Вступ до мовознавства - Кочерган М.П. - Фіно-угорські мови

Фіно-угорськими мовами розмовляють 24 млн. 35 тис. осіб. Ці мови поділяють на дві групи: угорську та фінську.

Угорська група

До цієї групи належать угорська, мансійська і хантийська мови.

Угорська мова - офіційна мова Угорщини. Поширена також у прилеглих до Угорщини країнах - Югославії, Австрії, Чехії, Словаччині, Румунії та Україні (Закарпаття). Кількість її носіїв досягає 15 млн. осіб. Писемність - на латинській основі. Перша писемна пам'ятка належить до XII ст.

Мансійська (вогульська) мова поширена на лівобережжі ріки Об та її приток у Тюменській та Єкатеринбурзькій областях Росії. Кількість мовців становить 3,7 тис. Писемність на основі кирилиці не набула поширення. Функціонує переважно в побутовій сфері.

Хантийська (остяцька) мова локалізована в Ханти-Мансійському та Ямало-Ненецькому автономних округах (Тюменська область) і в деяких районах Томської області (Росія). Носії - 14 тис. осіб. Писемність - на основі кирилиці.

Фінська група

Мови цієї групи поділяють на три підгрупи: прибалтійську, пермську і волзьку.

Прибалтійська підгрупа. До неї належать фінська, естонська, карельська, лівська, іжорська, вепська і водська мови.

Фінська (суомі) мова - одна з двох (поряд із шведською) офіційних мов Фінляндської Республіки. Поширена також у Росії, Швеції, Норвегії, США, Канаді, Австралії та інших країнах. Загальна кількість мовців становить понад 5,3 млн. осіб. Писемність - на основі латинської графіки.

Естонська мова - державна мова Естонії. Поширена також у Росії, Швеції, США та Канаді. Користуються нею 1,1 млн. мовців. Перші писемні пам'ятки сягають XIII ст. Єдина літературна мова сформувалася в другій половині XIX ст. Писемність - на основі латинського алфавіту.

Карельська мова поширена в Карельській Автономній Республіці, Калінінградській, Ленінградській і Новгородській областях (Росія). Розмовляють нею 77 тис. осіб. Найдавніша писемна пам'ятка належить до ХШ ст. Писемності зараз не має (перестала вживатися з 40-х років). Карельська мова використовується переважно як розмовно-побутова.

Лівська, іжорська, вепська та водська мови є побутовими. Нині вони перебувають на стадії вимирання: у 1979 р, лівською мовою користувалося 100 осіб у Латвії, іжорською - 244 в Ленінградській області, вепською - 3 тис. осіб у Карелії, Ленінградській і Вологодській областях, водською - кілька десятків осіб у Ленінградській області.

Пермська підгрупа.

До неї належать комі-перм'яцька, ко-мі-зирянська та удмуртська мови.

Комі-перм'яцька мова поширена в Комі-Перм'яцькому автономному окрузі Росії, а також на північному сході Кіровської та Пермської областей. Загальна кількість мовців становить 151 тис. Писемність - на основі кирилиці.

Комі-зирянська мова використовується в Автономній Республіці Комі, а також на Кольському півострові, в Ямало-Ненецькому і Ханти-Мансійському автономних округах Росії. Розмовляють нею 327 тис. осіб. Літературна мова сформувалася в XX ст. Мала оригінальну писемність із XIV ст., яка в XVII ст. була витіснена кирилицею.

Удмуртська (вотяцька) мова поширена в Удмуртській, а також у Башкирській, Татарській і Марійській автономних республіках Росії. Користуються нею 550 тис. осіб. Писемність створена в XVIII ст. на основі кирилиці.

Волзька підгрупа.

До неї належать марійська та мордовська мови.

Марійська (марі, черемиська) мова поширена в Марійській, Татарській, Удмуртській, Башкирській автономних республіках і суміжних областях у Росії. Кількість мовців становить приблизно 540 тис. Складається з двох діалектів, які покладено в основу двох літературних мов, тому існує думка, що є дві марійські мови - гірська марійська (на правому березі Волги) і лугово-східна марійська (на лівому березі Волги). Писемність - на основі кирилиці. Перша граматика марійської мови з'явилася в 1775 р.

Мордовська мова функціонує в Мордовській, Башкирській, Татарській. Чуваській автономних республіках Росії та суміжних областях. Спілкуються нею до 1 млн. осіб. Останнім часом учені вважають, що є дві окремі мордовські мови - ерзянська і мокшанська. Перші пам'ятки письма відносять до XVII ст. В основі писемності - кирилична графіка.