Економіка грошей, банківської справи і фінансових ринків - Мишкін Ф.С. - Валютні курси у довгостроковому періоді

Валютні курси, як і ціни будь-якого матеріального блага або активу на вільному ринку, визначаються через взаємодію попиту та пропозиції Щоб спростити наш аналіз валютних курсів на вільному ринку, ми виділимо в ньому дві частини. По-перше, ми з'ясуємо, як визначаються валютні курси у довгостроковому періоді. Далі застосуємо наші знання довгострокових визначників валютного курсу, щоб зрозуміти, як ці курси визначаються у короткостроковому періоді.

Закон одної ціни

Вихідним пунктом розуміння того, як визначаються валютні курси, є проста ідея, що називається законом одної ціни. Цей закон твердить: якщо дві країни виробляють якийсь однаковий товар, то його ціна має бути однаковою у всьому світі, незалежно від того, яка країна продукує цей товар. Припустімо, що американська сталь коштує 100 доларів за тонну, а японська сталь - 10 000 єн за тонну, і сталь в обох країнах є однаковою. За законом одної ціни обмінний курс між єною і доларом повинен бути 100 єн за долар (0,01 долара за єну), щоб продати одну тонну американської сталі за 10 000 єн в Японії (ціна японської сталі) і продати одну тонну японської сталі за 100 дол. у США. Якби обмінний курс був 200 єн за долар, тоді японська сталь продавалася б по 50 доларів за тонну у США, або на 50 дол. менше, ніж американська сталь, в той час як американська сталь продавалася б по 20 000 єн за тонну в Японії (на 10 000 єн більше за японську сталь). Оскільки американська сталь була б в обох країнах значно дорожчою, ніж японська сталь, і вона однакова за якістю з японською сталлю, то попит на американську сталь впав би до нуля. За незмінної ціни на американську сталь в доларах існуючий надлишок пропозиції американської сталі буде усунуто тільки тоді, коли обмінний курс впаде до 100 єн/долар, що зробить ціну американської сталі однаковою з японською сталлю в обох країнах.

Теорія паритету купівельної сили

Однією з найвідоміших теорій того, як визначаються валютні курси, є теорія паритету купівельної сили (purchasing power parity - РРР). Ця теорія твердить, що курси будь-яких двох валют будуть пристосовуватися, щоб віддзеркалювати зміни рівнів цін у цих двох країнах. Теорія РРР є радше простим застосуванням закону одної ціни до рівнів цін у різних країнах, ніж до індивідуальних цін. Припустімо, що ціна японської сталі в єнах зростає на 10 % (до 11 000 єн), а ціна американської сталі в доларах не змінилася (100 дол. за тонну). Для того щоб далі діяв закон одної ціни, обмінний курс має зрости до 110 єн/долар, тобто відбутися подорожчання долара на 10%. Застосування закону одної ціни до рівнів цін у цих двох країнах забезпечує теорія паритету купівельної сили, яка твердить: якщо рівень цін в Японії зростає на 10 % стосовно рівня цін у США, то долар подорожчає на 10 %.

Як показує приклад з американською та японською сталлю, теорія РРР стверджує, що коли рівень цін першої країни зростає щодо рівня цін другої, то валюта цієї країни повинна знецінюватися (а валюта другої країни дорожчає). Як можна бачити із графіка 21.2, це передбачення підтверджується у довгостроковому періоді. З 1973 р. до початку 1990 р. рівень цін у Великобританії збільшився на 75 % щодо рівня цін у США. Згідно з теорією РРР, долар поцінувався, щоправда, лише на 40 %, тобто трохи менше, ніж 75 % підвищення курсу долара, що випливає з теорії РРР.

З іншого боку, як показують ці самі дані, теорія РРР часто має дуже слабку прогностичну силу у короткостроковому періоді. З початку 1985 р. до кінця 1987 p., наприклад, рівень цін у Великобританії зріс щодо рівня цін у США. Проте замість подорожчання, що випливає з теорії РРР, фактично відбулося знецінення долара США на 40 %. Отже, хоча теорія РРР забезпечує певні орієнтири для аналізу динаміки валютних курсів у довгостроковому періоді, вона недосконала і в короткостроковому періоді не забезпечує надійних прогнозів. Як пояснити невдачі теорії РРР? Чому прогнози, що зроблені за цією теорією, не завжди точні?