4.1. Цивілізаційний підхід: класична парадигма формування та розвитку
4.1.1. Поняття "цивілізація": генеза і динаміка змісту
Розпочинаючи розгляд цієї теми, варто відразу ж взяти до уваги дві обставини. З одного боку, цивілізаційний підхід аж ніяк не пов'язаний однозначно і жорстко з виникненням саме (і тільки) некласичної філософії історії. Поняття цивілізації народилося і тривалий час формувалося, розвивалось, утверджувалось і поширювалось ще у рамках класичного філософсько-історичного мислення, постаючи саме як типове поняття класичної філософії історії. З іншого ж боку, і некласична філософія історії теж не пов'язана жорстко і однозначно саме (й тільки) з цивілізаційним підходом. Вона охоплює всю палітру (не лише існуючих, а й взагалі можливих) пізнавальних підходів до осягнення історичного процесу. Одним із багатьох є і цивілізаційний.
4.1.1.1. Історичні корені терміна "цивілізація"
За етимологією термін "цивілізація" сягає корінням в латину, до таких понять, як "civilis" (громадянський), "civis" (громадянин), "civitas" (громадянське суспільство). На противагу зазначеним поняттям, що увійшли в кругообіг культури стародавнього Риму ще в II ст. до н.е., термін "цивілізація" — продукт культури зовсім іншої.
4.1.1.2. Люсьєн Февр: піонер-дослідник першовжитку терміна "цивілізація"
Одним із перших дослідив історію першовжитку слова "цивілізація" в історичних письмових джерелах західноєвропейської культури Люсьєн Февр1. Він присвятив цьому спеціальну, досить цікаву і докладну розвідку. Будучи одним із засновників школи "Анналів", Люсьєн Февр у результаті досить тривалих і цілеспрямованих пошуків, витративши чимало часу на читання книг, по можливості підібраних відповідно до теми, не знайшов слова "цивілізація" у французьких текстах, надрукованих раніше 1766 р.2
Виявив він це слово Вперше надрукованим у третьому томі праці Буланже "Старожитність, розкрита через свої звичаї". Але за побіжними показниками авторство тогочасного неологізму ФеВр присудив не тільки, а, можливо, і не стільки, Буланже, скільки Гольбаху, який принаймні доповнив, якщо не переробив, рукопис книги Буланже3 . Свою гіпотезу щодо Гольбаха Февр обґрунтовує тим, що доопрацьований Гольбахом текст Буланже — випадок не лише першого, а й поодинокого, навіть єдиного, вжитку терміна "цивілізація", тоді як у "Системі суспільства" Гольбаха, цього, за словами Февра, великого "творця неологізмів перед лицем вічності", згаданий термін теж вживається, але вже з паралельним і постійним використанням і ряду його похідних. Втім виявлений єдиний випадок вживання слова "цивілізація" у тексті 1766 р. Люсьєн Февр не наважився назвати першим і висловив побажання, "щоб інші шукачі, яким поталанить більше, відібрали лаври (втім, досить скромні) у Буланже чи де Гольбаха"4 .
4.1.1.3. Еміль Бенвеніст про історію терміна "цивілізація"
І чекати довелося не так уже й довго. Розвідка Л. Февра датується 1930 p., а вже у 1954 р. французький мовознавець і один із класиків світової лінгвістики XX ст. Еміль Бенвеніст, відзначивши, крім доробку Л. Февра, ще й уточнення Фердінанда Брюно, Іоахіма Мораса, опублікував підсумки власного дослідження історії щодо слововжитку терміна "цивілізація" у письмовій Спадщині західноєвропейської культури5. На думку Бенвеніста, вельми ймовірно, що найранніші приклади застосування цього слова дають твори маркіза де Мірабо, передусім: його "Друг людей, або ж Трактат про народонаселення" (1767 p.), а також "Теорії податку" (1760 р.) та чернетка започаткованого і не завершеного твору "Друг жінок, або Трактат про цивілізацію". Після 1765 р. і найчастіше, як гадає Бенвеніст, вже під впливом Мірабо, цим терміном починають користуватися згаданий Буланже, Бодо, Дюпон де Немур, Ленте та ін.в Таку саму історію і майже паралельну тій, що й у Франції, пережив, як показав ще Л. Февр, термін "цивілізація" в Англії: спочатку — "to civilize" і "civilized" як вихідні слова, потім — "цивілізація" як термін юридичної процедури (з початку XVIII ст.). Вже значно пізніше термін "цивілізація" набуває в Англії соціально-історичного змісту7.
4.1.1.4. Проблема пріоритетності слововжитку терміна "цивілізація"
Питання про пріоритетність англійського чи французького вживання цього терміна Л. Февр залишив відкритим, і Морас віддав перевагу французькому. Після ретельного порівняльного аналізу англомовних письмових джерел до позиції Мораса приєднується й Бенвеніст, вважаючи, що навряд чи хтось з англомовних авторів вживав термін "цивілізація" до шотландця Адама Фергюсона, автора "Нарису історії' громадянського суспільства", де це слово використовується неодноразово. Однак і Бенвеніст прагне уникнути категоричності й висловлюється на користь нових досліджень, які можна було б продовжити в Англії, бо лише вони й спроможні з'ясувати питання, полишене ним нерозв'язаним: чи було слово "цивілізація" винайдене двічі, незалежно і майже одночасно у Франції і в Англії", чи французька мова першою ввела його у словник сучасної Європи?
Генеалогія терміна "цивілізація" і сьогодні, судячи з сучасної фахової літератури, відповідає висновкам Бенвеніста8. Якщо ж ідеться про реалії, які покликаний відображати означений термін, то тут стан речей набагато складніший, ніж у сфері термінологічних простежень і уточнень.
4.1.1.1. Історичні корені терміна "цивілізація"
4.1.1.2. Люсьєн Февр: піонер-дослідник першовжитку терміна "цивілізація"
4.1.1.3. Еміль Бенвеніст про історію терміна "цивілізація"
4.1.1.4. Проблема пріоритетності слововжитку терміна "цивілізація"
4.1.2. Витоки вивчення реалій цивілізаційного розвитку
4.1.2.1. Спосіб вивчення цивілізаційних утворень
4.1.2.2. Фактичний початок самоідентифікації цивілізацій
4.1.2.3. "Процесуальне" тлумачення цивілізації
4.1.2.4. Переосмислення основного значення терміна "цивілізація"