Економіка грошей, банківської справи і фінансових ринків - Мишкін Ф.С. - Визначення валютного курсу у короткостроковому періоді

Ми з'ясували теорію довгострокової поведінки валютних курсів. Проте, якщо ми хочемо зрозуміти, чому валютні курси різко коливаються (інколи декілька процентів) з дня на день, то слід розглянути теорію, як поточні валютні курси (валютні курси по касових операціях) визначаються у короткостроковому періоді.

Ключем для розуміння поведінки валютного курсу в короткостроковому періоді є усвідомлення того, що валютний курс - це ціна національних банківських депозитів (тих, що поіменовані у національній валюті) через іноземні банківські депозити (ті, що поіменовані в іноземній валюті). Оскільки валютний курс є ціною одного активу, що виражений в іншому, то природним способом досліджувати визначення валютного курсу в короткостроковому періоді буде підхід з позиції ринку активів. Цей підхід ґрунтується великою мірою на теорії попиту на активи, що розвинута у розділі 5. Як побачимо, довгострокові чинники формування валютного курсу, які ми щойно окреслили, також відіграють важливу роль у підході до ринку активів з позиції короткострокового періоду.

Попередні підходи до визначення валютного курсу підкреслювали роль попиту на експорт та імпорт. Сучасніший підхід до ринку активів, що використаний тут, не наголошує на потоках експортних та імпортних товарів протягом коротких періодів, бо ці ділові операції цілком незначні щодо кількості вітчизняних та іноземних банківських депозитів у будь-який час. Наприклад, валютні операції у США кожного року у понад двадцять п'ять разів більші, ніж сума експорту та імпорту США. Отже, протягом короткострокових періодів, не більших від року, рішення володіти вітчизняними, а не іноземними активами відіграє значно більшу роль у визначенні валютного курсу, ніж попит на експортні або імпортні товари.

Порівняння сподіваного доходу на внутрішні та зарубіжні депозити

У цьому аналізі як вихідну країну ми розглядаємо США. Тому внутрішні банківські депозити поіменовані у доларах. Як приклад, для означення іноземної валюти ми застосуємо франки, через що іноземні банківські депозити поіменовані у франках. Теорія попиту на активи твердить, що найважливішим чинником, що впливає на попит на внутрішні (доларові) депозити та іноземні депозити (у франках), є сподіваний доход на ці активи стосовно один одного. Коли американці або іноземці очікують, що доход на доларові депозити буде вищим стосовно доходу на депозити у франках, то вищий попит буде на доларові депозити і, відповідно, нижчий попит на депозити у франках. Щоб зрозуміти, як попит на доларові депозити та депозити у франках змінюється, потрібно порівняти сподівані доходи на доларові депозити та іноземні депозити.

Припустімо далі, що доларові депозити мають процентну ставку (сподіваний доход, що виплачується в доларах) - і*, в той час як іноземні банківські депозити мають процентну ставку (сподіваний доход, що виплачується в іноземній валюті - франках) - г*". Щоб порівняти сподівані доходи на доларові депозити і депозити у франках, інвестори повинні перетворити доходи в одиниці валюти, яку використовують.

Насамперед давайте прослідкуємо, як іноземець, що має депозити, поіменовані у франках, порівнює доходи на доларові депозити і депозити у франках. Коли він розглядає сподіваний доход на доларові депозити через іноземну валюту, то усвідомлює, що цей доход не дорівнює і$. Замість цього сподіваний доход має коригуватися на певне сподіване поцінування або знецінення долара. Якби очікували, що долар подорожчає на 7 %, тоді сподіваний доход на доларові депозити в переведенні на франки був би на 7 % вищим, бо долар у переведенні на франки коштував би на 7 % більше. Отже, якщо процентна ставка на доларові депозити становить 10 %, а сподіване поцінування долара - 7 %, тоді сподіваний доход на доларові депозити у переведенні на франки-17% (10 %-на ставка плюс 7% сподіваного поцінування долара). З іншого боку, якби очікували, що знецінення долара за рік буде 7 %, то сподіваний доход на доларові депозити у переведенні на іноземну валюту був би тільки 3%- 10 відсотків процентної ставки мінус 7 % сподіваного знецінення долара.

Позначаючи курс валюти (обмінний курс по касових операціях) як Ег, а сподіваний обмінний курс для наступного періоду як |, можна записати сподіваний курс поцінування долара як (Е%+ 1 - Е1)/Е1. Наше твердження означає, що сподіваний доход на доларові депозити (КЕТ*) у переведенні на іноземну валюту можна записати як суму процентної ставки на доларові депозити плюс сподіване поцінування долара 1:

З іншого боку, сподіваний доход Франсуа на іноземні депозити у франках (КЕТ**) у переведенні на франки є саме іг. Отже, у переведенні на франки відносний сподіваний доход на доларові депозити (тобто різниця між сподіваним доходом на доларові депозити та іноземні депозити) обчислюється шляхом віднімання гг від вищеподаного виразу доходу:

Коли відносний сподіваний доход на доларові депозити зростає, то іноземці хотітимуть мати більше депозитів у доларах і менше депозитів у франках.

Тепер розгляньмо рішення мати більше доларових, ніж франкових депозитів, з американської точки зору, очима Ела. Дотримуючись цього ж аналізу, що використаний для оцінки рішення Франсуа, ми побачимо, що сподіваний доход на іноземні депозити (КЕТ*) у переведенні на долари є процентною ставкою на іноземні депозити плюс сподіване поцінування іноземної валюти [дорівнює сподіваному поцінуванню долара, взятому зі значенням "мінус", і - Е()/Е(], тобто

Якщо процентна ставка на франкові депозити становить, наприклад, 5 % і прогнозують подорожчання долара на 4 %, тоді сподіваний доход на франкові депозити у переведенні на долари дорівнює 1 %. Ел заробляє 5 %-ну ставку, але він втратить 4 %, бо франк коштуватиме на 4 % менше у переведенні на долари внаслідок поцінування долара.

Сподіваний доход Ела на доларові депозити (ІІЕТ$) у переведенні на долари є і*. Отже, у переведенні на долари відносний сподіваний доход для доларових депозитів обчислюється шляхом віднімання вищевказаного виразу від і$, що дає:

Це рівняння є таким самим, як і те, що описує відносний сподіваний доход на доларові депозити (розрахований у переведенні на франки). Ключовий момент полягає в тому, що відносний сподіваний доход на доларові депозити є однаковим,- чи він обчислюється Франсуа у переведенні на франки, чи Елом у доларах. Отже, коли відносний сподіваний доход на доларові депозити зростає, то і іноземці, і внутрішні резиденти реагують в один і той же спосіб: вони хочуть мати більше доларових депозитів і менше депозитів у франках.