Навіть якщо ФРС не проводить операцій на відкритому ринку, все ж перехід від депозитів до готівки вплине на резерви банківської системи. Проте такий перехід аж ніяк не впливатиме на грошову масу. Це ще одна причина, чому ФРС пильніше контролює грошову масу, ніж резерви.
Припустімо, що Джейн Браун (яка відкрила чековий рахунок на 100 дол. у Першому національному банку, що описано в розділі 9) вирішує, що в усіх банках касири надто брутальні Вона закриває свій рахунок, вилучивши суму 100 дол. у готівці, і обіцяє ніколи більше не класти в банк гроші. Вплив на Т-рахунок небанківських одиниць буде таким:
Банківська система втрачає 100 дол. вкладів і, отже, 100 дол. резервів.
Для ФРС дія Джейн Браун означає, що 100 додаткових доларів готівкою циркулює в обігу, в той час як резерви в банківській системі зменшилися на 100 дол. Т-рахунок ФРС такий:
Чистий вплив на грошові зобов'язання ФРС такий: відмова Джейн Браун від послуг банківської системи не впливає на грошову масу. З іншого боку, це впливає на резерви. Випадкові коливання резервів можуть відбутися внаслідок випадкових переходів від депозитів до готівки та навпаки. Проте це твердження несправедливе для грошової маси, що робить її стабільнішою змінною.
Дисконтні позики
В цьому розділі дотепер ми розглядали зміни у грошовій масі виключно як наслідок операцій на відкритому ринку. Проте, коли ФРС надає банку дисконтну позику, то це також впливає на грошову масу. У розділі 14, коли ФРС надала Першому національному банку дисконтну позику на 100 дол, то банк був прокредитований на суму 100 дол. резервів від надходження позики. Впливи на баланс банківської системи і ФРС були такими:
Грошові зобов'язання ФРС зараз збільшилися на 100 дол., і грошова маса також збільшилася на цю суму. З іншого боку, якщо банк сплатить позику Федеральній резервній системі, одночасно зменшуючи свої позики у ФРС на 100 дол., то Т-рахунки банківської системи і ФРС будуть такими:
Отже, зменшення на 100 дол- це чистий вплив на грошові зобов'язання ФРС, а звідси і на грошову масу. Ми бачимо, що грошова маса змінюється відповідно до змін у позиках у Федеральній резервній системі у відношенні один до одного.
Здатність ФРС контролювати грошову масу
З попереднього аналізу можна дійти загального висновку, що ФРС може контролювати грошову масу краще, ніж резерви. Проте, якщо обсяг купівлі або продажу на відкритому ринку повністю контролюється розпорядженнями ФРС дилерам на ринках облігацій, то все ж не існує повного контролю за грошовою масою. ФРС не може однозначно визначити і через це точно передбачити суму своїх позик банкам. Вона встановлює облікову ставку (процентна ставка по дисконтних позиках), а потім банки приймають рішення про їхні потреби в позичках. Хоча на суму дисконтних позик впливає встановлення ФРС облікової ставки, все ж Федеральна резервна система не повністю контролює дисконтні позики, бо рішення банків також мають істотне значення ].
Отже, грошову масу можна розділити на дві частини: перша, яку повністю контролює ФРС, і друга, що контрольована менш суворо. Ця друга менш суворо контрольована частина - це величина грошової маси, що створюється дисконтними позиками ФРС. Решта грошової маси (що називають не позиченою, або власною грошовою масою) перебуває під контролем ФРС, бо походить головним чином з операцій на відкритому ринку 2. Ця власна грошова маса формально визначається як грошова маса мінус дисконтні позики у ФРС:
де МВп - власна грошова маса; МВ - грошова маса;
- дисконтні позики ФРС. Причина для виділення власної грошової маси (МВп) з грошової маси (МВ) полягає в тому, що власна грошова маса, яка пов'язана з операціями на відкритому ринку, перебуває під прямим контролем ФРС. На грошову масу також впливають дисконтні позики, що надає ФРС. Цю частину грошової маси ФРС прямо не контролює.
Здатність ФРС контролювати грошову масу
Модель пропозиції грошей і мультиплікатор грошей
Виведення мультиплікатора грошей
Що ховається за мультиплікатором грошей
Фактори, які впливають на мультиплікатор грошей
Зміни норми обов'язкових резервів (rD)
Зміни відношення готівки до чекових депозитів (С/D)
Зміни у нормі надлишкових резервів (ER/D)
Додаткові фактори, що визначають пропозицію грошей