Філософія історії - Бойченко І.В. - Примітки

некласична філософія історії; плюралізм філософсько-історичних підходів; полісемантичність філософсько-історичних понять; мультиплікативний поворот; всесвітня історія як нелінійна послідовність цивілізацій; традиційні цивілізації; техногенні цивілізації; постіндустріальні цивілізації; інформаційні цивілізації; постнекласична філософія історії; монадологічне розуміння історії; тоталлогічне розуміння історії.

Завдання і запитання

1. Чи відрізняються етапи формування некласичної філософії та зрілості некласичної філософії? Якщо ні — чому? Якщо — так, то чим? Поясніть свою позицію.

2. Які наріжні відмітні ознаки зрілої некласичної філософії історії можна назвати? Охарактеризуйте їх.

3. Які підходи у системі некласичного філософсько-історичного мислення постають у значенні комплементарних і лейтмотивних?

4. Чи відрізняється тлумачення цивілізації на стадії становлення і на стадії розвитку некласичної філософії історії?

5. У чому виявляється розширення семантичного поняття "цивілізація"?

6. Розкрийте нові грані співвідношення цивілізації та культури на етапі розвитку некласичної філософії історії.

7. Куди слід віднести трактування цивілізації Морганом—Енгельсом — до класичного чи некласичного етапу філософії історії?

8. Що таке мультиплікативний поворот як домінуюча тенденція некласичних цивілізаційних досліджень?

9. Охарактеризуйте з позицій некласичного філософсько-історичного мислення основні риси традиційних цивілізацій та їхні місце і роль у всесвітньо-історичному процесі.

10. Що властиве нелінійному трактуванню техногенних цивілізацій?

11. Як співвідносяться постіндустріальні та інформаційні цивілізації?

12. Розкрийте специфіку постнекласичного філософсько-історичного підходу до вивчення розвитку людства.

13. У чому полягає якісна відмінність монадологічного розуміння історії від попередніх форм її розуміння?

14. Розкрийте зміст та основні значення поняття "монада історії".

15. Охарактеризуйте основні етапи розвитку монадологічного філософування.

16. У чому виявляється монадологічна незавершеність концепцій Данилевського, Шпенглера і Тойнбі?

17. Чим характеризується тоталлогічний підхід у дослідженні історії?

Примітки

1 Цедік О.І. Цивілізація //Українська Радянська Енциклопедія: У 12 т. — К.: Головна редакція УРЕ, 1985. — Т. 12. — С. 214.

2 Див.: Філософський словник: За ред. В.І. Шинка рука. — 2-ге вид. — К.: Головна редакція УРЕ, 1986. — С. 753.

3 Там само.

4 Советский энциклопедический словарь. — 4-е изд. — М.: Сов. энциклопедия, 1989.— С. 1478.

5 Философский энциклопедический словарь. — 2-е изд. — М.: Сов. энциклопедия, 1989 — С. 733.

6 Див.: Гизо Ф. История цивилизации в Европе (фрагменты) //Европейский альманах. История. Традиции. Культура. — М.: Наука, 1990. — С. 64—68.

7 Бокль Г. Т. История цивилизации в Англии. — СПб.: Б. и., 1863. — 469 с.

8 Морган Льюис Г. Древнее общество или исследование линий человеческого прогресса от дикости через варварство к цивилизации. — Л.: Изд-во Ин-та народов Севера ЦИК СССР, 1934. — С. 3.

9 Енгельс Ф. Походження сім'ї, приватної власності і держави //Маркс К., Енгельс Ф. Твори. — Т. 21. — С. 27—29.

10 Там само. — С. 29—31.

11 Там само. — С. 31—32.

12 Див.: Массон В. М. Первые цивилизации. — Л.: Наука, 1989. — С. 8.

13 Докладніше про це див.: Там само. — С. 8—12. м Там само. — С. 124.

18 Див.: Дилигенский Г. Г. "Конец истории" или смена цивилизаций? // Вопр. философии. — 1991. — № 3. — С. 81—35.

16 Там само. — С. 33.

17 Див.: Греисон Дж. К. мл., О'Дел К. Американский менеджмент на пороге XXI века. — М.: Экономика, 1991. — С. 97—118; 266—319.

18 Степин В. Философия ненасилия и будущее цивилизации //Коммунист. — 1991__№ 2. — С. 54.

19 Там само. — С. 55.

20 Там само.

21 Там само. — С. 58.

22 Тойнби А. Дж. Постижение истории. — М.: Прогресс, 1991. — С. 560.

23 Там само. — С. 560—561.

24 Там само. — С. 82.

25 Рыжко В. А. Проектно-интерпретативнал функция постнеклассической науки // Постнекласичні дослідження. — К.: ЦГО НАН України, 1995. — С. 212—229; Лукьянец В. С. Постмодернистское мышление — мышление XXI века? // Там само. — С. 239—257; Добронравова Я. С Нелинейное мышление в постнеклассической науке // Там само. — С. 184—198.

26 Гомілко О. Є. Суб'єктивність об'єкта в сучасній духовній ситуації // Тіш само. — С. 275—276; Бондарчук І. А. Діалектика чи постдіалектичне мислення //Там само. — С. 277—279.

27 Батина И. Л. Космизм, экологическая проблема, новая наука //Там само. — С. 264—275; Нестерова М. О. Синергетичний та холономний підходи в переосмисленні зв'язку "людина—космос" //Там само. — С. 280—282.

28 Боиченко I. В. Нелінійна соціальна філософія: цивілізація як монада історії //Філософські студії Київського університету. — Вип. 1. — К., 1995. — С. 61—90; Філософія: Навч. посібник /І.Ф. Надольний, В.П. Андрущен-ко,І.В. Бойченко, В.П. Розумний та ін.; за ред І.Ф. Надольного. — К.: Вікар, 1997. — С. 383—404.

29 Кизима В. В. Человекомирная тотальность. Постнеклассический манифест //Totallogy. Постнекласичні дослідження. — К.: ЦГО НАН України, 1995. — С. 311—340; Кизима В. В. Тота л логические аллюзии //Там само. — С. 20—105.

30 Див.: Мандукья-упанишада //Упанишады: В 3 кн. — М.: Наука; Ладомир, 1992. — Кн. 2. — С. 201—202.

31 Див.: Исаева Н. В. Шанкара и индийская философия. — М.: Наука, 1991. — С. 199; Вивекананда Свами. Четыре йоги //Вивекананда Свами. Практическая, веданта. — М.: Ладомир, 1993. — С. 173—288; Костючен-ко В. С. Вивекананда. — М.: Мысль, 1977. — С. 96—117; ШриАуробиндо Гхош. Синтез йоги. — СПб.: Алетейя, 1992. — С. 671; Интегральная йога Шри Ауробиндо. — М.: Никое, 1992. — С. 398.

32 Див.: Раббот Б. Монада //Философская энциклопедия. — М.: Сов. энциклопедия, 1964. — Т. 3. — С. 487—488.

33 Див.: Лосскии Н. О. Учение о перевоплощении //Лосский Н.О. Учение о перевоплощении. Интуитивизм. — М.: Изд. группа "Прогресс", 1992. — С. 106; 109—128.

34 Холл Мэнли П. Энциклопедическое изложение массонской, герметической, каббалистической и розенкрейцеровской символической философии. — Новосибирск: Наука, 1992. — С. 240.

35 Див.: Лосев А. Ф. Платон //Философская энциклопедия. — М.: Сов. энциклопедия, 1967. — Т. 4. — С. 264.

36 Кузанский Николай. Об ученом незнании //Кузанский Николай. Сочинения: В 2 т. — М.: Мысль, 1979. — Т. 1. — С. 51.

37 Там само. — С. 54, 56, 67, 72, 73 та ін.

38 Там само. — С. 110.

39 Там само. — С. 150—151.

40 Бруно Джордано. О причине, начале и едином //Бруно Д. Диалоги. — М.: Госполитиздат, 1949. — С. 291.

41 Там само. — С. 242.

42 Лейбниц Г£. Монадология //Лейбниц Г.В. Сочинения: В 4 т. — М.: Мысль, 1982. — Т. 1.—С. 413—414.

43 Там само. — С. 422, 413.

44 Див.: Там само. — С. 413.

46 Там само.

46 Там само. — С. 416.

47 Там само. — С. 424.

48 Гете И. В. Метаморфоз растений. Второй опыт. Введение //Гете И. В. Избранные сочинения по естествознанию. — М.; Л.: Изд-во АН СССР, 1957. — С. 102.

49 Гете И. В. Философский этюд //Гете И.В. Избранные философские произведения. — М.: Наука, 1984. — С. 46.

50 Там само. — С. 47.

51 Гете ИЗ. Максимы и размышления //Там само. — С. 337.

52 Там само. — С. 356.

53 Там само. — С. 357.

54 Там само. — С. 356.

55 Гете И. В. Счастливое событие //Там само. — С. 56.

56 Гете И. В. Максимы и размышления — С. 362.

57 Там само. — С. 345.

58 Там само.

59 Гете ИЗ. Пояснение намерения // Там само. — С. 70.

60 Тойнбі розглядав цивілізації як вияви життя, що самі при цьому не е живими істотами. — Див.: Тойнби А. Постижение истории. — М.: Прогресе, 1991. — С. 89.

61 Шпенглер О. Закат Европы. — С. 82.

62 Дискуссия //Теория и жизненный мир человека. — М.: ИФРАН, 1995.

— С. 195.

63 Кизима В. В. Оновлення — тотальність — постнекласики (замість передмови) //. Постнекласичні дослідження. — К.: ЦГО НАН України, 1995. — С. 12.

64 Шпенглер О. Закат Европы. — С. 262.

65 Див.: Тойнби А.Дж. Постижение истории. — С. 106—142.

66 Блок Марк. Апология истории или ремесло истории. — М.: Наука, 1973. — С. 82.

67 Там само. — С. 82—83.

68 Там само. — С. 85.

69 Там само.

70 Там само.

71 Там само.

72 Данилевский Н. Я. Россия и Европа. — С. 87, 109.

73 Лейбниц Г. В. Монадология //Лейбниц Г.В. Сочинения: В 4 т. — М.: Мысль, 1982.—С. 422—423.

74 Там само.

75 Ортега и-Гассет Хосе. Человек и люди //Ортега-и-Гассет Хосе. Дегуманизация искусства и другие работы. Сборник. — М.: Радуга, 1991. — С. 271—806.

76 Там само.

77 Ортега-і-Гассет Хосе. Тема нашої доби //Ортега-і-Гассет Хосе. Вибрані твори.: Основи, 1994. - С. 365-366.

78 Ортега-і-Гассет Хосе.. Человек и люди - С. 288.

79 Кизима В.В. тоталлогические аллюзии //Totallogy. Постнекласичні дослідження. С 45-46.

Розділ 6. Система категорій філософії історії
6.1. Філософсько-історичні категорії: загальна характеристика
6.1.1. Категорії філософії: історія вивчення
6.1.1.1. Категорії як проблема античної філософії
6.1.1.2. Уявлення про категорії у Середньовіччя та Новий час
6.1.1.3. Філософські категорії: версія Канта
6.1.1.4. Філософські категорії: версія Гегеля
6.1.1.5. Сучасні спроби визначення філософських категорій
6.1.1.6. Чисельність визначень — плутанина чи необхідність?
6.1.2. Категорії філософії історії: історична та сучасна постановка питання
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru