Країнознавство - Масляк П.О. - Розділ 6. КРАЇНИ АЗІЇ

6.1. Країни Закавказзя

До цього регіону належать три країни, колишні республіки Радянського Союзу. З одного боку, Грузія, Вірменія та Азербайджан доволі значно відрізняються між собою. З іншого боку, вони близькі не лише географічно. їх об'єднують в один регіон також спільна історія останніх століть і безліч гострих проблем, що мають спільне коріння. Ключовою країною цієї частини Азії є Грузія.

6.1.1. Грузія

Загальні відомості. Офіційна назва — Республіка Грузія. Столиця — Тбілісі (1,2 млн осіб). Площа — понад 69 тис. км² (118-те місце у світі). Населення — 5 млн осіб (106-те місце). Державна мова — грузинська. Грошова одиниця — л арі.

Географічне положення. Країна знаходиться в центральній та західній частинах Закавказзя. Західна частина Грузії має широкий вихід до Чорного моря. Безпосередньо межує з чотирма країнами. На півночі та північному сході це Росія, сході та південному сході — Азербайджан, півдні — Вірменія та Туреччина. Сучасне географічне положення Грузії не дуже сприятливе. Вона оточена кризовими країнами та окремими їх територіями, де майже безперервно продовжується війна. Особливо екстремальним є кордон Грузії з Північним Кавказом Російської Федерації.

Історія виникнення та розвитку. До нашої ери на території сучасної Грузії виникли держави Колхіда та Іберія. У І ст. до н. е. вони стали залежними від Римської імперії, а в IV ст. н. е. прийняли християнство. У V ст. Іберія (Картлія) була приєднана до Персії. З VIII ст. перетворилася на незалежну державу, яка досягла розквіту в ХП ст. за часів правління цариці Тамари. Пізніше розпалася на Картлію, Кахетію та Імеретію. У XIX ст. її було приєднано до Росії. Зростання національно-визвольної боротьби привело до відродження незалежної держави у 1917 р. Однак у 1921 р. Грузія була окупована російськими радянськими військами. 31922 р. увійшла до СРСР у складі Закавказької Федерації (разом із Азербайджаном і Вірменією). У 1936 р. стала союзною республікою. Після проголошення незалежності в 1991 р. у державі постійно тривають гострі внутрішні конфлікти через намагання відокремити автономії (Абхазію, Аджарію, Південну Осетію), які переросли у громадянську війну з втручанням Росії. Відбулась консервація конфліктів, що перейшли у хронічну стадію. Грузія весь час намагається вийти з-під опіки Росії та увійти до ЄС і НАТО.

Державний устрій і форма правління. Грузія є унітарною державою та президентською республікою. Главою держави та главою виконавчої влади є президент. Уряд очолює прем'єр-міністр. Вищий законодавчий орган — парламент. Він однопалатний і складається з 235 депутатів, обраних терміном на 4 роки. Адміністративно-територіально Грузія поділяється на 10 районів, 2 автономні республіки та 1 автономну область.

Природні умови та ресурси. Рельєф Грузії досить різноманітний. Переважають гори та плоскогір'я. Найвища точка країни гора Шхара (5068 м) знаходиться на півночі Грузії в горах Великого Кавказу. На півдні на висоту понад З тис. м над рівнем моря здіймається вулканічне нагір'я. На сході країни гірські системи не вищі ніж 2 тис. м. Західна частина зайнята пласкою Колхідською низовиною.

Більша частина Грузії лежить у субтропічному кліматичному поясі. На заході біля узбережжя Чорного моря знаходяться вологі субтропіки. Взимку температура найхолоднішого місяця (січень) до +6 °С. Кількість опадів до 2000 мм на рік. Далі на схід наростає континентальність клімату. Опадів стає менше. Зима холодніша, а літо тепліше.

Найгустіша річкова сітка та найповноводніші річки там, де випадає багато опадів, тобто на заході. Найбільші річки Ріоні та Кура належать до басейнів різних морів. На річках Західної Грузії часті повені. Озер у країні небагато.

Ґрунтовий покрив Грузії дуже строкатий. На заході панують червоно- та жовтоземи. На сході — каштанові, коричневі та чорноземи. Під гірськими лісами сформувалися бурі лісові ґрунти. На Колхідській низовині поширені субтропічні підзолисті та болотні ґрунти.

Своєрідний і багатий рослинний світ. Трапляються ендемічні та реліктові види, наприклад лавровишня, самшит, хурма та ін. Значна лісистість території досягає 35%. Є цінні види дерев — бук, дуб, граб, ялина, сосна тощо. В лісах водяться козуля, благородний олень, рись, бурий ведмідь. У горах Кавказу все ще зустрічаються серни, безокарові цапи, тури.

Основними корисними копалинами є марганцева руда та кам'яне вугілля. Є значні родовища мідних і поліметалевих руд. Багаті запаси цінних будівельних матеріалів, зокрема туфу та мармуру. Є численні джерела термальних вод. Річки мають значні запаси гідроенергоресурсів.

Найбільшими природними багатствами Грузії світового значення є рекреаційні ресурси. Серед них особливо виділяються унікальні мінеральні лікувальні води.

Населення. Густота населення в Грузії становить 72 особи на 1 км². Природні умови визначають нерівномірність його розміщення, у гірських районах поселення трапляються рідко. Майже 90% населення живе на висотах, які не перевищують 1000 м. Вони займають лише 46% території країни. Міське населення переважає — 59%. Крім столиці до найбільших міст належать Кутаїсі (240 тис. осіб), Руставі (156 тис. осіб). У країні спостерігається незначний приріст населення — 2,8%о. Крім грузинів (72% населення) живуть вірмени (8%) та росіяни (6%). Серед віруючих переважають православні (66%). В Аджарії живуть грузини-мусульмани (11%).

Господарство. Грузія індустріально-аграрна держава зі специфічним поєднанням галузей господарства, що склалося історично. Насамперед, це видобуток марганцевої руди, харчова промисловість, субтропічне землеробство і рекреаційний комплекс.

Промисловість представлена енергетикою, яка базується на видобутку кам'яного вугілля у Ткібулі та Ткварчелі, виробництві електроенергії на теплових і гідроелектростанціях. Найбільша серед останніх Інгурська ГЕС.

Чорна металургія представлена Руставським металургійним комбінатом і феросплавним заводом у Зестафоні. Вони працюють на місцевих марганцевих і привізних залізних рудах. Є підприємства з видобутку та збагачення мідних і поліметалевих руд. У Руставі працює потужний хімічний комбінат, який виробляє азотні добрива, синтетичні смоли, волокна, капролактам. Існує декілька підприємств деревообробної, меблевої та целюлозно-паперової промисловості.

У країні є шість великих фабрик легкої промисловості. Вони виробляють шовкові, бавовняні тканини, трикотаж, килими та взуття.

Найрозвиненішою частиною економіки Грузії є розгалужений агропромисловий комплекс. Тут займаються вирощуванням чаю, цитрусових, пшениці, картоплі, овочів, фруктів, винограду, тютюну; розводять велику рогату худобу (1 млн голів) і овець. Переробні галузі харчової промисловості представлені підприємствами чайної, виноробної та плодоовочеконсервної промисловості. Знамениті грузинські вина, яким немає аналогів у світі, виробляють у Кахетії та Імеретії, коньяк і шампанське — в Тбілісі. По всій території розміщені численні заводи, які випускають фруктові та овочеві консерви. Серед інших галузей харчової промисловості — розлив мінеральних вод, виробництво тунгової те ефірної олії, тютюнова та маслосироробна промисловість.

Транспортна мережа Грузії представлена залізницями (близько 1500 км) та автомобільними шляхами (11 тис. км). Є значні морські порти Поті, Батумі, Сухумі та нафтопровід Баку — Супса.

Культура та соціальний розвиток. У країні 99% населення становлять письменні. В Грузії 19 вищих навчальних закладів. Діють 32 театри та 10 музеїв. До історико-культурної спадщини світового рівня належить Гелатський монастир. Загалом у списку ЮНЕСКО — З об'єкти. Середня тривалість життя жінок становить 76 років, чоловіків — 69 років. Найбільшою газетою є "Сакартвелос республіка".

22 липня 1992 р. встановлено дипломатичні відносини між Україною та Республікою Грузія шляхом обміну нотами. У Києві працює посольство та торговельно-економічне представництво Республіки Грузія.

Запитання та завдання

1. Обґрунтуйте, чому Грузії відводиться ключове місце серед країн Закавказзя.

2. Чому населення Грузії розміщене так нерівномірно?

3. Які ресурси економічного розвитку є в Грузії?