Економіка грошей, банківської справи і фінансових ринків - Мишкін Ф.С. - Обігові сертифікати банківських депозитів.

Для повного розуміння, як фінансові ринки виконують важливу функцію спрямування коштів від кредиторів-заощадників до позичальників-витратників, нам слід розглянути цінні папери (інструменти), якими торгують на фінансових ринках. Ми початково зосередимося на інструментах, якими торгують на грошовому ринку, а тоді повернемося до тих інструментів, якими торгують на ринку капіталів.

Інструменти ринку грошей

Внаслідок короткого строку погашення, боргові інструменти, якими торгують на ринку грошей, зазнають найменших коливань цін, і тому вони - найменш ризикові інструменти. Основні інструменти ринку грошей подаються у таблиці 3.3 разом з сумами, що мали місце на кінець 1970 р., 1980 р. та 1990 р.

Векселі Державної скарбниці США.

Ці короткострокові боргові інструменти уряду СІЛА випускають на три-, шести- та дванадцяти-місячний строк погашення. Вони дають певну суму при погашенні і не приносять доходу у вигляді процента, але фактично приносять проценти через початковий продаж зі знижкою, тобто за нижчою ціною, ніж сума, що виплачена при погашенні цінного паперу. Наприклад, ви можете купити однорічний вексель Державної скарбниці у травні 1992 року за 9000 дол. і можете погасити його за 10 000 дол. у травні 1993 р.

Векселі Державної скарбниці США є найліквіднішим інструментом грошового ринку, бо ними найактивніше торгують. Вони також найбезпечніші з усіх інструментів грошового ринку, бо немає можливості невиконання зобов'язань по них, тобто виникнення ситуації, при якій сторона, що випустила борговий інструмент (федеральний уряд у цьому випадку), є нездатною сплачувати проценти або викупити ці боргові зобов'язання, коли наступив строк їх погашення. Федеральний уряд завжди здатний задовольняти свої боргові зобов'язання, бо може підвищити податки або випустити гроші для сплати власних боргів. Векселі Державної скарбниці головним чином купують банки, хоча невеликою кількістю володіють домогосподарства, корпорації та інші фінансові посередники.

Обігові сертифікати банківських депозитів.

Сертифікати депозитів (СД) є борговим інструментом, який продається банками вкладникам, і по ньому виплачується щорічний процент певного розміру, а при погашенні повертається вихідна ціна купівлі До 1961 р. СД були необіговими, тобто вони не могли продаватися будь-кому ще й не могли погашатися до строку погашення без сплати значного штрафу. У 1961 р. для того, щоб зробити СД ліквіднішими і привабливішими для інвесторів, "Citibank" запровадив перший обіговий СД великого номіналу (понад 100 000 дол), що могли перепродаватися на вторинному ринку. Цей інструмент нині випускається майже всіма основними комерційними банками і став винятково успішним, а сума СД, що випущена в обіг, перевищує суму векселів Державної скарбниці США. Цей інструмент є винятково важливим джерелом коштів для комерційних банків від корпорацій, взаємних фондів грошового ринку, благодійних інституцій та урядових установ.

Комерційні папери.

Це короткострокові боргові інструменти, які випускаються великими банками та добре відомими корпораціями, такими, як "General Motors" або АТТ. До 1960-х років корпорації звичайно брали короткострокові позички у банків, але з того часу вони стали більше покладатися на продаж комерційних паперів іншим фінансовим посередникам і корпораціям для їхніх негайних позичкових потреб, тобто вони втягувались у пряме фінансування. Сума комерційних паперів, які перебувають в обігу, збільшилася на понад півтори тисячі відсотків (з 33 млрд. дол. до 557 млрд. дол) за період 1970- 1990 років.