класична філософія історії; прогресистська філософія історії.; просвітницька філософія історії; історичний прогрес; класична німецька філософія історії; регресистська філософія історії; історичний регрес; циклічна філософія історії; історичний коловорот; некласична філософія історії; матеріалістичне розуміння історії; суспільно-історична теорія; суспільно-економічна формація; вчення про формацію; співвідношення абстрактного і конкретного в історії; суспільство; конкретно-історичний підхід.
Завдання і запитання
1. Що таке класична філософія історії?
2. Назвіть основні напрямки розвитку класичної філософії історії та схарактеризуйте їх.
3. Які основні ідеї визначають філософсько-історичну концепцію Аврелія Августина?
4. У чому полягає принципова новизна філософсько-історичних поглядів Монтеск'є щодо його попередників?
5. Розкрийте суть філософсько-історичної системи Вольтера.
6. Які основні риси характеризують історичний прогресизм Тюрго?
7. Що, за Кондорсе, визначає історичну картину прогресу людського розуму?
8. Чи є філософсько-історична система Гердера послідовно просвітницькою? Обгрунтуйте свою відповідь.
9. Що таке всезагальна історія у всесвітньо-громадянському плані в тлумаченні Канта?
10. Що є основним критерієм поділу всесвітньої історії за Фіхте? Дайте аналіз його періодизації історичного процесу.
11. Які основні ідеї характеризують Шеллінгове розуміння історії?
12. Дайте власну оцінку основних положень філософсько-історичної системи Гегеля.
18. Що таке регресистське трактування історії і коли воно набуває особливого значення?
14. Чому філософсько-історичні погляди Монтеня є регресистськими? Аргументуйте свою відповідь аналізом його "Спроб".
15. Які філософсько-історичні ідеї Руссо визначають регресистський характер його бачення історії?
16. Що таке циклічний напрям філософії історії?
17. Які причини зумовлюють особливе значення коловоротних теорій історії у стародавньому суспільстві?
18. Чому циклічні концепції історії знову виступають на перший план саме у переломні періоди всесвітньої історії?
19. Дайте аналіз концепції історичного коловороту Полібія.
20. Охарактеризуйте основні ідеї коловоротної історичної теорії Сим а Цяня.
21. Дайте порівняльний аналіз циклічної філософії історії Віко з концепцією Полібія.
22. Розкрийте основні відмінності некласичної філософії історії від класичної.
28. Чому вчення про суспільно-економічні формації можна розглядати як завершення класичної і перший начерк некласичної філософії історії?
24. Розкрийте основні значення поняття "суспільно-історична теорія".
25. З'ясуйте основні характеристики формаційного підходу до вивчення історії.
26. Простежте основні етапи розробки поняття "суспільно-економічна формація".
27. Розкрийте зміст поняття "суспільно-економічна формація". Доведіть його полісемантичність.
28. Як поєднується у засновників марксизму діахронічний та синхронічний аспекти розробки поняття формації?
29. Чи є справді конкретно-історичним підхід Маркса до розвитку суспільства? З'ясуйте можливості та межі формаційного аналізу історії.
Примітки
1 Те, що на пізній стадії попередньої, наприклад, давньогрецької, давньоримської чи давньокитайської культури ці напрями вже набували значення нелінійних, око сучасного дослідника не фіксує внаслідок великої дистанції в часі.
2 Августин Блаженный. 0 Граде Божием: В 22 кн. — М.: Изд-во Спасо-Преображенского Валаамского монастыря, 1994. — Т. 4. — С. 408—404.
3 Там само. — Т, 2. — С. 178—174.
4 Монтескье ШЛ. О духе законов // Монтескье Ш.Л. Избранные произведения. — М.: Политиздат, 1955. — С. 159.
5 Там само. — С. 163.
6 Там само. — С. 659.
7 Там само. — С. 412.
8 Вольтер. Философия и методология истории // Историки и история: Жизнь, судьба, творчество: В 2 Т. — М.: Остожье, 1998. — Т. 2. — С. 56—58.
9 Там само. — С. 72—78.
10 Там само. — С. 66.
11 Тюрго А. Р. Последовательные успехи человеческого разума: Речь, произнесенная в Сорбонне 11 декабря 1760 г. // Тюрго Д.Р. Избранные философские произведения. — М.: Соцэкгиз, 1937. — С. 51.
12 Там само.
13 Там само. — С. 51—52.
14 Там само. — С. 53.
15 Тюрго А. Р. Рассуждение о всеобщей истории // Тюрго А.Р. Избранные философские произведения. — С. 87.
16 Там само. — С. 78.
17 Кондорсэ Ж. А. Эскиз исторической картины прогресса человеческого разума. — М.: Соцэкгиз, 1936. — С. 4.
18 Там само. — С. 5—6.
19 Там само. — С. 221.
20 Там само. — С. 5.
21 Гердер И. Г. Еще один опыт философии истории для воспитания человечества // Гердер И. Г. Избр. произведения. — М.; Л.: ГИХЛ, 1959. — С. 274.
22 Там само.
23 Там само.
24 Там само. — С. 276.
25 Там само. — С. 278.
26 Гердер И. Г. Идеи к философии истории человечества. — М.: Наука, 1977. — С. 428—429.
27 Там само. — С. 229.
28 Гердер И. Г. Письма для поощрения гуманности. // Гердер И.Г. Избр. произведения — С. 286—288.
29 Кант Иммануил. Идея всеобщей истории во всемирно-гражданском Плане // Кант Иммануил. Сочинения: В 6 т. — М.: Мысль, 1966. —Т. 6. — С. 7.
30 Там само. — С. 9.
31 Там само. — С. 11.
32 Там само. — С. 13.
33 Там само. — С. 18.
34 Фихте И. Г. Основные черты современной эпохи // Фихте И.Г. Сочинения: В 2 т. — СПб.: МИФРИЛ, 1993. — С. 866.
35 Там само. — С. 370.
36 Шеллинг Ф.В.И. Система трансцендентального идеализма. — Л.: ОГИЗ, СОЦЭКГИЗ, 1936. — С. 838.
37 Там само. — С. 358.
38 Там само. — С. 842—343.
39 Гегель Г. В. Ф. Народная религия и христианство // Гегель Г.В.Ф. Работы разных лет: В 2 т. — М.: Мысль, 1970. — Т. 1. — С 78.
40 Гегель Г. В. Ф. Иенская реальная философия // Там само. — С. 287— 321; 822—853; 295—306; 307—308.
41 Там само. — С. 307.
42 Гегель Г. В. Ф. Система наук. Ч. 1 • Феноменология духа. — М.: СОЦЭКГИЗ, 1959. — С. 108—106; 196—202; 289—321.
43 Там само. — С. 210—224.
44 Там само. — С. 223.
45 Там само. — С. 13.
46 Гегель Г.В.Ф. Энциклопедия философских наук. Ч. 3. Философия духа // Гегель Г.В.Ф. Сочинения: В 14 т. — М.: Политиздат, 1956. — Т. 3. — С. 334.
47 Гегель Г. В. Ф. Лекции по философии истории. — СПб.: Наука, 1993. — С. 72.
48 Там само. — С. 147.
49 Там само. — С. 112.
50 Бердяев Николаи. Смысл истории. — М.: Мысль, 1990. — С. 146.
51 Там само. — С. 147.
52 Гесиод. Работы и дни // Эллинские поэты. — М.: Худож. лит., 1963. — С. 145—147.
53 Монтень Мишель. Опыты: В 3 кн.— М.; Л.: Изд-во АН СССР, 1954.
— Кн. 1. — С. 143.
54 Там само. — С. 265—266.
55 Монтень Мишель. Опыты: В 3 кн.— 2-е изд. — М.; Л.: Изд-во АН СССР, 1960. — Кн. 2. — С. 181—188.
56 Монтень Мишель. Опыты: В 3 кн. — 2-е изд. — М.: Наука, 1979. — Кн. 8. — С. 809—310.
57 Там само. — С. 311.
58 Руссо Жан-Жак. Рассуждения, получившие премию Дижонской Академии в 1750 году по вопросу, предложенному этой же Академией: "Способствовало ли возрождение наук и искусств очищению нравов?" //Руссо Жан-Жак. Трактаты. — М.: Наука, 1969. — С. 18.
59 Там само. — С. 19.
60 Руссо Жан-Жак. Рассуждения о происхождении и основаниях неравенства между людьми // Руссо Жан-Жак. Трактаты. — М.: Наука, 1969. — С. 97—98.
61 Полибий. Всеобщая история: В 40 кн. — СПб.: Наука. Ювента, 1995. — Т. 2 — С. 8.
62 Там само.
63 Там само.
64 Там само.
65 Там само. — С. 8—9.
66 Порівняльну характеристику філософсько-історичних систем Полібія та Сима Ценя містить спеціально присвячена цій темі наукова розвідка відомого російського сходнознавця М.Й. Конрада.—Днв.: Конрад НЛ. Полибий и Сыма Цянь // Конрад Н.И. Запад и Восток. Статьи.—М.: Наука, Глав, ред. вост. лит., 1972. — С.47—76.
67 Макиавелли Николло. Рассуждения о первой декаде Тита Ливия // Макиавелли Николло. Государь. Рассуждения о первой декаде Тита Ливия. О военном искусстве. — М.: Мысль, 1996. — С. 119.
68 Там само. — С. 119—120.
69 Кампанелла Томазо. Місто Сонця //Мор Томас. Утопія. Кампанелла Томазо. Місто Сонця. — К.: Дніпро, 1988. — С. 182.
70 Там само. — С. 138.
71 Из сонетов Кампанеллы // Кампанелла. Город Солнца. — М.: Изд-во АН СССР, 1954. — С. 44.
72 Стасюлевич М. Опыт исторического обзора главных систем философии истории. — СПб.: Типография Ф.С.Сущинского, 1866. — С. 53.
73 Копнин П.В. Философские идеи Ленина и логика. — М.: Наука, 1969.- С. 13.
74 Там само.
75 Фейербах Людвиг. Предварительные тезисы к реформе философии // Фейербах Людвиг. Избранные философские произведения: В 2 т.— М.: Политиздат, 1955. — Т. 1. — С. 127.
76 Багатурил Г. А. О некоторых особенностях развития марксизма как теоретической системы // Вопр. философии. — 1983. — № 1. — С. 58.
77 Там само. — С. 54.
78 Маркс К. Економічний рукопис 1861—1863 рр. // Маркс К., Енгельс Ф. Твори, — Т. 47. — С. 424.
79 Маркс К. Капітал. Критика політичної економії // Там само. — Т. 1. -С. 354.
80 Маркс К. Начерки відповіді на лист В.I .Засулич // Там само. — Т. 19. — С. 386—405.
81 Маркс К. Економічно-філософські рукописи 1844 р. // Маркс К., Енгельс Ф. З ранніх творів. — К.: Політвидав України, 1973. — С. 554.
82 Там само. — С. 553.
83 Маркс К. Наймана праця і капітал // Там само. — Т. 6. — С. 426.
84 Маркс К. До критики політичної економії. Вступ // Там само. — Т. 13. — С. 7.
85 Маркс К. Економічні рукописи 1857—1859 рр. Ч. 1 // Маркс К., Енгельс Ф. Твори. — Т. 46. — Ч. 1. — С. 34.
86 Там само. — С. 39.
87 Там само. — С. 413—414.
88 Там само. — С. 38. 89 Там само. — С. 43.
90 Маркс К., Енгельс Ф. Німецька ідеологія // Там само. — Т. З, — С. 34—85.
91 Енгельс Ф. Походження сім'ї, приватної власності і держави // Там само. — Т. 21. — С. 25—26.
92 Маркс К. Капітал. Т. 1 // Там само. — Т. 23. — С. 675.
93 Маркс К. Лист до редакції "Отечественных записок" // Там само. — Т. 19. — С. 118—119.
Примітки
Розділ 4. Становлення некласичної філософії історії: цивілізаційний підхід
4.1. Цивілізаційний підхід: класична парадигма формування та розвитку
4.1.1. Поняття "цивілізація": генеза і динаміка змісту
4.1.1.1. Історичні корені терміна "цивілізація"
4.1.1.2. Люсьєн Февр: піонер-дослідник першовжитку терміна "цивілізація"
4.1.1.3. Еміль Бенвеніст про історію терміна "цивілізація"
4.1.1.4. Проблема пріоритетності слововжитку терміна "цивілізація"
4.1.2. Витоки вивчення реалій цивілізаційного розвитку