Щойно описані переваги боргових угод не виключають можливості морального ризику. Оскільки боргова угода вимагає від позичальників тільки сплати фінансової суми і дозволяє їм залишати всі прибутки понад дану суму, позичальники можуть здійснювати ризиковіші інвестиційні проекти, аніж того хотіли б кредитори.
Для прикладу припустімо, що оскільки ви стурбовані проблемою перевірки прибутків магазину морозива Стіва, то приймаєте рішення не ставати партнером по власності. Натомість ви позичаєте Стіву 9000 дол., які потрібні йому для заснування бізнесу, і складаєте боргову угоду, що забезпечує вам виплату 10 %-ної ставки. Для вас це є безпомилковою інвестицією, бо існує стійкий і постійний попит на морозиво у ваших сусідів. Проте, оскільки ви даєте Стіву кошти, то він, як раніше дядько Мелвін, може використати їх на цілі, що відрізняються від ваших намірів. Замість відкриття магазину морозива Стів може використати вашу позику у сумі 9000 дол., інвестуючи устаткування для хімічних досліджень. Він вважає, що має 1 шанс із 10 винайти дієтичне морозиво, яке за смаком не поступається найкращим сортам, але не містить калорій.
Очевидно, що ці інвестиції дуже ризикові. Проте, якщо Стіву пощастить, то він стане мультимільйонером. Його підвищена зацікавленість ризиковішим інвестуванням пояснюється тим, що в разі удачі вигода буде величезною. Звичайно, ви не зрадієте, якщо Стів використає позику на ризиковіше інвестування, бо в разі його невдачі, що дуже ймовірно, ви можете втратити більшу частину, якщо не всі позичені йому гроші. З іншого боку, коли б йому поталанило, то ви б не змогли розділити його успіх, бо отримаєте лише 10 % доходу на надану позичку, оскільки основна сума боргу і сплата процентів фіксовані. Внаслідок можливості морального ризику (Стів може використати ваші гроші на фінансування особливо ризикової справи), ви, напевно, не надали б позики Стіву, навіть якби магазин морозива на околиці був доброю інвестицією, що принесе доход кожному.
Розв'язки проблеми морального ризику в боргових угодах
Власний капітал
Коли позичальник володіє значною часткою капіталу, тобто його власний капітал (різниця між активами і пасивами) є значним, то його стимули до морального ризику будуть значно зменшені, бо він може багато втратити. Щоб зрозуміти це, повернімось знову до Стіва і його бізнесу з морозивом. Припустімо, що ціна заснування магазину морозива або дослідного устаткування становить 100 000 дол. замість 10 000 дол. Отже, Стіву потрібно вкласти в дану справу 91 000 дол. власних грошей (замість 1000 дол.) на додачу до ваших наданих 9000 дол. позики. Зараз, якщо Стіву не пощастить у винаході без калорійного високоякісного морозива, він має втратити 91 000 дол. власного капіталу (100 000 дол. в активах мінус 9000 дол. отриманої позики). Стів двічі подумає, чи здійснювати ризикованішу інвестицію, і, напевно, інвестує в магазин морозива, що є надійнішою справою. Отже, коли Стів має більше власних грошей (власного капіталу), то ви з більшою ймовірністю надасте йому позику для бізнесу.
Одним із способів пояснення, чому власний капітал пом'якшує проблему морального ризику, полягає в тому, що власний капітал надає борговій угоді сумісних стимулів, тобто стимули діяльності позичальника і кредитора збігаються. Що більше власного капіталу у позичальника, то більша його зацікавленість вести справу так, як того сподівається і бажає позикодавець. Отже, що більший власний капітал позичальника, то меншою є проблема морального ризику в боргових угодах і легше фірмі брати в позику. І навпаки, при малому власному капіталі проблема морального ризику посилюється, а фірмі взяти в позику стає важче.
Моніторинг і примус обмежувальних умов
Фінансове посередництво
Підсумки
Застосування. Фінансові кризи і загальна ділова активність
Фактори, що спричиняють фінансові кризи
Зростання процентних ставок
Падіння курсів на ринку акцій
Непередбачене падіння рівня цін
Зростання невизначеності