Бюджетна система України - Пасічник Ю.В. - Податки.

Характерною особливістю справляння податків е те, що один і той самий податок може стягуватись до різних рівнів бюджету, як це відбувається з податком із продажу, прибутковим податком.

Федеральні податки. До них належать: податок на доходи фізичних осіб, відрахування до фондів соціального страхування, податок на прибуток корпорацій, акцизи, податки на подарунки і спадок, державне мито.

1. Податок на доходи населення. За рахунок цього податку поповнюється близько 45—48 % доходів федерального бюджету. Оподатковується або окрема особа або сім'я за спеціальною шкалою (табл. 24.4.2)^*21.

*21: { Цит. за: ЧерникД. Г., Починок А. #., Морозов В. П. Цитована праця. — С. 26.}

Обчислюється податок так.

Підсумовуються всі доходи: заробітна плата, доходи від комерційної діяльності, пенсії, допомоги, доходи від цінних паперів тощо. З отриманого таким чином доходу вираховуються: витрати, пов'язані з підприємницькою діяльністю, витрати на придбання капітальних активів — землі, будинку, обладнання, витрати на спецодяг, транспортні витрати при переїзді в

іншу місцевість або пов'язані з професійною діяльністю. Повністю або частково виключаються з доходу проценти за облігаціями державної позики, окремі виплати зі спеціальних соціальних фондів, 50 % доходів від реалізації довгострокових капітальних активів. Крім того, з отриманого чистого доходу вираховується неоподатковуваний мінімум, який на початку 90-х років дорівнював 3 тис. дол. для одинаків і 5 тис. дол. для подружжя, внески в благодійні фонди, податки, сплачені в бюджет штату або в місцеві бюджети, вся сума аліментів, витрати на медичне обслуговування в межах, що не перевищують 15 % оподатковуваної суми.

Заповнення річної податкової декларації — доволі складний процес, тому інколи платники податків користуються послугами фахівців, які можуть бути платними при зверненні до приватних фахівців.

Відрахування у фонди соціального страхування. У США діють дві системи соціального страхування — федеральна пенсійна система і федерально-штатна система щодо безробіття. Внески мають обов'язковий характер і сплачуються в однакових частках як працівником, так і роботодавцем. На початку 90-х років ставка була 15,3 % фонду заробітної плати, але обкладались лише перші 50,1 тис. дол. у розрахунку на кожного працюючого.

Податок на прибуток корпорацій. Вноситься за певною шкалою: за перші 50 тис. дол. —15 %, за подальші 25 тис. дол. — 25 %, і лише на суму, що перевищує 75 тис. дол. становить 34 %. Цей вид податку має ту особливість, що із загальної суми податку вираховуються суми податку на прибуток, вже внесені в бюджети штату і місцеві бюджети. Крім того, суми, які витрачені з прибутку на інвестиції, науково-технічні розробки, оподатковуються за зниженими ставками. Якщо підприємство використовує сонячну енергію або енергію вітру у виробничому процесі, підприємству надається податковий кредит у розмірі 50 % вартості цього обладнання.

Податок на спадок і подарунки. Цей вид податку має неоподатковуваний мінімум в 10 тис. дол. Більш дорогий подарунок або спадок оподатковується за шкалою від 18 до 50 %. Найбільш висока ставка застосовується, коли вартість перевищує 2,5 млн дол., але при цьому враховується ступінь спорідненості.

Податки штатів. До них належать:

Податок на доходи громадян. Сплачують жителі або працівники, які отримують заробітну плату в даному штаті. Наприклад, працівники, які працюють у Нью-Йорку, але тут не живуть, сплачують податок із заробітної плати у Нью-Йорку, а з інших доходів — за місцем проживання. Ставки коливаються від 2 до 12 %. Цей вид податку застосовується в 44 штатах. Не сплачують зазначений податок у штатах Вайомінг, Невада, Техас, Флорида, Південна Дакота і в окрузі Колумбія.

2. Податок з продажу. Не оподатковуються продовольчі товари, крім ресторанів. Цей вид податку застосовується в 44 штатах і його розмір коливається від 3 до 8,25 % над ціною товару.

3. Податок на ділову активність. Податок включає два елементи: оподаткування загального річного доходу підприємства — від 1 до 2,5 % і податок на фонд заробітної плати — від 1 до 1,6%.

Місцеві податки. До них належать майновий податок, окремі акцизи, прибутковий податок із фізичних осіб, екологічні податки.

1. Майновий податок. Один із основних місцевих податків, який застосовувався ще в колоніальні часи. Наприклад, у Нью-Йорку він забезпечує 40 % усіх власних доходів бюджету. Оподаткуванню підлягають: земля, будівлі, споруди; матеріальні активи: обладнання, машини, технологічне устаткування, товарно-матеріальні цінності довготривалого користування, худоба; нематеріальні активи: акції, інші цінні папери. Від цього податку звільняється: нерухоме майно органів влади, власність благодійних, релігійних організацій, якщо вона не використовується в комерційних цілях; у 36 штатах звільнені від оподаткування нематеріальні активи; учотирьох штатах звільнено від оподаткування особисте майно.

Сплачується як фізичними, так і юридичними особами в розмірі від 0,33 (Гонолулу) до 6,75 % у м. Уінтон (штат Іллінойс).

Базою оподаткування є ринкова вартість майна, тобто ціна, за якою власність можна було б продати в даному році. Місцеві органи влади ведуть облік майна та його характеристик. Інформація про кожну одиницю нерухомості отримується шляхом видачі дозволу на нову власність та свідоцтва про стан наявного майна. База періодично оновлюється. Методи оцінювання майна встановлюються на рівні законодавства штатів і використовуються місцевими органами влади.

2. Екологічні податки. Це нова група податків, запроваджених у 80-ті роки і спрямованих на захист навколишнього середовища від шкідливих промислових виробництв. До шкідливих виробництв належать видобуток нафти, перероблення нафти тощо. З 1987 р. запроваджені додаткові акцизи на нафту (8,2 цента з бареля американської нафти, 11,7 цента — з імпортної). Крім того, запроваджені податки у розмірі 40,7 цента з галону бензину, дизельного пального і спеціального моторного пального. Існує також податок на викиди в атмосферу шкідливих речовин.