Отримання урожаю - головний результат сільськогосподарського виробництва, і кількість його визначається дією факторів навколишнього середовища та продуктивними можливостями культури. Чим повніше фактори середовища задовольняють біологічні вимоги культур, тим краще проявляються генетичні можливості продуктивності рослин.
Спільна дія таких факторів, як умови зволоження, поживний режим, особливості агрофізичних характеристик, дія біологічних факторів у ґрунті після кожного з попередників з впливом метеорологічних умов вегетації у кінцевому підсумку й зумовлює рівень продуктивності вирощуваних сільськогосподарських культур у ґрунтово-кліматичній зоні.
Землеробство в Степу спеціалізоване на вирощуванні зерна. Основними польовими культурами є озима пшениця, кукурудза, ячмінь, з технічних - соняшник. Тому зона Степу є одним з найважливіших районів виробництва продовольчого і фуражного зерна та насіння соняшнику.
У Степу добре розвинуте молочно-м'ясне скотарство, а в південних його районах - вівчарство. Більшість господарств багатогалузеві - зерно-олійно-скотарські. Навколо великих міст і промислових центрів господарства спеціалізуються на виробництві молока та овочів.
Враховуючи біологічні особливості провідних культур, їхня частка в сівозміні за умов забезпечення кращих попередників має становити: для озимої пшениці - у північних районах Степу до 40-50%, у центральних та південних - 30%. Можливе розширення посівів озимої пшениці за умов збільшення у складі попередників частки чистих та зайнятих парів.
Склад попередників для кукурудзи за впливом на її продуктивність не має такого важливого значення, як для пшениці. Тому в усіх районах Степу частка кукурудзи може підвищуватися до 40-50%, а в спеціалізованих сівозмінах - і до 75-80%.
У структурі посівних площ ячмінь не повинен перевищувати 10-15%, оскільки збільшення площі, зайнятої цією культурою, як правило, призводить до зменшення виходу зерна з 1 га.
На чорний пар у структурі посівних площ північних районів зони припадає не менше ніж 5%, у центральних - 5-10, у південних - 10-20%.
У господарствах зерно-олійно-тваринницького напряму під зернові відводять 55-60%, технічні - 10-20%, кормові - 20-25% площі з таким чергуванням:
у північній частині Степу
I. 1 - чорний і зайнятий пар; 2 - озима пшениця; 3 - цукрові буряки; 4 - ярі; 5 - кукурудза на силос; 6 - озима пшениця; 7 - кукурудза на зерно; 8 - горох, кукурудза на силос; 9 - озима пшениця; 10 - соняшник.
II. 1 - чорний і зайнятий пар; 2 - озима пшениця; 3 - цукрові буряки, кукурудза на зерно; 4 - кукурудза на силос; 5 - озима пшениця, ячмінь; 6 - зернобобові однорічні трави на зелений корм; 7 - озима пшениця; 8 - соняшник, кукурудза на зерно;
у південній частині Степу
I. 1 - чорний пар; 2 - озима пшениця; 3 - кукурудза на зерно; 4 - ячмінь + люцерна; 5 - люцерна; 6 - озима пшениця; 7 - кукурудза на силос; 8 - озима пшениця; 9 - соняшник.
II. 1 - чорний і зайнятий пар; 2 - озима пшениця; 3 - кукурудза на зерно і силос; 4 - ячмінь + 1/2 люцерни; 5 - люцерна, зернобобові; 6 - озима пшениця; 7 - соняшник.
Для господарств, що спеціалізуються на виробництві свинини і продукції птиці, орієнтовними схемами чергування культур у польовій сівозміні можуть бути: у північній частині Степу
I. 1 - чорний і зайнятий пар; 2 - озима пшениця; 3 - цукрові буряки; 4 - ячмінь + багаторічні трави; 5 - багаторічні трави на один укіс; 6 - озима пшениця; 7 - кукурудза на силос і зерно; 8 - зернобобові, кукурудза на зерно; 9 - ярі; 10 - соняшник.
II. 1 - чорний і зайнятий пар; 2 - озима пшениця; 3 - цукрові буряки; 4 - ячмінь + багаторічні трави; 5 - багаторічні трави на один укіс; 6 - озима пшениця; 7 - кукурудза на зерно; 8 - соняшник, кукурудза на зерно.
у південній частині Степу
I. 1 - чорний пар; 2 - озима пшениця; 3 - кукурудза на зерно; 4 - ячмінь + 1/2 люцерни; 5 - люцерна, горох; 6 - озима пшениця; 7 - озима пшениця; 8 - кукурудза на силос, однорічні трави на зелений корм; 9 - озима пшениця; 10 - соняшник;
II. 1 - чорний пар; 2 - озима пшениця; 3 - кукурудза на зерно; 4 - ярі; 5 - зернобобові, кукурудза на силос; 6 - озима пшениця; 7 - ячмінь + 1/2 багаторічних трав, просо, сорго; 8 - багаторічні, однорічні трави; 9 - озима пшениця; 10 - соняшник.
Для господарств, що спеціалізуються на виробництві молока та овочів (приміські райони):
1 - чорний і зайнятий пар; 2 - озима пшениця; 3 - овочі, картопля; 4 - ячмінь;
5 - однорічні трави на зелений корм + люцерна; 6 - люцерна; 7 - люцерна; 8 - озима пшениця; 9 - кукурудза на зерно, коренеплоди, рицина; 10 - ячмінь, овес.
Лабораторія сівозмін Інституту зернового господарства УААН рекомендує такі орієнтовні схеми спеціалізованих кукурудзяних сівозмін короткої ротації:
I. 1, 2, 3 - кукурудза на зерно; 4 - кукурудза на силос; 5 - ячмінь або озима пшениця.
II. 1, 2, 3 - кукурудза на зерно; 4 - кукурудза на силос + люцерна; 5, 6 - люцерна; 7 - озима пшениця.
III. 1, 2, 3, 4 - кукурудза на зерно; 5 - горох або ячмінь, просо, сорго.
IV. 1, 2, 3 - кукурудза на зерно; 4 - соя; 5 - озима пшениця або ячмінь. Пшеничні спеціалізовані сівозміни доцільно мати такого типу:
у північних районах
I. 1 - чорний і зайнятий пар; 2 - озима пшениця; 3 - цукрові буряки; 4 - ячмінь + еспарцет, люцерна; 5 - еспарцет, люцерна на один укіс; 6 - озима пшениця; 7 - зернобобові; 8 - озима пшениця; 9 - соняшник.
II. 1 - чорний і зайнятий пар; 2 - озима пшениця; 3 - цукрові буряки; 4 - кукурудза на силос; 5 - озима пшениця; 6 - зернобобові; 7 - озима пшениця; 8 - соняшник.
Основою ґрунтозахисних сівозмін у Степу є багаторічні трави. На родючих ґрунтах тут можна вирощувати такі бобові трави, як люцерна, на інших - еспарцет. Із злакових - стоколос безостий, райграс високий, пирій безкореневищний, а в південних районах - житняк посухостійкий. На південних схилах польова схожість насіння багаторічних трав у 1,5-2 рази менша, ніж на північних.
У цій зоні рекомендуються такі орієнтовні схеми ґрунтозахисних сівозмін:
I. 1, 2 - багаторічні трави; 3 - кукурудза у фазі викидання волоті; 4 - озима пшениця; 5 - ярі зернові + багаторічні трави.
II. 1, 2 - багаторічні трави; 3 - озиме жито; 4 - кукурудза на зелений корм та ранній силос; 5 - озима пшениця + післяжнивний посів багаторічних трав.
На дуже еродованих ґрунтах висівають культури суцільної сівби. Прикладом може бути така схема: 1, 2 - багаторічні трави; 3 - озиме жито або однорічні трави на зелений корм; 4 - озима пшениця; 5 - ярі + багаторічні трави.
Використання поливних земель у країні підпорядковано основному напряму спеціалізації сільського господарства - виробництву зерна та тваринницької продукції. Частка зернових культур у структурі посівних площ у північних областях становить 30-33%, кормових - 48-52, а в південних - відповідно 38-42 і 42-50%.
Удосконалення структури посівних площ відбувається головним чином шляхом розширення на поливних землях посівів найбільш продуктивних культур, сортів, гібридів, установлення їх доцільного співвідношення з урахуванням водозабезпеченості, наявності поливної техніки та інших умов.
На поливних землях, на відміну від неполивних, при визначенні продуктивності культур враховують не лише урожайність, а й період часу, потрібний для вирощування цієї рослини та загальний вихід продукції з поливного гектара.
Із зернових культур на поливних землях найбільшу продуктивність забезпечують кукурудза та озима пшениця, з кормових - люцерна, кукурудза на силос, цукрові та кормові буряки, а в проміжних посівах - злаково-бобові сумішки та кукурудза, овочі та картопля. У проміжних посівах розміщують більш скоростиглі сорти з урахуванням основного місця їх у сівозміні, потреби в продукції, забезпеченості водою, теплом тощо.
Орієнтовні схеми чергування культур у сівозмінах основних напрямів використання поливних земель можуть бути такими.
Польові сівозміни:
I. 1, 2 - люцерна; 3 - озима пшениця, пожнивні посіви; 4 - цукрові буряки; 5 - соя; 6, 7- кукурудза на зерно; 8 - кукурудза на силос; 9 - озима пшениця + літній посів люцерни.
II. 1, 2 - люцерна; 3 - озима пшениця; 4 - озима пшениця, пожнивні посіви; 5 - кормові буряки; 6, 7, 8 - кукурудза на зерно; 9 - кукурудза на зелений корм + люцерна.
III. 1, 2 - люцерна; 3 - озима пшениця; 4 - озима пшениця, пожнивні посіви; 5, 6, 7 - кукурудза на зерно; 8 - ячмінь + люцерна.
У польових сівозмінах з посівами цукрових буряків розміщення культур може бути таким:
I. 1, 2 - люцерна; 3 - озима пшениця; 4 - цукрові буряки; 5 - кукурудза на зерно; 6 - кукурудза на силос; 7 - озима пшениця, післяжнивні посіви; 8 - ячмінь + люцерна.
II. 1, 2 - люцерна; 3 - озима пшениця; 4 - цукрові буряки; 5 - кукурудза на силос; 6- озима пшениця; 7 - цукрові буряки; 8 - ячмінь + люцерна.
З рисових сівозмін найбільш поширені восьмипільні сівозміни з таким чергуванням культур: 1, 2 - люцерна; 3, 4, 5 - рис; 6 - агромеліоративне поле; 7, 8 - рис.
Обробіток ґрунту в сівозміні. Серед ґрунтово-кліматичних зон України найбільше еродованої та ерозійно небезпечної ріллі (понад 66%) знаходиться в Степу. Враховуючи велике ґрунтозахисне значення безполицевого обробітку, його слід ширше застосовувати в сівозмінах. Так, у типовій для південного Степу польовій десятипільній сівозміні, за даними Інституту охорони ґрунтів УААН, доцільно застосовувати ґрунтозахисну систему основного обробітку, подану в табл. 53, 54.
Таблиця 53
Система ґрунтозахисної системи основного обробітку ґрунту в південному Степу
Культура сівозміни | Рекомендована система обробітку ґрунту | Знаряддя обробітку, марки агрегатів |
Пар чорний | Лущення дисковими лущильниками на глибину 6-8 см, внесення гною. Оранка плугами на глибину 28-30 см, щілювання ґрунту на схилах до замерзання на глибину 50-60 см через 8-12 м, ранньовесняне боронування, культивація з боронуванням на глибину 12-14 см, 8-10 см, 6-8 см | БИГ-3А; КПЭ-3,8; КПШ-9; ОПТ-3-5; КПГ - 250; КПГ-2-150; ЧКУ-4 |
Озима пшениця | Передпосівна культивація на глибину 5-6 см, сівба | КПС-4; СЗП-3,6 |
Кукурудза на зерно | Лущення ґрунту на глибину 6-8 см або культивація на глибину 8-10 см та наступна на глибину 10-12 см. Обробіток плоскорізами на глибину 28-30 см. Щілювання на схилах до замерзання ґрунту на глибину 50-60 см через 8-14 м, ранньовесняне боронування, культивація на глибину 10-12 см, передпосівна культивація на глибину 6-8 см, сівба | БИГ-3А; КПЭ-3,8; КПГ-250; КПГ-2-150; ЧКУ-4; 3ККШ-6А |
Продовження табл. 53
Ярий ячмінь | Лущення ґрунту на глибину 6-8 см, на глибину 10-12 см, оранка на глибину 25-27 см, щілювання на глибину 50-60 см через 8-12 м, ранньовесняне боронування, передпосівна культивація на глибину 5-6 см, сівба | БИГ-3А; ПН-4-5; ЧКУ-4; КПС-4; СЗП-3,6 |
Пар зайнятий | Лущення на глибину 6-8 см, 10-12 см, оранка на глибину 25-27 см, щілювання на глибину 50-60 см через 8-12 м, ранньовесняне боронування, передпосівна культивація на глибину 6-8 см, сівба | БИГ-3А; ПН-4-5; ЧКУ-4; КПС-4; СЗП-3,6 |
Озима пшениця | Обробіток на глибину 10-12 см, щілювання на глибину 40-50 см через 8-12 м, плоскорізний обробіток на глибину 8-10см, передпосівна культивація на глибину 6-8 см, сівба | КПЭ-3,8; КПШ-5; АКП-2,5; ОПТ-3-5; ЧКУ-4; КПС-4; СЗП-3,6 |
Кукурудза на силос | Лущення на глибину 6-8 см або комбінований обробіток на глибину 8-10 см, плоскорізний обробіток на глибину 28-30см, щілювання на глибину 50-60 см через 8-12 м, ранньовесняне боронування, культивація на глибину 10-12 см, передпосівна культивація на глибину 6-8 см, прикочування | БИГ-3А; КПЭ-3,8; КПШ-5; ОПТ-3-5; КПГ-250; КПГ-2-150; ЧКУ-4; КПС-4; 3ККШ-6А |
Озима пшениця | Лущення на глибину 6-8 см, щілювання на глибину 40-50 см через 8-12 м, комбінований обробіток на глибину 8-10 см, сівба | БИГ-3А; ЧКУ-4; КПЭ-3,8; КПШ-5; АКП-2,5; ОПТ-3; БДТ-7; СЗП-3,6 |
Соняшник | Лущення на глибину 6-8 см або комбінований обробіток на глибину 8-10 см, плоскорізний обробіток на глибину 25-27 см, щілювання на глибину 50-60 см через 8-12 м, ранньовесняне боронування, передпосівна культивація на глибину 6-8 см | БИГ-3А; КПЭ-3,8; КПШ-5; ОПТ-3-5; КПГ-250; КПГ-2-150; ЧКУ-4 |
Таблиця 54
Система обробітку зрошуваних чорноземних і темно-каштанових ґрунтів північного і південного Степу в зерно-травяно-просапній сівозміні (Інститут зрошувального землеробства УААН)
№ поля | Культура сівозміни | Рекомендована система обробітку ґрунту | Знаряддя обробітку, марки агрегатів |
1 | Ячмінь ярий на зерно або кукурудза на зелений корм з підсівом люцерни | Дворазове лущення на глибину 8-10 см і 10-12 см. Оранка або безполицевий обробіток ґрунту на глибину 20-22 см, чизелювання на глибину 12-14 см перед входом в зиму. Фрезерний передпосівний обробіток на глибину 6-8 см і сівба. Прикочування | БДТ-7,0; ПН-4-35; КПГ-2,2; ПГ-3-5; КПШ-9; ЧКУ-4; КПЭ-3,8А; КТС-10-1; КА-3,6; СЗТ-3-6; 3ККШ-6 |
Продовження табл. 54
2, 3 | Люцерна | Ранньовесняне розпушення пружинними або голчастими боронами. Після другого укосу - щілювання на глибину 35-40 см | БП-8; БИГ-3А; ЩН-2-140 |
4 | Озима пшениця | Лущення в два сліди з інтервалом в 10-12 днів на глибину 8-10 і 10-12см | БДТ-7,0; БД-10 |
Плоскорізний обробіток на глибину 12-14 см в агрегаті з голчастими боронами | ОПТ-3-5; КЛШ-5; КЛШ-9; БИГ-3А | ||
Щілювання перед сівбою на глибину 35-40 см. Передпосівна культивація на 5-6 см або сівба комбінованим агрегатом | ЩП-000; КПС-4; КА-3,6 | ||
Пожнивна кукурудза | Сівба стерньовою сівалкою | СЗС-2,1 | |
5 | Цукрові буряки | Лущення в двох напрямках на 8-10 см, ярусна оранка на 32-35 см з наступним чизелюванням на 14-16 см, ранньовесняне вирівнювання поверхні поля, передпосівна культивація і сівба | БДТ-7,0; БД-0; ПНЯ-4-40; ЧКУ-4; ШБ-2,5; УСМК-5,4Б; ССТ-12Б |
6 | Кукурудза на силос | Лущення в два сліди на глибину 8-10 см і 10-12 см, оранка на глибину 20-22 см з наступним чизелюванням на глибину 14-16 см, ранньовесняне боронування, культивація на глибину 10-12 см, передпосівна культивація на глибину 6-8 см, прикочування | ПН-4-35; ЧКУ-4; БЗТС-1,0; КПС-4; 3ККШ-6А |
7 | Озима пшениця | Лущення на глибину 8-10 і 10-12 см, плоскорізний обробіток на глибину 12-14 см в агрегаті з голчастими боронами або підготовка ґрунту комбінованим агрегатом, передпосівне щілювання на глибину 35-40 см, сівба. Сівба в стерню без попереднього обробітку ґрунту | БДТ-7,0; БД-10; КПШ-9; КПШ-5; БИГ-3А; АКП-5,0; АКП-2,5; ЩП-000; СЗП-3,6; КА-3,6 |
Післяжнивні злаково-бобові сумішки | Сівба стерньовою сівалкою | СЗС-2,1 | |
8 | Кукурудза на зерно | Лущення на глибину 8-10 і 10-12 см, оранка на глибину 28-30 см, ранньовесняне боронування, дві культивації на глибину 10-12 і 6-8 см, сівба | БДТ-7,0; БД-10; ПН-4-35; БЗТС-1,0; КПС-4; СПЧ-6М |
Система удобрення культур
Список рекомендованої літератури
ВСТУП
Частина I. МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ КРАЇНОЗНАВСТВА
Розділ 1. КРАЇНОЗНАВСТВО ЯК НАУКА
1.1. Об'єкт і предмет країнознавства
1.2. Теорії та концепції держав
1.3. Закономірності й принципи країнознавства
Висновки