4.9. Тойнбі, Данилевський та Шпенглер: збіги й розбіжності.
    • 4.2.4.10. Поняття "цивілізація": версія Тойнбі
    • 4.2.4.11. Виклик середовища як пусковий механізм цивілізаційної трансформації примітивного суспільства
    • 4.2.4.12. Життєдіяльність цивілізації як послідовність циклів "виклик — відповідь"
    • 4.2.4.13. Механізм успішної відповіді цивілізації на виклик
    • 4.2.4.14. Надлом цивілізації
    • 4.2.4.15. Старість цивілізації: вади і зваби
    • 4.2.4.16. Утворення світової держави як свідчення деградації та розпаду цивілізації
    • 4.2.4.17. Занепад цивілізації: три основні стадії
    • 4.2.4.18. Релігія як духовна субстанція цивілізованого суспільства
    • 4.2.4.19. Циклічність і поступ у цивілізаційному процесі
• Ключові поняття
• Завдання і запитання
• Примітки

Розділ 5. Сучасна філософія історії: від некласичної до постнекласичної парадигми

• 5.1. Некласична філософія історії на стадії зрілості: основні характеристики
  • 5.1.1. Плюралізм підходів і полісемантичність понять як відмітні ознаки некласичної філософії історії
  • 5.1.2. Комплементарність і лейтмотивність цивілізаційного та формаційного підходів у системі некласичного філософсько-історичного мислення
  • 5.1.3. Цивілізація як поняття некласичної філософії історії: основні значення
    • 5.1.3.1. Мультиплікативне трактування як одна з версій
    • 5.1.3.2. Поняття "цивілізація": розширення семантичного поля
  • 5.1.4. Цивілізація як поняття некласичної філософії історії: основні кореляції
    • 5.1.4.1. Цивілізація і культура: нові грані співвідношення
    • 5.1.4.2. Цивілізація та історія: нелінійне у нелінійному
    • 5.1.4.3. Співвідношення "дикість — варварство — цивілізація": трактування Моргана—Енгельса
    • 5.1.4.4. Мультиплікативний поворот як домінуюча тенденція некласичних досліджень цивілізацій
    • 5.1.4.5. Всесвітня історія як нелінійна послідовність цивілізацій
    • 5.1.4.6. Традиційні цивілізації: некласичие прочитання
    • 5.1.4.7. Техногенні цивілізації: нелінійна версія
    • 5.1.4.8. Поліморфізм постіндустріальної трансформації цивілізацій
    • 5.1.4.9. Суперечлива природа техногенних цивілізацій
• 5.2. Постнекласична перспектива сучасної філософії історії
  • 5.2.1. Постнекласичний підхід: специфіка й стан розробки
  • 5.2.2. Що ж таке монадологічне розуміння історії?
    • 5.2.2.1. Монада: перші фактичні розробки та термінологічне оформлення
    • 5.2.2.2. Монада: основні значення
    • 5.2.2.3. Трактування монади Платоном, Арістотелем, раннім платонізмом
    • 5.2.2.4. Розуміння монади філософами європейського Відродження
    • 5.2.2.5. Монадологія Лейбніца
    • 5.2.2.6. Монадологічні ідеї Гете
    • 5.2.2.7. Монадо логічна незавершеність концепцій Даниленського, Шпенглера і Тойнбі
  • 5.2.3. Тоталлогія як інша основна версія постнекласичного розуміння історії
• Ключові поняття
• Завдання і запитання
• Примітки

Розділ 6. Система категорій філософії історії

• 6.1. Філософсько-історичні категорії: загальна характеристика
  • 6.1.1. Категорії філософії: історія вивчення
    • 6.1.1.1. Категорії як проблема античної філософії
    • 6.1.1.2. Уявлення про категорії у Середньовіччя та Новий час
    • 6.1.1.3. Філософські категорії: версія Канта
    • 6.1.1.4. Філософські категорії: версія Гегеля
    • 6.1.1.5. Сучасні спроби визначення філософських категорій
    • 6.1.1.6. Чисельність визначень — плутанина чи необхідність?
  • 6.1.2. Категорії філософії історії: історична та сучасна постановка питання
    • 6.1.2.1. Гегель про філософсько-історичні категорії
    • 6.1.2.2. Сцієнтистська інтерпретація категорій філософії історії
    • 6.1.2.3. Антисцієнтистське трактування філософсько-історичних категорій
    • 6.1.2.4. Підхід декларований і фактичний
    • 6.1.2.5. Сучасна стадія категоріальних розробок у філософії історії: комплементарність позицій
  • 6.1.3. Філософсько-історичні категорії як форми історичної всезагальності
    • 6.1.3.1. Дві форми загального
    • 6.1.3.2. Загальне як однакове й загальне як ціле: аналіз їх співвідношення в історії
    • 6.1.3.3. Категорія "історія" як засіб узагальнення та засіб рубрикації
    • 6.1.3.4. Філософсько-історичні категорії: робоча дефініція
  • 6.1.4. Інваріантність характеру й динамічність змісту філософсько-історичних категорій
    • 6.1.4.1. Надособистісно-соціальний зміст категорій
    • 6.1.4.2. Інші виміри поняття "категорії"
    • 6.1.4.3. Інваріантність філософсько-історичних категорій
    • 6.1.4.4. Категорії філософії історії як єдність індивідуального та суспільно-історичного
    • 6.1.4.5. Розвиток філософсько-історичних категорій: постановка питання
    • 6.1.4.6. Проблема розвитку категорій: урок Канта
• 6.2. Системогенез філософсько-історичних категорій
  • 6.2.1. Системогенез категорій філософії історії: відмітні риси
    • 6.2.1.1. Системогенез: термін і поняття
    • 6.2.1.2. Аналіз філософсько-історичних категорій і парадокс цілісності
    • 6.2.1.3. Системогенез категорій філософії історії як єдність філогенезу й онтогенезу
    • 6.2.1.4. Філософсько-історичні категорії як щаблі, засоби і форми духовного освоєння людиною її світу
    • 6.2.1.5. Філософські категорії та знаряддя діяльності: історія аналогії
    • 6.2.1.6. Недооцінка проблеми системогенезу категорій філософії історії у радянській філософії
    • 6.2.1.7. Багатоступеневий характер системогенезу філософсько-історичних категорій
    • 6.2.1.8. Освоєння світу людиною як циклічно-поступальний процес
    • 6.2.1.9. Категоріальні форми, що передували філософсько-історичним: категорії культури та світоглядні категорії
    • 6.2.1.10. Категоризація "в собі " й "для нас"
    • 6.2.1.11. Генетична взаємозумовленість різних форм категоризації історичної дійсності
    • 6.2.1.12. Структурне співвідношення філософсько-історичних категорій з категоріями культури й світоглядними категоріями
    • 6.2.1.13. Послідовність світоглядних категорій як шлях людського становлення
    • 6.2.1.14. Умови та стадії системогенезу категорій філософії історії
    • 6.2.1.15. Становлення системи філософсько-історичних категорій як ряд категоріальних переходів
    • 6.2.1.16. Нередукованість категоріального системогенезу до відображення каузальних зв'язків
    • 6.2.1.17. Обернення послідовності як механізм категоріального переходу
    • 6.2.1.18. Системогенез реальний і категоріальний: паралелі
    • 6.2.1.19. Початок категоріального системогенезу: не "першоклітинка", а докорінна трансформація попередньої системи знання
• 6.3. Категоріальний апарат філософії історії
  • 6.3.1. Системогенез і використання: дві основні форми розвитку філософсько-історичних категорій
    • 6.3.1.1. Співвідношення вірогідного та гіпотетичного знання в ході розвитку системи філософсько-історичних категорій
    • 6.3.1.2. Розвиток системи філософсько-історичних категорій як подолання суперечності
  • 6.3.2. "Система категорій" і "категоріальний апарат": дві іпостасі категоріального ладу філософії історії
    • 6.3.2.1. Категоріальний апарат філософії історії: онтологічний і понятійний виміри
    • 6.3.2.2. Філософсько-історичний категоріальний апарат: період термінологічного оформлення
    • 6.3.2.3. "Апарат" як пізнавальний засіб: початкова постановка питання П.В.Копніним
    • 6.3.2.4. Копнін про системну та "апаратну" іпостасі категорій діалектики
    • 6.3.2.5. Проблема категоріального апарату філософії та науки у підсумковій праці Копніна
    • 6.3.2.6. Сучасний стан постановки та розробки проблеми співвідношення системи категорій та категоріального апарату філософи історії
    • 6.3.2.7. Система категорій філософії історії та її категоріальний апарат: функціональний характер відмінності
    • 6.3.2.8. Термін "апарат" — довідникова характеристика
    • 6.3.2.9. Система категорій і категоріальний апарат: взаємозумовлююча рефлексія
    • 6.3.2.10. Світоглядно-методологічна роль категоріального апарату філософії історії: два способи реалізації
    • 6.3.2.11. У чому ж виявляється методологічна функція категоріального апарату філософії історії?
  • 6.3.3. Методологічна функція філософсько-історичної категорії: механізм реалізації
    • 6.3.3.1. Початкова і наскрізна характеристика означеного механізму: ідея
    • 6.3.3.2. Підхід і метод: схожість і відмінність
    • 6.3.3.3. Метод: єдність підходу та принципів
    • 6.3.3.4. Послідовність ланок механізму методологічного функціонування філософсько-історичної категорії
    • 6.3.3.5. Нелінійний характер методологічного функціонування категорії
    • 6.3.3.6. Механізм методологічного функціонування категорії "суспільно-економічна формація": основні ланки
    • 6.3.3.7. Механізм методологічного функціонування категорії "цивілізація": основні ланки
• Завдання і запитання
• Примітки

Розділ 7. Закономірності історії своєрідність і основні виміри дії

• 7.1. Закономірності історичного процесу: постановка проблеми
  • 7.1.1. Історичні закономірності: сучасний стан вивчення
• 7.2. Три ракурси розгляду закономірностей історії
• 7.3. Закономірності історії: традиційний підхід
  • 7.3.1. Колорит Просвітництва
  • 7.3.2. Інтервал застосовності традиційного підходу
  • 7.3.3. Різні форми становлення закономірностей історії та зміна уявлень про них
    • 7.3.3.1. Міфологія як форма вираження та осягнення закономірностей історії
    • 7.3.3.2. Доля як форма вираження історичної закономірності
    • 7.3.3.3. Початкове розуміння суспільних законів
  • 7.3.4. Закони історії як характеристики людської життєдіяльності і як об'єктивна історична необхідність
    • 7.3.4.1. Протиставлення закону як уособлення історичної необхідності пристрастям людей
    • 7.3.4.2. Погляд західноєвропейської філософії на проблему історичних законів
    • 7.3.4.3. Гегелівське трактування законів історії
    • 7.3.4.4. Історичні закони як проблема матеріалістичного розуміння історії
    • 7.3.4.5. Марксистське та веберівське трактування законів розвитку суспільства: порівняльний аналіз
    • 7.3.4.6. Механізм використання історичних законів: основні складові
    • 7.3.4.7. Використання історичних законів: реальне чи позірне?
    • 7.3.4.8. Ще один варіант номологічної кризи
• 7.4. Закономірності історії: нелінійний підхід
  • 7.4.1. Основні характеристики, грані та етапи синергетичного вивчення історичних законів
    • 7.4.1.1. Романтичні витоки нелінійного розуміння законів історії
    • 7.4.1.2. Закони соціальної машини та закони соціального організму: версія Мішле
    • 7.4.1.3. Нелінійне прочитання законів історії: версія засновників марксизму
  • 7.4.2. Особливості сучасного етапу нелінійного осмислення законів історії
    • 7.4.2.1. Синергетичний поворот
    • 7.4.2.2. Нелінійні закони історій типологічна специфікація
    • 7.4.2.3. Нелінійні закони історії: діахронічний і синхронічний виміри
• 7.5. Закономірності історії: антропологічний підхід
  • 7.5.1. Загальна характеристика
    • 7.5.1.1. Смисложиттєві закони історії
    • 7.5.1.2. Два основні виміри смисложиттєвих законів
  • 7.5.2. Людиноцентризм як закон історії
    • 7.5.2.1. Античні витоки людиноцентричного бачення історії
    • 7.5.2.2. Людиноцентризм як закон історії: версія Паскаля
  • 7.5.3. Самопізнання й самоздійснення індивідуальної людської істоти як закон історії
    • 7.5.3.1. Перші історичні спроби виокремлення наріжного смисложиттєвого закону буття людини
    • 7.5.3.2. Середньовічне трактування
    • 7.5.3.3. Версія Лейбніца та Шефтсбері
    • 7.5.3.4. Версія Сковороди
    • 7.5.3.5. Уроки Сковороди в світлі сучасності
    • 7.5.3.6. Своєрідність сучасних версій розгляду проблеми
• Ключові поняття
• Завдання та запитання
• Примітки

Додаток 1. Програма курсу

Додаток 2. Плани семінарських занять

Додаток З. Теми курсових робіт

Додаток 4. Короткий словник персоналій і термінів

А

• АВГУСТИН Аврелій (854—430)
• АНАКСАГОР із Клазомен (бл. 500—428 до н.е.)
• АНАКСІМАНДР з Мілета (за Аполодором, 610 — близько 540 до н.е.)
• АНАКСІМЕН з Мілета (бл. 588 — бл. 525)
• АНТІСФЕН із Афін (бл. 455 — бл. 360 до н.е.)
• АНТРОПОГЕНЕЗ
• АРІСТІПП із Кірени (бл. 435 — після 366 до н.е.)
• АРІСТОТЕЛЬ СТАГІРИТ (384—322)

Б

• БАЗИС І НАДБУДОВА
• БЕРДЯЄВ Микола Олександрович (1874—1943)
• БЕРКЛІ Джордж (1685—1753)
• БОЕЦІЙ (бл. 480 — 624)
• БРУНО Джордано Філіппо (1548—1600)

В

• ВАСИЛЬ ВЕЛИКИЙ (330—379)
• ВИКЛИК—ВІДПОВІДЬ
• ВІКО Джамбаттіста (1668—1744)
• ВІНДЕЛЬБАНД Вільгельм (1848—1915)
• ВІНКЕЛЬМАН Іоганн Іоахім (1717—1768)

Г

• ГАДАМЕР ГАНС ГЕОРГ (нар. 1900)
• ГЕГЕЛЬ Георг Вільгельм Фрідріх (1770—1831)
• ГЕРАКЛІТ з Ефеса (близько 554—480 до н.е.)
• ГЕРДЕР Іоганн Готфрід (1744—1803)
• ГЕТЕ Йоган Вольфганг (1749—1832)
• ГРЕЦЬКА ФІЛОСОФІЯ
• ГУМІЛЬОВ Лев Миколайович (1912—1992)
• ГУССЕРЛЬ ЕДМУНД (1859—1938)

Д

• ДАНИЛЕВСЬКИЙ Микола Якович (1822—1885)
• ДЕКАРТ Рене (1596—1650)
• ДІЛЬТЕЙ Вільгельм (1833—1911)
• ДОСТОЄВСЬКИЙ Федір Михайлович (1821—1881)

Е

• ЕПІКТЕТ (бл. 50—бл. 138)
• ЕПІКУР (342—270 до н. е.)

З

• ЗЕНОН з Кітіона (бл. 333—262 до н.е.)

І

• ІДЕАЛІСТИЧНЕ РОЗУМІННЯ ІСТОРІЇ
• ІНСТИТУТИ СОЦІАЛЬНІ
• ІСТОРІЯ

К

• КАМЮ Альбер (1913—1960)
• КАРНЕАД (бл. 214—129 до н.е.)
• КАТЕГОРІЇ ІСТОРИЧНОЇ НАУКИ
• КАТЕГОРІЇ СОЦІАЛЬНОЇ ФІЛОСОФІЇ
• КІНЕЦЬ ІСТОРІЇ
• КОЛЛІНГВУД Робін Джордж (1889—1943)
• КОНДОРСЕ Марі Жан Антуан Ніколя (1743—1794)
• КОНФУЦІЙ (Кун Цю, Кун Чжунні)
• КУЗАНСЬКИЙ Микола
• КУЛЬТУРА
• КУЛЬТУРНО-ІСТОРИЧНИЙ ТИП

Л

• ЛЕЙБНІЦ Готфрід Вільгельм (1646—1716)
• ЛЕОНТЬЄВ Костянтин Миколайович (1831—1891)
• ЛОКК Джон (1632—1704)

М

• МАБЛІ Габріель Бонно де (1709—1785)
• МАЛЬБРАНШ Ніколя (1638—1715)
• МАРК АВРЕЛІЙ АНТОНІН (121—180)
• МАРКС Карл (1818—1883)
• МАТЕРІАЛІСТИЧНЕ РОЗУМІННЯ ІСТОРІЇ
• МЕНТАЛЬНІСТЬ
• МОНАДА ІСТОРИЧНА
• МОРЕЛЛІ
• МОРФОЛОГІЯ ІСТОРІЇ

О

• ОРТЕГА-і-ГАССЕТ Хосе (1883-1955)

П

• ПАРМЕНІД із Елеї (за Аполодором, акме — 504—501 до н.е.)
• ПІФАГОР з о. Самос (ІІ пол. VI ст. — поч. V ст. до н.е.)
• ПЛАТОН (427—347 до н.е.)
• ПЛОТІН (бл. 204—270)
• ПСЕВДО-ДІОНІСІЙ АРЕОПАГІТ

Р

• РІККЕРТ Генріх (1863—1936)

С

• САРТР Жан Поль (1905—-1980)
• СЕНЕКА Луцій Линей (бл. 5 до н.е. — 65 н.е.)
• СЕРЕДНІЙ КЛАС
• СОКРАТ (бл. 470—399 н.е.)
• СОЦІАЛЬНІ ВЕРСТВИ
• СПІНОЗА Бенедикт (Барух) (1632—1677)
• СТАНИ СУСПІЛЬНІ
• СТАТУС СОЦІАЛЬНИЙ
• СУСПІЛЬНЕ ЖИТТЯ
• СУСПІЛЬСТВО
• СУСПІЛЬСТВО ВІДКРИТЕ І СУСПІЛЬСТВО ЗАКРИТЕ
• СУСПІЛЬСТВОЗНАВСТВО

Т

• ТЕЙЯР де ШАР ДЕН П'єр (1881—1955)
• ТЕОФРАСТ (близько 370—288 до н.е.)
• ТЕРТУЛЛІАН Квінт Септимій Флоренс (близько 160 — після 220)
• ТОЙНБІ Арнольд Джозеф (1889—1975)
• ТОКВІЛЬ Алексіс (1805—1859)
• ТОЛСТОЙ Лев Миколайович (1828—1910)
• ТРУБЕЦЬКОЙ Євген Миколайович, князь (1863—1920)
• ТРУБЕЦЬКОЙ Сергій Миколайович князь (1862—1905)

У

• УКЛАД СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ

Ф

• ФАЛЕС із Мілета
• ФЕЙЕРАБЕНД Пол Карл (нар. 1924)
• ФІЛОСОФІЯ ІСТОРІЇ
• ФЛОРЕНСЬКИЙ Павло Олександрович (1882—1937)
• ФОРМАЦІЯ СУСПІЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА

Х

• ХАЙДЕГГЕР Мартін (1889—1976)
• ХРІСІПП із Сол у Кілікії (281/277 — 208/205 до н.е.)

Ц

• ЦИВІЛІЗАЦІЯ
• ЦІЛЕРАЦІОНАЛЬНА ДІЯ ІНДИВІДА
• ЦІЦЕРОН Марк Туллій (106—43 до н.е.)

Ч

• ЧАС ВІСЬОВИЙ

Ш

• ШЛЕГЕЛЬ Фрідріх (1772—1829)
• ШОПЕНГАУЕР АРТУР (1788—1860)
• ШПЕНГЛЕР Освальд (1880—1936)

Ю

• ЮМ Давид (1711—1776)

Я

• ЯСПЕРС Карл (1883—1969)

Додаток 5. Бібліографія з філософії історії підручники, посібники та довідкова література

ЗАГАЛЬНА ЛІТЕРАТУРА

• 1-250
• 251-500
• 501-750
• 751-1000
• 1001-1196