Країнознавство - Масляк П.О. - 8.4.1. Кенія

Цей регіон утворюють 16 країн і є найбільшим на континенті за їх чисельністю. Держави об'єднуються насамперед за географічною ознакою. В цілому це один із най- нестабільніших і най бідніших регіонів світу, де донині перманентно виникають війни, здійснюється навіть широкомасштабний геноцид. Із Сомалі вимушені були тікати навіть американці. Якраз у Східній Африці було завдано потужних терористичних ударів по посольствах США. У наш час майже єдиною державою регіону, яка є значною мірою острівцем стабільності та відносного процвітання в морі хаосу та страждань, є Кенія.

8.4.1. Кенія

Загальні відомості. Офіційна назва — Республіка Кенія. Столиця — Найробі (2,2 млн осіб). Площа — 583 тис. км2 (45-те місце у світі). Населення — понад 32 млн осіб (36-те місце). Державні мови — суахілі та англійська. Грошова одиниця — кенійський шилінг.

Географічне положення. Кенія знаходиться в середній частині Східної Африки на екваторі. На півночі вона межує з Ефіопією та Суданом, на півдні — з Танзанією, на заході — з Угандою, на сході — із Сомалі. Південно-східну частину Кенії омивають води Індійського океану. Протяжність узбережжя — понад 600 км. Майже всі держави, що оточують Кенію, є бідними та політично нестабільними, особливо Сомалі. Звідси на територію Кенії проникають збройні формування, які поширюють кризові явища й на сусідні держави.

Історія виникнення та розвитку. У VII ст. н. е. на нинішньому кенійському узбережжі з'явилися араби. Вони торгували невільниками та слоновою кісткою. У цей час почалася ісламізація східної частини Кенії, існували великі міста (Малінді, Момбаса). У XVI ст. узбережжя захопили португальці, але довго тут не втрималися. З ХУШ до XIX ст. східна частина Кенії належала султанам Оману. З кінця XIX ст. аж до 1963 р. на цій території панувала Британія. У 1963 р. Кенія проголошена незалежною республікою, є членом Британської Співдружності Націй.

Державний устрій і форма правління. Кенія — унітарна держава, президентська республіка. Глава держави та уряду — президент. Законодавча влада належить парламенту. Він складається з 210 депутатів. Країна поділяється на 7 провінцій і 1 столичний округ.

Природні умови та ресурси. Рівнинний рельєф Кенії поступово підвищується від узбережжя Індійського океану у західному напрямку. Там здіймаються діючі та згаслі вулкани. Серед них найвища вершина країни — гора Кенія (5199 м).

Клімат на всій території субекваторіальний. Температура повітря на рівнинній частині впродовж року становить від +25 °С до +27 °С. Мірою того, як рівнини переходять у гори, температура в середньому знижується на 0,6 °С на кожні 100 м підйому. Кількість опадів коливається від 250 мм на рік на південному сході до 2000 мм у горах.

Великих повноводних річок у Кенії немає. Однак є велике солоне рифтове озеро Рудольфа (Туркана). На заході країна омивається водами великого прісного озера Вікторія.

Рослинний та тваринний світ Кенії багатий та різноманітний. Уряд цієї країни намагається зберегти його в численних заповідниках і національних парках з метою розвитку туризму. На узбережжі океану ростуть дуже цінні види дерев, зокрема тик і сандал, безліч різних пальм, мангрові зарості. У зоні саван і рідколісся серед високої слонової трави, яка досягає висоти до 5 м, розкидані величні баобаби та акації. Тут безліч видів копитних, слонів, носорогів, багато хижаків, особливо левів, гепардів, леопардів, гієн, гієнових собак тощо. У місцевостях, де випадає більше опадів, ростуть густі ліси з камфорного дерева, бамбука тощо.

Мінеральні ресурси традиційні для африканських країн, переважають рудні корисні копалини: залізна руда, свинець, мідь, тантал, золото, срібло. За запасами унікального європію Кенія посідає перше місце у світі. Ця країна має першість у світі й за запасами надзвичайно кислотостійкої речовини кіаніту, яка теж належить до стратегічної сировини. Значні поклади дорогоцінного та напівдорогоцінного каміння, сировини для хімічної промисловості та будівельних матеріалів.

Населення. Середня густота населення приблизно 55 осіб на 1 км2. По території воно розміщене не дуже рівномірно. Найбільш заселені прибережні та підвищені центральні райони із кліматом сприятливим для життя. Доволі висока народжуваність — до 32%о на фоні порівняно низької смертності — 11%о дає природний приріст у 21%о. Майже 70% населення живе в селах. Вони доволі мальовничі, особливо поселення масаїв. Окрім столиці більше міст-мільйонерів немає. Як і в багатьох африканських країнах, які знаходяться на південь від Сахари, в Кенії строкатий етнічний і релігійний склад населення. Більше восьми народів мають частку від 5 до 20%. Найбільше прихильників протестантизму (45%) і католицизму (35%). По 10% мусульман і прихильників традиційних африканських вірувань.

Господарство. В економіці Кенії домінуючою галуззю є сільське господарство, в ньому зайнято до 70% економічно активного населення. Основна харчова культура — це кукурудза, а також пшениця та рис, які доповнюються овочами та фруктами. Експортні товарні сільськогосподарські рослини — це чай (3-тє місце у світі), банани, ананаси, кава, бавовна та цукрова тростина. На узбережжі вирощують кокосові пальми та горіхи кеш'ю. Тваринництво в основному має м'ясомо-лочний напрям. За поголів'ям верблюдів Кенія посідає сьоме місце у світі. На узбережжі Індійського океану та великих озер розвинуте рибальство.

Серед галузей промисловості виділяється харчова та легка. Перша переробляє сільськогосподарську сировину. Легка промисловість, серед галузей якої домінує текстильна та шкіряна, теж орієнтуються на вирощування бавовнику та тваринництво. З'явилися перші автоскладальні та нафтопереробні заводи. Серед будівельної індустрії виділяють цементні заводи.

Транспортне забезпечення країни недостатнє. Довжина залізниць перевищує 2,5 тис. км. Серед 70 тис. км автомобільних доріг лише 15% мають асфальтове покриття. У зовнішніх економічних зв'язках найголовнішу роль відіграє морський транспорт. Головний морський порт країни Момбаса. Туристи до Кенії потрапляють через два міжнародних аеропорти, які знаходяться у Найробі та Момбасі. Для перевезення туристів широко використовують джипи, а також повітряні кулі.

Культура та соціальний розвиток. Обов'язковою є 8-річна освіта. Майже 70% населення Кенії вміє читати й писати. На 1000 тис. осіб припадає 187 студентів. Один лікар припадає майже на 10 тис. осіб. Смертність дітей до 1 року становить близько 70%о. Тривалість життя і жінок, і чоловіків у середньому становить 54 років.

Найбільше об'єктів культурно-історичної спадщини знаходиться на узбережжі. У Момбасі та сусідньому середньовічному місті Мкарані є мечеті, християнські монастирі та навіть індійський храм XIV—XIX ст. Курорт Малінді на березі Індійського океану, крім чудових пляжів і фешенебельних готелів, має об'єкти XIV— XVІІ ст. У Найробі знаходиться великий національний музей, культурний центр, художня галерея.

На жаль, у світі Кенія виділяється одним із найвищих на планеті рівнем захворюваності населення на СНІД.

Республіка Кенія визнала незалежність України 6 травня 1993 р. Тоді ж було підписано Протокол про встановлення дипломатичних відносин між двома країнами.

Запитання та завдання

1. Назвіть і покажіть на карті країни, з якими межує Кенія.

2. Охарактеризуйте рослинний і тваринний світ Кенії.

3. Які особливості етнічного і релігійного складу населення Кенії?

4. Яка галузь господарства Кенії є домінуючою?

8.5. Країни Південної Африки
8.5.1. Південно-Африканська Республіка
Висновки
Розділ 9. КРАЇНИ АВСТРАЛІЇ ТА ОКЕАНІЇ
9.1. Австралія
9.2. Океанія
9.2.1. Маршаллові Острови
Висновки
1. Загальні питання мовознавства
1.1. Мовознавство як наука. "Вступ до мовознавства" як навчальна дисципліна
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru