Гроші і кредит - Колодізєв О.М. - Раціоналістичний напрям

Починаючи з Аристотеля і до ХУЛІ ст. у теорії грошей досить поширеною була думка, що гроші виникли внаслідок угоди між людьми або були запроваджені законодавчими актами держави задля полегшення обміну товарів. Таке трактування походження грошей отримало назву раціоналістичної концепції. Вперше цю концепцію висунув Аристотель, який у роботі "Нікомахова етика" пише: "Усе, що бере участь в обміні, має бути певним чином порівнянне. Для здійснення обміну повинна існувати якась одиниця (виміру), причому заснована на умовності".

У подальші історичні епохи раціоналістична концепція походження грошей законодавчо була закріплена в нормах античного й середньовічного права. Карбування здійснювалося на честь приходу до влади коронованої особи, а вартість грошей диктував імператор. Думка про гроші як витвір домовленості переважала до кінця XVIII ст., поки вагомі досягнення археологічної науки не розвінчали її постулати. Водночас суб'єктивно-психологічний підхід до тлумачення походження грошей з позицій раціоналістичної концепції спостерігається у деяких працях і сучасних економістів. Зокрема у підручнику П. Самуельсона "Економіка" стверджується, що гроші є штучною соціальною умовністю. Дж. Гелбрейт розглядає гроші як наслідок угоди між людьми про закріплення грошової функції за коштовними металами*1. Шмецький економіст Г. Кнапп у книзі "Державна теорія грошей" назвав гроші "продуктом правопорядку". На його думку, гроші незалежно від їх металевого вмісту наділяються державою певною платіжною силою і стають законним платіжним засобом. Аналізуючи форми грошей, відомий англійській економіст Л. Харріс у фундаментальній праці "Грошова теорія" виступає прибічником саме цієї концепції: "Сам по собі доларовий білет – річ непотрібна; він набуває вартості лише тому, що суспільство через свої закони та звичаї наділяє його властивістю функціонувати як засіб обігу".

*1: {Яременко O.Р. Деньги и кредит. Конспект лекций / О.Р. Яременко. – X. : Изд-во ХГЭУ, 2002. – 64 с.}

Концепції походження грошей

Рис. 1.3. Концепції походження грошей

Еволюційна концепція стверджує, що гроші з'явилися незалежно від волі людей у результаті тривалого розвитку обміну, коли з величезного товарного світу виокремився особливий товар, що став виконувати роль грошей. Багато мислителів Стародавньої Греції вивчали природу грошей, їх функції та роль в організації виробництва. Серед них насамперед слід назвати відомого грецького історика і філософа Ксенофонта (430–355 pp. до н.е.),

Науковий аналіз походження та природи грошей, виконаний класиками політичної економії А. Смітом, Д. Рікардо, К. Марксом, довів безпідставність раціоналістичної концепції. Адже гроші в їх найпростіших виявах виникли на ранніх ступенях розвитку суспільства, коли ні фактор взаємної домовленості, ні державна влада просто не могли відігравати суттєвої ролі у формуванні економічних відносин, тим більше конституювати таку складну їх форму, як гроші. Засновники класичної політичної економії дійшли висновку, що виникнення грошей зумовлене труднощами безпосереднього обміну продуктами праці.

Отже, природу грошей та їх походження намагались з'ясувати багато вчених, але найбільш повно це вдалося тільки великому німецькому економісту К. Марксу. Він науково розкрив походження грошей та їх сутність.

В основу своєї теорії К. Маркс поклав тезу про те, що гроші – це продукт товарного виробництва, та виокремив такі форми вартості грошей, які й привели до появи грошей (рис. 1.4).

Форми вартості грошей

Рис. 1.4. Форми вартості грошей

1. Проста (випадкова) форма вартості відповідала ранній стадії обміну між громадами, коли товар мав випадковий характер: один товар виражав свою вартість в іншому, конфронтуючому*2:

*2: {Яременко O.Р. Деньги и кредит. Конспект лекций / О.Р. Яременко. – X. : Изд-во ХГЭУ, 2002. – 64 с.}

Т1 – товар, що перебуває в активній відносній формі вартості, є носієм споживчої вартості і виражає свою вартість у товарі Т2;

Т2 – товар, що перебуває у пасивній еквівалентній формі вартості, головне завдання якої – відобразити вартість товару Т1.

Наприклад, власник шкір хотів обміняти на них зерно, але власнику зерна необхідна була сокира. Тобто потреби їх не збігалися і вони обидва ні з чим поверталися з базару. Обмін відбувався в тому випадку, коли потреби збігалися.

Еквівалентна форма має певні особливості:

1) споживча вартість товару – еквівалентна, в обміні стає матеріалом вираження вартості обмінюваної на нього іншої споживчої вартості;

2) конкретна праця, затрачена на виготовлення товару-еквівалента, є формою вияву абстрактної праці;

3) приватна праця, що втілена у товарі-еквіваленті, є формою вираження її протилежності – суспільної праці.

З розвитком товарного виробництва до обміну залучаються вже не два, а багато товарів. Через низку причин певний товар частіше від інших стає найбільш бажаним об'єктом обміну, тому з'являється нова форма обміну*3.

*3: {Яременко O.P. Деньги и кредит. Конспект лекций / О.Р. Яременко. – X. : Изд-во ХГЭУ, 2002. – 64 с.}

Повна (розгорнута) форма вартості пов'язана з розвитком обміну, що був викликаний першим великим суспільним поділом праці – виокремленням скотарських і землеробських племен. У зв'язку з цим до обміну залучаються численні предмети суспільної праці, а кожен товар, що має відносну форму вартості, протистоїть безлічі товарів-еквівалентів. Серед них визначається один товар, який можна обміняти на будь-який інший.

Наприклад, продуктом Т1 є сіль. Якщо вона виявиться в місці обміну, то власник овечих шкір відразу обміняє їх на сіль, за яку потім виміняє необхідне йому зерно прямо чи опосередковано: спочатку отримає сокиру, а за неї – зерно*4.

*4: {Там же.}

Головним недоліком такої форми вартості було те, що, якщо не було одного з товарів-посередників, операція обміну на бажаний товар ставала неможливою. Для спрощення і полегшення обміну товаровиробники стали вдаватися до використання третіх товарів, які найчастіше представлені на ринку як посередники. Так виникла загальна форма вартості товару.

Загальна форма вартості. Подальший розвиток товарного виробництва й обміну приводить до виділення з товарного світу окремих товарів, що відіграють на місцевих ринках роль головних предметів обміну.

Особливість цієї форми вартості полягає в тому, що роль загального еквівалента не закріпилася ще за жодним товаром і в різний час її по черзі виконували різні товари*5. Поступово один товар, який систематично обмінюється на інший, стає загальним еквівалентом. До нього прирівнюються інші товари. Товаром, який вперше виконав роль універсальних грошей, була домашня худоба, яка і нині залишається грошима у деяких африканських народів. Але цей вид грошей потребував значних витрат на своє утримання, був непридатний для далеких перевезень. У зв'язку з цим почали з'являтися нові товари-еквіваленти. Так, в Іспанії це була риба, Китаї – шматки нефриту, Індії – перли, на острові Борнео – коров'ячі черепи.

*5: {Там же.}

Дуже цікавим і той факт, що і нині на Соломонових Островах поряд зі звичайними грошима деякі племена як гроші використовують акулячі зуби.

Отже, поступово в результаті розвитку обміну з декількох товарів виокремився один товар, що став відігравати роль загального еквівалента. Спочатку це були шматки металів (залізо, мідь), а потім – золото і срібло. Таким чином, виникає остання і найбільш розвинута форма вартості – грошова.

4. Грошова форма вартості характеризується виокремленням у результаті подальшого обміну одного товару як загального еквівалента.

Товар Т1 у загальній формі набув властивостей, характерних для грошової одиниці Д1. 3 появою грошей завершився процес розвитку форм вартості.

На початку існування грошової форми вартості були і деякі спроби переходу до інших форм грошей. Так, римський імператор Гай Юлій Цезар, витративши всю казну, визнав грошима звичайні мушлі, зібрані на морському березі.

Гроші надали можливість вимірювати вартість усіх інших товарів, а продукти приватної праці виробників через них отримали суспільне визначення. Товарний світ поділився на товари, що перебувають у відносній формі вартості, і гроші як загальний еквівалент. При цьому золото як грошовий матеріал завжди перебувало в еквівалентній формі вартості, витрачена на його видобування конкретна праця була безпосереднім втіленням абстрактної загальнолюдської праці, а витрачена на його виробництво приватна праця – безпосереднім втіленням суспільної праці. Отже, грошам властива економічна корисність (рис. 1.5).

Економічна корисність грошей

Рис. 1.5. Економічна корисність грошей

З розвитком товарного виробництва змінювався й удосконалювався і сам обмін (рис. 1.6). Якщо він спочатку мав форму безпосереднього бартеру, то нині він здійснюється за допомогою посередників.

Причини демонетизації золота

Рис. 1.7. Причини демонетизації золота

Отже, гроші, що виникли в результаті розв'язання суперечностей товару, є не технічним засобом обігу, а відображенням глибоких суспільних відносин. Вони пройшли у процесі власної еволюції складний шлях розвитку від простої випадкової форми еквівалента до загальної форми вартості, тобто гроші за своєю природою є товаром.

Таким чином, виникнення та розвиток грошей – тривалий еволюційний процес, зумовлений стихійним розвитком товарного виробництва та обміну. З цього випливає низка важливих висновків:

– по-перше, за походженням гроші – це товар, але не просто товар, а носій певних суспільних відносин, формування яких зумовило виокремлення з широкого ряду звичайних товарів одного – грошового;

– по-друге, як результат тривалого еволюційного розвитку товарного виробництва і ринку гроші самі не можуть бути застиглим явищем, а мають постійно розвиватися як за суттю, так і за формами існування;

– по-третє, гроші не можуть бути скасовані чи змінені угодою людей або рішенням держави доти, доки наявні адекватні грошам суспільні відносини, так само, як і не можуть бути "введені" там, де таких відносин немає.

Однак потрібно пам'ятати, що визнання еволюційної концепції походження грошей зовсім не знімає питання про роль раціонального чинника у створенні грошей, насамперед держави.

1.2. Сутність грошей. Гроші як гроші і гроші як капітал
Ліквідність
1.3. Форми грошей та їх еволюція
Металеві гроші
Неповноцінні гроші
Паперові гроші
Кредитні гроші
Депозитні гроші
Електронні гроші
Пластикові (платіжні) картки
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru