Економіка грошей, банківської справи і фінансових ринків - Мишкін Ф.С. - Рівновага у довгостроковому періоді

Рівновага сукупного обсягу виробництва і рівня цін буде в точці, де величина попиту на сукупний обсяг продукції дорівнює величині пропозиції сукупного обсягу продукції. Проте в контексті аналізу сукупних пропозиції та попиту існує два види рівноваги - рівновага в короткостроковому та в довгостроковому періодах (тривала рівновага).

Рівновага в короткостроковому періоді

На графіку 26.3 показано рівновагу в короткостроковому періоді. Ця рівновага досягається в точці, де величина попиту на сукупний обсяг продукції дорівнює величині пропозиції сукупного обсягу продукції, тобто там, де крива сукупного попиту (ЛІ)) і крива сукупної пропозиції (А5) перетинаються в точці Е. Рівноважний рівень сукупного обсягу виробництва дорівнює У*, а рівноважний рівень цін - Р*.

Як і в нашому попередньому аналізі пропозиції і попиту, рівновага - корисне поняття, якщо тільки в економіці існує тенденція рухатися в напрямку до неї. Ви бачите, що економіка прямує до рівноваги у точці Е. Проте спершу подивімося, що відбудеться в економіці, коли рівень цін вищий за рівноважний рівень Я*. Якщо рівень цін є Р, то величина пропозиції сукупного обсягу продукції у точці І) більша, ніж величина попиту на сукупний обсяг продукції в точці А. Оскільки люди хочуть продати більше товарів і послуг, ніж інші хочуть купити (умова надлишку пропозиції), ціни товарів і послуг впадуть і загальний рівень цін також упаде. Це падіння рівня цін продовжуватиметься доти, доки воно не досягне рівноважного рівня Р* у точці Е.

Коли рівень цін є нижчим за рівноважний, скажімо у Р', тоді величина попиту на обсяг продукції більша за величину пропозиції сукупного обсягу продукції. Тепер рівень цін зростатиме, бо люди хочуть купити більше товарів, ніж інші хочуть продати (умова надлишку попиту). Це зростання рівня цін продовжуватиметься доти, доки він знову не досягне рівноважного рівня Р* в точці Е.

Рівновага у довгостроковому періоді

При розгляді попиту і пропозиції, як правило, щойно знайдено рівновагу, в якій величина попиту дорівнює величині пропозиції, додаткова потреба в подальшому аналізі відпадає. Проте аналіз сукупних попиту і пропозиції не повторює цього випадку. Навіть коли величина попиту на сукупний обсяг продукції дорівнює величині пропозиції, то діють сили, які з часом можуть викликати переміщення рівноваги. Щоб зрозуміти, чому це так, нам слід пам'ятати, що коли витрати виробництва змінюються, то крива сукупної пропозиції переміщуватиметься.

Найважливішим компонентом виробничих витрат є затрати на заробітну плату (приблизно 70 % витрат виробництва). Цей компонент визначається на ринку робочої сили. Якщо економіка перебуває у стані піднесення, то роботодавці виявлять, що стикаються з труднощами при наймі кваліфікованих працівників, і, можливо, їм навіть нелегко утримувати на своїх підприємствах уже найнятих працівників. У цьому випадку ситуація на ринку праці напружена, бо попит на робочу силу перевищує пропозицію. Підприємці підвищують заробітну плату з метою залучення потрібної кількості працівників. Як результат, зростають витрати виробництва. Вищі витрати виробництва тепер зменшують прибутки на одиницю продукції за кожного рівня цін такою мірою, що крива сукупної пропозиції переміщується ліворуч (див. графік 26.2).

З іншого боку, коли економіка входить у рецесію, стан на ринку праці не напружений, бо попит на робочу силу менший, ніж пропозиція, і робітники, що не можуть знайти роботу, готові працювати за нижчу заробітну плату. Крім того, працівники з робочими місцями, можливо, погодяться на явні поступки стосовно рівня заробітної плати, щоб не втратити робочі місця (як це зробили зайняті у сталеливарній галузі та на авіалініях у 1980-і роки) Отже, коли попит на робочу силу на ринку праці менший за пропозицію, то заробітна плата, а через це і витрати виробництва падатимуть, прибутки на одиницю продукції зростатимуть, а крива сукупної пропозиції переміститься праворуч.

Наш аналіз передбачає, що крива сукупної пропозиції переміщуватиметься в залежності від стану на ринку праці - існують на ньому вільні трудові ресурси, чи їх немає. Як виявити стан на ринку праці? Одним із корінних понять є природний рівень безробіття, тобто вважається, що безробіття нема, коли попит на робочу силу дорівнює пропозиції (дехто з економістів вважає, що нині цей рівень становить приблизно 6 %). Коли норма безробіття, скажімо, перебуває на рівні 4 %, тобто нижча природного рівня безробіття 6 %, тоді ринок праці напружений. Заробітна плата зростатиме, а крива сукупної пропозиції перемішуватиметься ліворуч. Коли безробіття становить, скажімо, 8 % робочої сили, тобто вище за природний рівень, то на ринку є вільні трудові ресурси За такої ситуації заробітна плата падатиме, а крива сукупної пропозиції переміщуватиметься праворуч. Тільки коли норма безробіття відповідає природному рівню, не існує жодного тиску на заробітну плату на ринку праці (чи до її підвищення, чи до падіння), тому сукупна пропозиція не змінюватиметься.

Обсяг сукупної продукції, що вироблений за природного рівня безробіття, називається природним рівнем обсягу виробництва. Оскільки, як ми бачили, крива сукупної пропозиції залишається стабільною, коли безробіття і сукупний обсяг продукції відрізняються від своїх природних рівнів, нам слід звернути увагу на те, як короткострокова рівновага змінюється з часом у відповідь на дві обставини: 1) рівновага початково досягається нижче природного рівня безробіття; 2) рівновага початково вища за природний рівень безробіття.

В частині (а) графіка 26.4 початково рівновага досягається в точці 1, на перетині кривої сукупного попиту (ЛО) і початкової кривої сукупної пропозиції (А£Д Оскільки рівноважний обсяг виробництва У2 більший за природний, що позначений як Уп, то безробіття є меншим за природний рівень. Надмірна напруженість існує на ринку праці Ця напруженість веде до підвищення заробітної плати, зростання витрат виробництва та переміщення кривої сукупної пропозиції ліворуч у положення А52. Рівновага досягається в точці 2, а обсяг виробництва падає до У2. Оскільки сукупний обсяг виробництва більший за його природний рівень (У2 > Уп), то заробітна плата продовжує зростати, переміщуючи, зрештою, криву сукупної пропозиції до Рівновага досягається в точці 3 на вертикальній лінії Уп і є тривалою рівновагою. Оскільки обсяг виробництва близький до природного рівня, то не існує тиску в напрямі до збільшення заробітної плати і, отже, немає умов для переміщення кривої сукупної пропозиції.

Переміщення кривої на графіку 26.4, частина (а), показує, що економіка не залишиться на рівні обсягу виробництва, що вищий за

Графік 26.А. Пристосування до тривалої рівноваги в аналізі сукупного попиту і сукупної пропозиції.

На обох частинах графіка початкова рівновага досягається у точці 1, в якій перетинаються криві ар і а£]. в частині (а) Уі > Уп, тому крива сукупної пропозиції переміщується ліворуч доти, доки не досягне положення АЯз, в якому обсяг виробництва повертається до Уя. У частині (б) Уі < Уп, тому крива сукупної пропозиції переміщується праворуч, доки виробництво знову не повернеться до Уп- Отже, в обох випадках економіка виявляє механізм самокоригування, що повертає її до природного рівня обсягу виробництва.

природний. Крива сукупної пропозиції переміщуватиметься ліворуч, рівень цін збільшиться, і економіка рухатиметься вгору по кривій сукупного попиту, поки не зупиниться в точці на вертикальній лінії, що відповідає природному рівню обсягу виробництва У. Оскільки вертикальна лінія, що проходить через Уп, єдине місце, де крива сукупної пропозиції зупиняється, вертикальна лінія означає величину пропозиції сукупного обсягу продукції в тривалому періоді за будь-якого рівня цін. Ми можемо охарактеризувати це як тривалу рівновагу кривої сукупної пропозиції.

В частині (б) графіка початково рівновага досягається в точці 1, де обсяг виробництва У2 є нижчим за природний рівень. Оскільки безробіття більше за його природний рівень, то заробітна плата почне зменшуватися, перемішуючи криву сукупної пропозиції праворуч доти, доки вона не досягне положення А£?. Економіка переміщується вниз по кривій сукупного попиту, доки не досягне тривалої рівноваги у точці 3, на перетині кривої сукупного попиту АО і довгострокової кривої сукупної пропозиції в Уп. ТУ1"" як і в частині (а) графіка, економіка зупиняється, бо обсяг виробництва знову повернувся до природного рівня

Вражаючою рисою обох частин графіка 26.4 є те, що, незалежно від того, де перебуває обсяг виробництва початково, економіка повертається насамкінець до природного рівня. Ця риса описується такими словами - економіка має механізм самокоригування.

Важливим питанням для творців економічної політики є те, наскільки швидко спрацьовує цей механізм самокоригування, самонастроювання економіки. Багато економістів, зокрема кейнсіанці, вважають, що механізм самокоригування потребує надмір часу, через що рух до тривалої рівноваги повільний. Ця точка зору відображається часто цитованим зауваженням Джона Майнарда Кейнса: "У довгостроковому періоді ми всі мертві". Ці економісти поділяють погляд, що механізм самокоригування економіки спрацьовує повільно, бо заробітна плата не гнучка, зокрема, блокована еластичність її до зниження, коли безробіття високе. Повільне пристосування цін і заробітної плати означає, що крива сукупної пропозиції не переміщується швидко задля відновлення в економіці природного рівня безробіття. Через це, коли безробіття високе, то ці економісти (їх називають активістами) вбачають потребу в активній урядовій політиці, щоб відновити в економіці повну зайнятість. Інша група економістів, особливо монетаристи, вважають, що заробітна плата достатньо гнучка, через що процес пристосування заробітної плати і цін відбувається швидко. Як результат цієї гнучкості, пристосування кривої сукупної пропозиції до її тривалого положення і повернення економіки до природних рівнів обсягу продукції і безробіття відбувається швидко. Отже, ці економісти (їх називають не активістами) вбачають значно меншу потребу в урядовій політиці для повернення економіки до природного рівня обсягу виробництва і безробіття, коли безробіття є високим. Справді, монетаристи захищають використання "правила", за яким пропозиція грошей або грошова маса зростає постійним темпом, для того щоб мінімізувати коливання в сукупному попиті, що призводять до коливання обсягів виробництва. Ми повернемося до дискусії з приводу корисності урядової політики утримування економіки в рамках повної зайнятості в розділі 28.

ТАБЛИЦЯ 26.1. Підсумки: чинники, що переміщують криву сукупного попиту