Державний фінансовий контроль - Гуцаленко Л.В. - Розділ 13. Діяльність інших державних і недержавних органів у сфері фінансового контролю

13.1. Митний контроль в Україні та його характеристика.

13.2. Контрольна діяльність Антимонопольного комітету України.

13.3. Контрольні функції Фонду державного майна України і його регіональних представництв.

13.4. Організація державного контролю за формуванням цін в Україні та якістю товарів, продукції (робіт, послуг).

13.5. Контрольні функції апарату Президента України.

13.6. Парламентський контроль за державними і місцевими фінансовими ресурсами.

13.7. Застосування громадського контролю.

13.8. Контроль у сфері соціального страхування.

13.9. Державний фінансовий контроль за цінними паперами і фондовим ринком.

13.1. Митний контроль в Україні та його характеристика

Митний контроль в нашій державі здійснює Державна митна служба (ДМС) України. Працівники ДМС мають право:

o контролювати дотримання вимог митного і податкового законодавства суб'єктами підприємницької діяльності під час переміщення товарів, інших предметів та валютних цінностей через митний кордон України;

o безоплатно отримувати від юридичних осіб незалежно від форм власності документи і матеріали, які необхідні для здійснення функцій, покладених на митну службу;

o проводити перевірки дотримання митного законодавства;

o застосовувати адміністративну відповідальність за порушення митних правил;

o порушувати кримінальні справи та проводити дізнання у справах, що пов'язані з контрабандою;

o конфіскувати предмети, що є безпосередніми об'єктами порушення митних правил.

За порушення митних правил можуть відповідати громадяни України, особи без громадянства, посадові особи, а також підприємства, організації, заклади.

Фізичні особи, які досягли 16-річного віку на момент здійснення правопорушення, несуть відповідальність за порушення Митного кодексу України (МКУ). Посадові особи несуть відповідальність за порушення митних правил тільки тоді, коли у їхні службові обов'язки входило забезпечення виконання вимог, визначених Митним кодексом. Якщо митні правила порушили підприємства, то відповідальність за це несуть посадові особи - керівники даних підприємств.

Основними видами порушень митного законодавства вважаються такі правопорушення:

o не зупинення транспортного засобу (в тому числі транспортного засобу індивідуального користування), який переміщується через митний кордон України, в зоні митного контролю (ст.104 МКУ);

o відправлення транспортного засобу (в тому числі транспортного засобу індивідуального користування), який знаходиться під митним контролем, без дозволу митниці України, а із пунктів пропуску на державному кордоні України - також і прикордонних військ (ст.105 МКУ);

o причалювання до судна, що знаходиться під митним контролем, інших суден та плавучих засобів без дозволу митного органу України (ст.106 МКУ);

o перешкоджання доступу службової особи митного органу України під час проведення ним митного контролю до предметів, що перебувають під цим контролем (ст.107 МКУ). Порушення статей 104-107 МКУ передбачає попередження (крім ст. 106) або накладення штрафу на громадян до офіційно встановленого на день здійснення порушень митних правил мінімального розміру заробітної плати (МРЗП), а на посадових осіб - одного офіційно встановленого МРЗП;

o неподання митному органові України необхідних для здійснення митного контролю:

- документів на транспортні засоби, незалежно від подання письмової декларації (ст.108 МКУ п.1). За порушення цієї статті Митного кодексу України передбачено попередження або накладання штрафу на громадян в розмірі одного МРЗП, а на посадових осіб - від 1 до 2,5 МРЗП;

- документів на товари, валюту, цінності та інші предмети, незалежно від подання письмової декларації (ст.108 МКУ п.2). У цьому випадку - попередження або накладання штрафу на громадян в розмірі до одного МРЗП, а на посадових осіб - від 2,5 до 10 МРЗП;

o неподання в митний орган України у призначений термін предметів, які знаходяться під митним контролем і перевозяться з одного митного органу України в інший, а також прийнятих для вручення митному органу України митних та інших документів на ці предмети (ст.109 МКУ). За дане порушення передбачено попередження або накладання штрафу на громадян в розмірі до одного МРЗП, а на посадових осіб - від 2,5 до 10 МРЗП з конфіскацією цих предметів або без неї;

o пошкодження або втрата пломб, печаток або іншого митного забезпечення, накладеного митним органом України (ст.110 МКУ);

o навантаження, розвантаження, перевантаження, виправлення пошкоджень упакування предметів, які знаходяться під митним контролем, або зміна ідентифікаційних знаків чи маркування, нанесених на предмети або упакування, без дозволу митного органу України (ст.111 МКУ). У випадку порушень статей 110 та 111 Митного кодексу України передбачено попередження (тільки для ст.111) та накладання штрафу на громадян в розмірі до одного МРЗП, а на посадових осіб - від 2,5 до 10 МРЗП;

o видача предметів без дозволу митного органу України або втрата предметів, які знаходяться під митним контролем (ст.112

МКУ);

o невивезення за кордон предметів, ввезених на митну територію України під зобов'язання про зворотне вивезення або неповернення на митну територію України предметів, вивезених за кордон під зобов'язання про зворотне ввезення, в терміни, що встановлені цими зобов'язаннями (ст. 113 МКУ);

o невивезення за митний кордон України предметів, ввезених з метою транзиту через територію України в терміни, встановлені митним органом України (ст.114 МКУ). На порушників статей 112-114 Митного кодексу України накладаються штрафи:

- на громадян - до одного МРЗП з конфіскацією цих предметів (ст. ст. 112-114 МКУ) або без конфіскації (ст.112 МКУ);

- на посадових осіб - від 2,5 до 10 МРЗП з конфіскацією цих предметів (ст. ст.112-114 МКУ) або без конфіскації (ст.112 МКУ);

o переміщення предметів через митний кордон України з ухилянням від митного контролю (ст.115 МКУ). За порушення даної статті передбачено конфіскацію предметів, що є безпосередніми об'єктами правопорушень, або накладання штрафу на громадян в розмірі до 200 МРЗП з конфіскацією вказаних предметів, а посадових осіб - з 300 до 1000 МРЗП із конфіскацією вказаних предметів або без неї;

o переміщення предметів через митний кордон України поза митним контролем, тобто переміщення предметів через митний кордон України поза місцем розташування митниці або поза часом здійснення митного оформлення, за відсутності ознак контрабанди або за здійснення підготовчих дій до такого порушення (ст.116 МКУ). Порушення статті 116 Митного кодексу України означає накладання штрафу на громадян до 200 МРЗП з конфіскацією предметів правопорушення, а також посадових осіб - до 1000 МРЗП також з конфіскацією цих предметів;

o переміщення через митну територію України товарів або предметів, виготовлених з порушенням прав на об'єкт права інтелектуальної власності (ст.116 1 МКУ). За це передбачено накладання штрафу на громадян в розмірі від 1 до 500 МРЗП з конфіскацією товарів, а на посадових осіб - від 10 до 1200 МРЗП з конфіскацією товарів;

o зберігання, перевезення або купівля предметів, ввезених на митну територію України поза митним контролем або приховування від такого контролю, а також предметів, щодо яких надані митні пільги з митного обладнання, та використаних без дозволу митних органів України в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими були надані такі пільги, за відсутності ознак злочину (ст.117 МКУ). За порушення даної статті на громадян можуть накласти штраф до одного МРЗП, а на посадову особу - від 2,5 до 10 МРЗП з конфіскацією предметів правопорушень або без неї;

o недекларування предметів, які переміщаються через митну територію України (в тому числі транзитом через територію України), тобто непред'явлення за встановленою формою точних даних про такі предмети, а також декларування предметів не своєю назвою (ст.118 МКУ). Штрафні санкції тут аналогічні до тих, які чинні за статтею 117 МКУ;

o використання предметів, щодо яких надані пільги з обкладання митом, в інших цілях без дозволу митних органів України (ст. 119 МКУ). За такі дії штраф на громадян і посадових осіб - від 100% до 200% суми мита, не сплаченого у зв'язку з наданням пільг;

o несплата мита і митних зборів протягом встановлених термінів, а також інші дії, які сприяли недоборам митних платежів (ст.120 МКУ). За це передбачено штраф на громадян та посадових осіб - від 100% до 300% суми несплачених митних платежів.

Працівник державної митної служби України, у випадку встановлення ним порушень митних правил, складає протокол за встановленою ДМС України формою. Цей протокол підписує митник, що його склав, і особа порушник митних правил.

Якщо порушник митних правил відмовляється підписувати протокол, тоді митник здійснює про це запис у протоколі. У випадку незгоди зі змістом протоколу особа - порушник митних правил може написати до нього власні заперечення (зауваження).

Предмети, що є безпосередніми об'єктами порушення митних правил, вилучаються, про це складається спеціальний протокол.

Справа про порушення митних правил розглядається за місцем знаходження митного органу протягом 15 днів з дня надходження матеріалів, необхідних для розгляду справи.

Справа розглядається у присутності особи - порушника митних правил (за винятком деяких випадків). За результатами розгляду справи митний орган в особі його уповноваженої особи може винести одну із наступних постанов:

o про накладання адміністративних стягнень;

o про припинення ведення справи;

o про відкриття кримінальної справи та проведення дізнання у справі контрабанди.

Копія постанови протягом 3 днів з дня її винесення має бути вручена або вислана особі, що порушила митні правила.

Постанову митного органу можна оскаржувати протягом 10 днів з дня її винесення. Заява про незгоду із постановою митного органу подається в Державну митну службу України або в районний міський суд за місцем знаходження митниці, посадовою особою якої винесена постанова. Рішення суду остаточне і оскарженню не підлягає.

Штраф має бути сплачений особою-порушником митних правил не пізніше 15 днів з дня вручення або відправлення йому постанови, а у випадку оскарження - не пізніше 15 днів з дня винесення рішення чи залишення скарги без задоволення.